Справа № 320/40006/24 Головуючий у 1 інстанції - Жук Р.В.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
16 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.03.2024 № 263040012067 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.03.2024, виходячи з розміру 62% її суддівської винагороди, зазначеної у довідці Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з виплатою недоотриманих сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 % від суддівської винагороди, визначеної у довідці Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 № 02.7-36/87.
При розрахунку посадового окладу ОСОБА_1 . Шостим апеляційним адміністративним судом використане значення показника прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, що передбачений абзацом п'ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2102,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі № 320/33387/23, яке набрало законної сили, такі дії Шостого апеляційного адміністративного суду визнано протиправними та зобов'язано Шостий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 26.06.2023, розмір якої розрахований виходячи з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частин третьої, четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн., що встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі № 320/33387/23, яке набрало законної сили, Шостий апеляційний адміністративний суд видав довідку від 12.03.2024 № 02.7-36/96, згідно з якою посадовий оклад ОСОБА_1 станом на 26.06.2023 складає 167 750,00 грн., загальний розмір суддівської винагороди - 268 400,00 грн.
19.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок призначеного їй щомісячного довічного грошового забезпечення на підставі довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.03.2024 № 263040012067 у здійсненні такого перерахунку позивачу відмовлено.
Відмова мотивована тим, що станом на 26.06.2023 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди, оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» складає 2021,00 грн.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.03.2024 № 263040012067 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що звернення ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі нової довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року № 02.7-36/96 обумовлене необхідністю відновлення її порушених прав на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі, що сталося з вини органу, який видав довідку з помилковими показниками.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що станом на дату звернення позивача з заявою (19 березня 2024 року) підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, були відсутні.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з частиною четвертою статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Абзацом першим пункту 6 розділу ІV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 12.03.2008 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Абзацом другим пункту 6 розділу ІV Порядку № 3-1 встановлено, що звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці.
Згідно з пунктом 7 розділу ІV Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Як вже було зазначено вище, позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою встановленого зразка, до якої була додана копія довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило в проведенні перерахунку з посиланням на обставину, яка не була визначена позивачем в якості підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Так, відповідач зазначив, що у 2024 році не відбулося зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, тобто не відбулося зміни розміру складових суддівської винагороди.
Вказані доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є необґрунтованими, адже складовою суддівської винагороди є «прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді». Крім того, підставою для звернення за перерахунком стало неправильне визначення розміру суддівської винагороди в довідці Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 № 02.7-36/87, на підставі якої ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання з 26.06.2023, а не підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році.
Таким чином, позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відсутності підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96 з мотивів незмінності розміру «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді», є такою, що не відповідає дійсним обставинам звернення ОСОБА_1 із заявою від 19.03.2024.
Щодо наявності підстав для здійснення перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями частини другою статі 130 Конституції України передбачено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду складає 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Частинами п'ятою-восьмою статті 135 Закону № 1402-VIII встановлено умови виплати та розмір щомісячних доплат суддям, розмір яких встановлюється у процентному відношенні до посадового окладу.
Аналіз наведених положень Закону № 1402-VIII свідчить про те, що розмір посадового окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, прямо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Всі інші складові суддівської винагороди, у тому числі, доплата за вислугу років, доплата за науковий ступінь, доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, а також допомога на оздоровлення, розраховуються із посадового окладу судді.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян врегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 був визначений в абзаці четвертому статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та складав 2684,00 грн.
Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, Шостий апеляційний адміністративний суд неправильно визначився із розрахунковою величиною при обчисленні розміру суддівської винагороди ОСОБА_1 при видачі довідки від 26.06.2023 № 02.7-36/87. Суд помилково розрахував суддівську винагороду позивача, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн., який передбачений абзацом п'ятим, а не четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Протиправність зазначених дій Шостого апеляційного адміністративного суду встановлена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі № 320/33387/23, яке набрало законної сили.
На виконання рішення суду Шостим апеляційним адміністративним судом видана нова довідка від 12.03.2024 № 02.7-36/96, яка містить правильний розрахунок розміру суддівської винагороди позивача.
Таким чином, звернення ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі нової довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96 зумовлене необхідністю відновлення її порушених прав на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі, що сталося з вини органу, який видав довідку з помилковими показниками.
Позивачем дотриманий порядок звернення до органу Пенсійного фонду для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подано органу Пенсійного фонду відповідну заяву та нову довідку про суддівську винагороду від 12.03.2024 № 02.7-36/96.
У той же час, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при прийнятті рішення від 26.03.2024 № 263040012067 не враховано усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що призвело до протиправної відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та порушення права позивача на належне матеріальне забезпечення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) наголосив, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і якість їхніх дій, мінімізують ризик помилки. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. також рішення у справі «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, пункт 74).
Особа не повинна зазнавати негативних наслідків та в такої особи не повинні виникати нові додаткові зобов'язання через помилки, допущені суб'єктами владних повноважень.
Зазначеної позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.06.2024 у справі № 990/305/23.
Конституційний Суд України у рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 також зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
Також в рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.03.2024 № 263040012067 про відмову у здійсненні перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96, виданої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі № 320/33387/23, та, відповідно, наявність підстав для його скасування.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.03.2024, виходячи з розміру 62 % її суддівської винагороди, зазначеної у довідці Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з виплатою недоотриманих сум, колегія суддів зазначає таке.
Беручи до уваги те, що рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.03.2024 № 263040012067 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності як органом, призначеним для розгляду заяви позивача від 19.03.2024 та зважаючи на те, що саме цим органом допущено порушення прав позивача на належне матеріальне забезпечення судді у відставці, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що дії зобов'язального характеру, спрямовані на відновлення порушених прав позивача, має вчинити саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Колегією суддів було встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 09.05.2024 № 263040012067 здійснено перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи з відсоткового показника 62% від розміру суддівської винагороди. В той же час, значення відсоткового показника розміру суддівської винагороди позивачем не оспорюється та відповідачем не заперечується, а тому в межах розгляду даної справи вказані обставини доказуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.03.2024, виходячи з розміру 62% її суддівської винагороди, зазначеної у довідці Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 № 02.7-36/96 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з виплатою недоотриманих сум.
В той же час, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.