Справа № 640/9129/22 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
17 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незняті арешту з всього нерухомого майна, який було накладено на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 37665088, виданий 22.04.2013, видавник: Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, номер запису про обтяження: 749970 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 1856802 від 22.04.2013 17:00:50, ОСОБА_1 , Вознесенське міськрайонне управління юстиції, Миколаївська обл.;
- зобов'язати відповідача зняти арешт з всього нерухомого майна, який було накладено на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 37665088, виданий 22.04.2013, видавник: Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, номер запису про обтяження: 749970 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 1856802 від 22 квітня 2013 року 17:00:50, ОСОБА_1 , Вознесенське міськрайонне управління юстиції, Миколаївська обл.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року закрито провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
06.02.2024 судом першої інстанції зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при закритті провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд має можливість покласти судові витрати на відповідача, якщо спір виник в результаті неправильних дій сторони - суб'єкта владних повноважень.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що при закритті провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України судові витрати залишаються за сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу адвоката, дійшов висновку, що алгоритму дій суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат у разі закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України процесуальним законодавством не визначено.
За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів доходить наступних висновків.
В силу ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-2 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому, положення ч.1 ст.139 КАС України передбачають покладення всіх судових витрат на відповідача, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
В той же час, в рамках даної справи ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року було закрито провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Так, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (п.8 ч.1 ст.238 КАС України).
Частина 2 ст.238 КАС України передбачає, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав до відшкодування позивачу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі зазначеної вище норми процесуального закону, а також розміру таких витрат, колегія суддів виходить з такого.
Зі змісту ст.139 КАС України, яка встановлює загальні правила розподілу судових витрат, не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Разом з тим, ч.8 ст.139 КАС України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ст.140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Отже, за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у спірному випадку процесуальним законом, суд має керуватися принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.
Подібні висновки щодо розподілу витрат на правничу допомогу у випадку закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України викладені в постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.001303, від 27 квітня 2023 року у справі № 260/3162/22, від 05 березня 2025 року у справі № 160/17422/23 та від 01 квітня 2025 року у справі №520/25012/24, які підлягають врахуванню судом.
Зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року вбачається, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, керувався приписами саме п.8 ч.1 ст.238 КАС України, зазначивши що відповідачем подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки 23.08.2022 заступником начальника Управління - відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" проведено перевірку виконавчого провадження НОМЕР_1, за результатами чого винесено постанову, якою зобов'язано головного державного виконавця Відділу Сазонова Д.К. вжити заходи щодо виправлення технічної помилки у номері запису про обтяження 749970 (спеціальний розділ) та провести виконавчі дії щодо зняття арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні за номером в АСВП НОМЕР_1 та припинення обтяження номер запису 749970 (спеціальний розділ). 24.08.2022 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про зняття арешту з майна ВП НОМЕР_1, якою знято арешт з майна боржника - НВ ТОВ "Агро-Інтер", накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.04.2023 (запис про обтяження №74997) та вчинено відповідні дії реєстрації припинення даного обтяження.
03.01.2024 до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення позивача, в яких він повідомив, що не заперечує проти заяви відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України є чинною та в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Власної заяви про відмову від позову позивач до суду першої інстанції не подавав, що виключає можливість застосування положень ст.140 КАС України щодо присудження на його користь всіх понесених ним судових витрат.
Отже, незважаючи на обізнаність позивача, що внаслідок вчинення відповідачем дій після звернення НВ ТОВ «АГро-Інтер» до суду оскаржувані ним порушення були виправлені, ним не було подано власного клопотання до суду про закриття провадження у справі.
Зазначене питання щодо застосування норм процесуального права неодноразово було предметом дослідження Верховного Суду, який у своїх постановах від 09 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.001303, від 27 квітня 2023 року у справі №260/3162/22 та від 05 березня 2025 року у справі № 160/17422/23 у даному випадку, на підставі ч.8 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати слід залишити за такими сторонами, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на іншу сторону.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 383 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 17 квітня 2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма