Справа № 580/10043/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА
17 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулась до Черкаської митниці з адміністративним позовом до Черкаської митниці, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форма «Р») від 14.08.2024 №UА902000202420;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форма «Р») від 14.08.2024 №UА902000202421.
Позов обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки зроблено передчасний висновок про заниження вартості ввезеного автомобіля за відсутності документального підтвердження про різну вартість транспортного засобу та не підтвердження різної вартості автомобіля згідно із рахунком-фактурою та контрактом.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення (форма «Р») від 14.08.2024 №UА902000202420;
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення (форма «Р») від 14.08.2024 №UА902000202421.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами аналізу вищеперерахованої інформації та документів, було встановлено, що під час митного оформлення автомобіля «Skoda Octavia» (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 ) за митною декларацією від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 громадянкою України ОСОБА_1 було заявлено недостовірні відомості щодо митної вартості вищевказаного товару, а також ціни, яка необхідна для визначення його митної вартості.
На думку скаржника, встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань платником податків - громадянкою України ОСОБА_1 по сплаті митних платежів за МД від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 (товар №1) на загальну суму 2938,15 грн, в тому числі, ввізне мито 918,17 грн, податок на додану вартість 2019,98 грн, що вказує про правомірність податкових повідомлень-рішень.
У додаткових поясненнях позивачем зазначено про те, що митниця при прийнятті спірних рішень врахувала лише документи митних органів Королівства Швеції без проведення перевірки обставин завершення експорту транспортного засобу, без направлення відповідних запитів компанії, яка фігурує відправником товару, не опитала продавця транспортного засобу по факту реалізації транспортного засобу для усунення будь-яких сумнівів.
З огляду на вказане, як зазначає позивач, документи митних органів Королівства Швеції не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом вчинення позивачем дій, спрямованих на зниження грошових зобов'язань зі сплати ввізного мита та ПДВ, оскільки є лише рекомендацією посадовій особі митниці проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Черкаською митницею, відповідно до положень п. 7 частини першої ст. 336, п. 1 частини третьої ст. 345, п. 2 частини другої ст. 352 МК України та на підставі наказу Черкаської митниці від 08.07.2024 № 102 проведено документальну невиїзну перевірку громадянки України ОСОБА_1 щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 10.12.2019 №UA100670/2019/110547, за наслідками якої винесено Акт від 29.07.2024 № 6/24/7.27-19/2634717446 «Про результати документальної невиїзної перевірки позивача дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями».
Під час проведення перевірки, з урахуванням офіційно отриманої листом Шведського митного департаменту Східного регіону у Стокгольмі (уповноваженого органу Королівства Швеція) від 22.05.2023 № UTR 2023-27, доведеним до Черкаської митниці листом Держмитслужби від 15.06.2023 №26/26-04/7.27/1431 (вх. Черкаської митниці від 15.06.2023 № 2711/4) інформації та документів стосовно невідповідності відомостей що містяться в поданих митному органу документах, щодо товару «Автомобіль легковий марки «Skoda Octavia» (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 )», митне оформлення якого завершено за митною декларацією від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547, контролюючим органом встановлено такі обставини:
1) договір купівлі-продажу від 03.12.2019 № б/н автомобіля марки «Skoda», моделі «Octavia», рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 , укладеного між «Bergslagenc Skogstjanst AB» (5569802514, Eddavaggen 2, 73743 , Fagersta) (продавець) та громадянкою ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , Україна) (покупець), згідно з яким його вартість становить 90000,00 SEK (шведських крон), який був наданий декларантом під час митного оформлення товару, містить недостовірні відомості щодо вартості автомобіля «Skoda Octavia»;
2) платник податків - громадянка України ОСОБА_1 мала можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема, здійснити декларування товару «Автомобіль легковий марки «Skoda Octavia» (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 ) за МД від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 на підставі рахунку від 16.12.2019 №12, згідно з яким вартість транспортного засобу складає 97000,00 шведських крон, проте, задекларувала вказаний товар за МД від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2019 № б/н автомобіля марки «Skoda Octavia» (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 , укладеного між «Bergslagenc Skogstjanst AB» (5569802514, Eddavaggen 2, 73743 , Fagersta) (продавець) та громадянкою ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , Україна) (покупець), згідно з яким його вартість становить 90000,00 SEK (шведських крон) та який містить недостовірні відомості щодо вартості транспортного засобу, що призвело до заниження податкових зобов'язань платником податків - громадянкою України ОСОБА_1 по сплаті митних платежів за МД від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547.
За результатами перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування митними платежами під час митного оформлення «Автомобіль легковий марки «Skoda Octavia», (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 )» за МД 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 встановлено порушення платником податків - громадянкою України ОСОБА_1 положень:
- пункту 2 частини другої статті 52, частини першої статті 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, в частині заявлення достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті митних платежів на загальну суму 2938,15 грн, в тому числі, ввізне мито 918,17 грн, податок на додану вартість 2019,98 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 14.08.2024 №UA902000202420, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами в сумі 1147,71 грн;
- від 14.08.2024 №UA902000202421, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами в сумі 2524,98 грн, в т.ч. за податковим зобов'язанням - 2019,98 грн та за штрафними санкціями - 505,00 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки задекларована позивачем вартість транспортного засобу відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду наданими до митної декларації та наданими митному органу під час перевірки доказами, однак відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію, тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 21, 24, 25, 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) визначено, що: митна процедура - це зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення; митні формальності - це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
У свою чергу, згідно пункту 1 частини третьої статті 345 Митного кодексу України (надалі МК України) митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Пунктом 2 частини другої статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, серед іншого, направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Частиною шостою статті 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
За змістом частини першої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
З моменту прийняття митним органом митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації (частини восьма та тринадцята статті 264 МК України).
У той же час, колегія суддів враховує, що у відповідності до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі ПК України) об'єктом оподаткування платників податків є ввезення товарів на митну територію України.
Згідно положень пункту 187.8 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
У відповідності вимог статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать транспортні засоби для перевезення вантажів. Залежно від строку їх використання встановлені різні ставки акцизного податку, що стягуються при імпорті.
Також операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України є об'єктами обкладанням податком на додану вартість. Базою обкладення ПДВ є контрактна (фактурна) вартість товару. Крім того, до бази оподаткування ПДВ входять ввізне мито, додатковий імпортний збір та акцизний податок.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Як встановлено пунктом 54.4 статті 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
При цьому, у пункті 54.3.6 статті 54 ПК України зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, серед іншого, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
У відповідності пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З аналізу вищезазначених положень митного та податкового законодавства слідує, що декларант або уповноважена ним особа, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів з моменту прийняття митним органом митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей зазначених в ній, в тому числі щодо достовірності даних про заявлену митну вартість такого транспортного засобу. Митному органу надано повноваження щодо самостійного визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків, у разі надходження інформації, яка свідчить про недостовірність заявлених відомостей про митну вартість товару.
Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки, з урахуванням офіційно отриманої листом Шведського митного департаменту Східного регіону у Стокгольмі (уповноваженого органу Королівства Швеція) від 22.05.2023 № UTR 2023-27, доведеним до Черкаської митниці листом Держмитслужби від 15.06.2023 №26/26-04/7.27/1431 (вх. Черкаської митниці від 15.06.2023 № 2711/4) інформації та документів стосовно невідповідності відомостей що містяться в поданих митному органу документах, щодо товару «Автомобіль легковий марки «Skoda Octavia» (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 )», митне оформлення якого завершено за митною декларацією від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547, контролюючим органом встановлено такі обставини:
1) договір купівлі-продажу від 03.12.2019 № б/н автомобіля марки «Skoda», моделі «Octavia», рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 , укладеного між «Bergslagenc Skogstjanst AB» (5569802514, Eddavaggen 2, 73743, Fagersta) (продавець) та громадянкою ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , Україна) (покупець), згідно з яким його вартість становить 90000,00 SEK (шведських крон), який був наданий декларантом під час митного оформлення товару, містить недостовірні відомості щодо вартості автомобіля «Skoda Octavia»;
2) платник податків - громадянка України ОСОБА_1 мала можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема, здійснити декларування товару «Автомобіль легковий марки «Skoda Octavia» (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 ) за МД від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 на підставі рахунку від 16.12.2019 №12, згідно з яким вартість транспортного засобу складає 97000,00 шведських крон, проте, задекларувала вказаний товар за МД від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2019 № б/н автомобіля марки «Skoda Octavia» (рік виготовлення 2015, VIN: НОМЕР_1 , укладеного між «Bergslagenc Skogstjanst AB» (5569802514, Eddavaggen 2, 73743, Fagersta) (продавець) та громадянкою ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , Україна) (покупець), згідно з яким його вартість становить 90000,00 SEK (шведських крон) та який містить недостовірні відомості щодо вартості транспортного засобу, що призвело до заниження податкових зобов'язань платником податків - громадянкою України ОСОБА_1 по сплаті митних платежів за МД від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною другою ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У силу вимог статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У відповідності до частини першої ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в частині другій ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в зоні діяльності Київської митниці Держмитслужби, в митному режимі імпорт за МД від 10.12.2019 №UA100670/2019/110547 задекларовано товар «автомобіль легковий, що був у використанні - 1 шт. Марка: Skoda; модель: Octavia; номер кузова: НОМЕР_1 ; тип двигуна: дизельний; об'єм двигуна: 1968 см.куб.; потужність двигуна: 135 кВт; номер двигуна: нема даних; календарний рік виготовлення: 2015; модельний рік виготовлення: 2016; дата першої реєстрації: 21.01.2016 р.; загальна кількість місць (включаючи місце водія): 5; кузов: універсал 5-ти дверний; колір кузова: білий; повна маса в разі максимального завантаження: 2129 кг; колісна формула: 4х4; категорія ТЗ: М1; призначення: пасажирський. Відповідає рівню екологічної норми EURO6. Транспортний засіб походить з Чеської Республіки. Виробник: Skoda Auto AS. Торгова марка: Skoda. Країна виробництва: CZ.» у товарній підкатегорії 8703329010 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Для товарів, що класифікуються у товарній підкатегорії 8703329010, Законом України від 13 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» встановлені ставки ввізного мита: повна - 10%, пільгова - 10%.
Відповідно до інформації, наявної від 10.12.2019 № UA100670/2019/110547 громадянин України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відповідно до умов Довіреності №2377 як уповноважена особа задекларував наступні відомості: у графі 15 МД «Країна відправлення/експорту»: SE (Швеція); у графі 34 МД «Країна походження»: CZ (Чехія); у графі 36 МД «Преференції»: 000/000/000 (преференціями не користувався).
У наведеній декларації позивач вказав митну вартість транспортного засобу, визначену за основним методом - за ціною договору купівлі-продажу від 03.12.2019 в розмірі 90000 шведських крон.
У свою чергу, відповідач посилається на наявність рахунку-фактури від 05.12.2019 №12, в якому вартість цього самого транспортного засобу вказана в розмірі 97000 шведських крон.
Згідно інформації Шведського митного департаменту Східного регіону у Стокгольмі (уповноваженого органу Королівства Швеція) від 22.05.2023 № UTR 202327, доведеної до Черкаської митниці листом Держмитслужби від 15.06.2023 № 26/26-04/7.27/1431 (вх. Черкаської митниці від 15.06.2023 № 2711/4) отриманого на запит Черкаської митниці від 06.01.2023 № 7.27-1/19/4/131, складеного відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 06.07.2005 №639 «Про затвердження Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування» за результатами перевірки, проведеної в рамках адміністративної допомоги, встановлено, що продаж товару «Автомобіль легковий марки «Skoda Octavia» (номер кузова: НОМЕР_1 . рік виготовлення 2015)» на території Королівства Швеції здійснено на підставі рахунку від 05.12.2019 №12.
У відповідності до зазначеного рахунку, вказаний транспортний засіб було продано Bergslagenc Skoqstianst AB громадянці України ОСОБА_1 за ціною 97000,00 SEK (шведських крон).
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно пункту 5 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки «Skoda Octavia» був придбаний на території Королівства Швеції та у подальшому його було ввезено на територію України.
Відповідно, власником транспортного засобу ОСОБА_1 стала на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2019, згідно якого транспортний засіб «Skoda Octavia» продано компанією Bergslagens Skogstjanst AB ОСОБА_1 , за ціною, визначеною у договорі у сумі 90 000,00 шведських крон.
Втім, до ціни договору у розмірі 90 000,00 шведських крон не було включено вартість транспортних (експедиційних послуг), та послуг, що є невід'ємною частиною операцій з купівлі-продажу автомобіля, який завозиться із за кордону.
Відповідно ці послуги були виставлені в рахунку-фактурі від 05.12.2019 у сумі 97 000,00 шведських крон.
При цьому, позивачем не заперечується, що за відсутності в останньої закордонного паспорту вона фізична не могла здійснювати придбання такого товару за кордоном для уникнення будь-яких транспортних чи інших витрат при купівлі даного транспортного засобу.
Крім того, позивачем не було надано жодних доказів щодо проведення оплати саме у розмірі 90 000,00 шведських крон.
У даному випадку, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа у відповідності до частини другої ст. 53 МК України є належним доказом підтвердження митної вартості товару, та є документом, який є обов'язковим для митного оформлення товарів.
Отже, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Черкаської митниці - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко