Справа № 826/18144/14 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
16 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 у листопаді 2014 року звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд
скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 №1440к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Тернівського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області;
поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Тернівського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області;
стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.10.2014 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
зобов'язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 24.11.2014 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи; від 09.12.2014 постановлено звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" положенням Конституції України: пункту 8 частини першої статті 3, частини третьої статті 1, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" положенням статті 8, частини другої статті 19, статті 21, частин другої та третьої статті 22, частин другої та третьої статті 24, частини першої статті 38, частини першої статті 43, статті 58, частини другої статті 61, статті 62, частини першої статті 64 Конституції України в їх системному взаємозв'язку; від 09.12.2014 - зупинено провадження у справі № 826/18144/14 до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014 у справі № 826/18144/14 та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX, Окружним адміністративним судом міста Києва справу № 826/18144/14 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, поновлено провадження у справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено дату підготовчого судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року залишено без розгляду позовну заяву.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 16.04.2025.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у судові засідання 20.11.2024 та 20.01.2025 не з'явився, про місце, дату та час їх проведення повідомлявся повістками, які надіслані на поштову адресу позивача, зазначену в позовній заяві. Згідно з трекерами відстеження відправлення рекомендованого поштового відправлення Укрпошти повістки не були вручені через відсутність адресата. Заяв, клопотань від позивача до суду не надходило.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати період в десять років між відкриттям провадження у справі та прийняттям ухвали про поновлення останнього, навіть при наявності підстав, що зумовили зупинення провадження у справі.
Окрім наведеного, вагомою обставиною є введення на території України воєнного стану, при цьому, за весь час перебування справи на розгляді суду першої інстанції апелянт офіційно ніде не працював, місце проживання ніколи не змінював. Судом першої інстанції з метою повідомлення про поновлення розгляду справи направлялись поштові повідомлення на адресу: АДРЕСА_1 . Проте, в період з середини жовтня 2024 по кінець грудня 2024 російською федерацією здійснювались чисельні масовані ракетні обстріли міста Кривий Ріг (близько 10 таких обстрілів). Внаслідок одного такого ракетного обстрілу з боку російської федерації, житло родини було пошкоджене 19.12.2024 та після цієї атаки були змушені покинути власну домівку, оскільки внаслідок ракетного обстрілу, проживання у квартирі наразі є неможливим, про що надається копія акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації.
Наведені обставини, на думку апелянта, не залежали від суб'єктивного волевиявлення позивача щодо небажання виражати зацікавленість у розгляді адміністративної справи або ухилятись від виконання процесуальних обов'язків, як позивач у справі.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Слід звернути увагу на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 адміністративну справу було прийнято до провадження, поновлено провадження у справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено дату підготовчого судового засідання.
Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було враховано, що позивач у судові засідання 20.11.2024 та 20.01.2025 не з'явився, про місце, дату та час їх проведення повідомлявся повістками, які надіслані на поштову адресу позивача, зазначену в позовній заяві. Згідно з трекерами відстеження відправлення рекомендованого поштового відправлення Укрпошти, повістки не були вручені через відсутність адресата. Заяв, клопотань від позивача до суду не надходило.
Як убачається з матеріалів судової справи, позивачем повідомлено суду лише поштову адресу, інших засобів зв'язку позивачем у позовній заяві чи інших заявах, клопотаннях не вказано. Згідно з інформацією в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний кабінет у позивача відсутній, тому повістки направлялись на поштову адресу позивача, як єдиний відомий суду засіб зв'язку. В матеріалах справи міститься довіреність на представництво інтересів позивача іншими особами, однак довіреність була чинною до листопада 2017 року.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції та встановлені обставини є правильними.
Водночас, слід звернути увагу на те, що згідно з трекерами відстеження відправлення рекомендованого поштового відправлення Укрпошти, повістки не були вручені через відсутність адресата, тобто, позивач не був обізнаний про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання, з урахуванням того, що провадження у справі було зупинено 09.12.2014, тобто є значущим період в десять років між відкриттям провадження у справі та прийняттям ухвали про поновлення останнього.
Також, як з'ясовано колегією суддів, вагомою обставиною є введення на території України воєнного стану, адже судом першої інстанції з метою повідомлення про поновлення розгляду справи направлялись поштові повідомлення на адресу: АДРЕСА_1 . Проте, в період з середини жовтня 2024 по кінець грудня 2024 російською федерацією здійснювались чисельні масовані ракетні обстріли міста Кривий Ріг (близько 10 таких обстрілів). Внаслідок одного такого ракетного обстрілу з боку російської федерації, житло родини позивача було пошкоджене 19.12.2024 та після цієї атаки вони були змушені покинути власну домівку, оскільки внаслідок ракетного обстрілу, проживання у квартирі наразі є неможливим, про що до апеляційної скарги додано копію акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації.
Наведені обставини, на переконання колегії суддів, не залежали від суб'єктивного волевиявлення позивача щодо небажання виражати зацікавленість у розгляді адміністративної справи або ухилятись від виконання процесуальних обов'язків, як позивач у справі.
До того ж, на переконання колегії суддів, за обставин звернення позивача до суду з позовом у листопаді 2014 року, та не вирішення спору по суті до 2025 року із залишенням позовної заяви без розгляду через неявку у судове засідання за наявності об'єктивних обставин, унеможливлювали отримання поштової кореспонденції, порушує право позивача на доступ до правосуддя та вчасний та ефективний розгляд справи у розумний строк.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.
Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підстави для розподілу судових витрат наразі відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - скасувати.
Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко