Справа № 320/27528/24 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
16 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Оксененка О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Сістем» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Сістем» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.06.2024 №153959;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Сістем» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його повністю як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Термінал Сістем» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві та є платником податку на додану вартість. Видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.
Матеріали справи свідчать, що 21.11.2023 відповідач прийняв рішення №181470 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме кодам: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
ТОВ «Термінал Сістем» надало письмові пояснення від 27.05.2024 №27.05.2024/1В та 196 додатків документів до них (зокрема копії договору оренди приміщення, штатного розпису, ліцензії на право оптової торгівлі, оборотно-сальдової відомості по 28 рахунку, документів по взаємовідносинах з ТОВ «Гарант-Продукт Україна», ПП «Транслогістична компанія», компанією Centurion Group SA, ПП «Сівер Нафта», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Енергія Трейд», компанією AGTG SA, ТОВ «Октан 101»), які отримані ГУ ДПС у м. Києві 27.05.2024 о 19:06, що підтверджується копією квитанції №2.
Однак, 03.06.2024 ГУ ДПС у м. Києві прийняло рішення №153959 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 27.05.2024 №1 з підстав належності ТОВ «Термінал Сістем» до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме кодам: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Крім того відповідач вказав на ненадання платником податку копій документів: договору з додатками до нього, довіреності, акта керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинних документів щодо зберігання, первинних документів щодо транспортування, первинних документів щодо навантаження продукції, первинних документів щодо розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспортів якості, сертифікатів відповідності).
Не погодившись із вказаним вище рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для віднесення/включення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, не надано доказів врахування наданих ТОВ «Термінал Сістем» пояснень та підстав їх неприйняття, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки у спірному індивідуальному акті чітко зазначені підстави та обґрунтування його прийняття, а за усталеною позицією Верховного Суду розміщена в інформаційних базах даних контролюючого органу інформація жодним чином не впливає на права та обов'язки платників податків.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, і Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), який набрав чинності з 01.02.2020, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».
Отже, з наведеного вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення є індивідуальним актом у відношенні до ТОВ «Термінал Сістем» у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому, всупереч доводів апелянта, може бути оскаржене у судовому порядку.
Аналогічний висновок випливає із змісту постанов Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 у справі №280/3235/20.
Посилання ж відповідача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №240/3665/19 колегія суддів відхиляє, оскільки вона прийнята за іншого правового регулювання спірних правовідносин, а відтак висловлена у ній позиція є нерелевантною до справи №320/27528/24.
Так, пунктами 5-6 Порядку зупинення №1165 (у редакції, чинній на час прийняття рішення від 21.11.2023 №181470) передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому, не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів зазначає, що одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).
Аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна за змістом позиція висловлена Верховним Судом й у постанові від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.
Відтак, на переконання судової колегії, ненадання належних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
Окремо суд апеляційної інстанції зауважує, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле, де у разі відповідності вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні від 03.06.2024 №253959 вказане поле заповнено наступним чином:
«код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».
Тобто, за висновками контролюючого органу, операції з придбання позивачем у самого себе, а також у ПП «Транслогістична компанія» у період з 25.05.2023 по 21.11.2023 нафти та нафтопродуктів, одержаних з бiтумiнозних порiд (мiнералiв), крiм сирих, як й операції з постачання позивачем нафти та нафтопродуктів, одержаних з бiтумiнозних порiд (мiнералiв), крiм сирих, на адресу ТОВ «Сівер-Нафта» у відповідному періоді мають ознаки ризикових операцій з підстав відсутності необхідних матеріальних ресурсів, місць зберігання, а також віднесення підприємств до ризикових.
Крім того, в оскаржуваному рішенні 03.06.2024 №253959 зазначено про ненадання таких документів: договору з додатками до нього, довіреності, акта керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинних документів щодо зберігання, первинних документів щодо транспортування, первинних документів щодо навантаження продукції, первинних документів щодо розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспортів якості, сертифікатів відповідності).
Водночас, як правильно підкреслив суд першої інстанції, прийняттю відповідачем спірного рішення передувало направлення позивачем письмових пояснень щодо господарських операцій із своїми контрагентами, до яких були додані первинні документи.
Так, ТОВ «Термінал Сістем» у поясненнях зазначено щодо способу імпорту нафтопродуктів на територію України шляхом використання послуг перевалки, що надаються ТОВ «Гарант-Продукт Україна» згідно договору від 03.08.2023 №24/23. Абсорбент газоконденсатний у свою чергу передано позивачем на відповідальне зберігання ПП «Транслогістична компанія» на підставі договору зберігання від 28.08.2023 №28/08. Указаний товар перебуває на цьому зберіганні і на час подання відповідних пояснень у зв'язку з відсутністю покупця.
Крім того, позивачем надані первинні документи щодо господарських операцій з ТОВ «Сівер-Нафта», договір з яким було укладено ще у квітні 2023 року, тобто до моменту віднесення цього підприємства до ризикових 13.11.2023.
Окрім цього, ТОВ «Термінал Сістем» до наданих ГУ ДПС у м. Києві пояснень були додані копії первинних документів щодо придбання у нерезидентів протягом 2023 року нафтопродуктів, які у подальшому реалізовувалися на адресу ТОВ «Сівер-Нафта», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Енергія Трейд», ТОВ «Октан 101».
Будь-яких зауважень до форми і змісту цих документів ГУ ДПС у м. Києві не висловлено. У свою чергу, зазначення, зокрема, у рішенні від 03.06.2024 №153959 про ненадання ТОВ «Термінал Сістем» таких документів, на переконання колегії суддів, свідчить, що контролюючий орган взагалі не надавав ним оцінку, не досліджував зміст, а відтак й прийшов до необґрунтованого висновку про необхідність наявності у позивача виробничих ресурсів і складських приміщень в якості передумови для можливості провадження ним господарської діяльності.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі, яка є відтворенням такого відзиву, відповідач також не надав пояснень та доказів на підтвердження відповідності позивача кодам 03, 11 податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, і тим самим, не підтвердив правомірність віднесення позивача до ризикових платників податків. До того ж сама по собі відсутність окремих документів, як от довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, на переконання колегії суддів, жодним чином не може бути безумовним свідченням про ризиковий характер господарської операції.
Щодо посилань у спірному індивідуальному акті на придбання/постачання товарів у суб'єктів господарювання, віднесених до ризикових платників податків (коди 12, 13 податкової інформації), колегія суддів зазначає, що, по-перше, будь-яких доказів віднесення таких платників до ризикових відповідачем не надано, по-друге, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, що своєю чергою порушує та не узгоджується з принципом (правилом) індивідуальної відповідальності платника податків, за яким добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Крім іншого, матеріали справи свідчать, що за наслідками проведеної ГУ ДПС у м. Києві документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Термінал Сістем» за період з 27.02.2018 по 30.06.2023 контролюючим органом не встановлено порушень податкової дисципліни з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин із згаданими вище контрагентами.
Указане дає підстави погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що спірне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості не містить викладення обґрунтування його прийняття, зокрема, аналізу наданих позивачем пояснень з документами та підстав, з яких такі пояснення та документи не були враховані контролюючим органом.
Крім того, ні до суду першої, ні до суду апеляційної відповідач не надав жодних документальних доказів наявності у нього податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про те, що спірне рішення відповідача не містять мотивів та документально підтверджених обґрунтувань правомірності віднесення ТОВ «Термінал Сістем» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У розрізі наведеного колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання ГУ ДПС у м. Києві обов'язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.
Відтак, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
Такий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 та від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Посилання апелянта на те, що внесення ТОВ «Термінал Сістем» до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб'єкта господарювання, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення від 03.06.2024 №153959 прийняте ГУ ДПС у м. Києві без наявних на те правових підстав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останній як індивідуальний акт підлягає скасуванню.
Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
При цьому, колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав ТОВ «Термінал Сістем» є зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Також, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Оксененко О.М.