Постанова від 16.04.2025 по справі 580/5213/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5213/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №7-дс від 07.05.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2024 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що днем виявлення дисциплінарного проступку є 05.03.2024, тобто день отримання листа УСР ДСР НП України № 1026/55/122/01-2024 від 05.03.2024 яким повідомлено, що дії ОСОБА_1 свідчать про можливе вчинення дисциплінарного проступку. Отже, наказ ГУ ДПС від 07.05.2024 № 7-дс прийнято в межах шестимісячного строку з дня виявлення дисциплінарного проступку.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.09.2024 до Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов лист Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 11.09.2023 №22381/7/99-00-14-02-07 стосовно відпрацювання корупційного ризику - «Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності», яким встановлено можливе порушення вимог Закону та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 посадовими особами ГУ ДПС.

У вказаному листі зазначено, що під час проведення періодичного перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлені факти вчинення дій, зокрема, ОСОБА_2 , стосовно платників податків, по якому наказами ГУ ДПС врегульовано потенційний конфлікт інтересів.

Листом Департамент зобов'язав відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС здійснити проведення перевірки та вжити заходів відповідно до вимог Закону. До вказаного листа були додані роздруківки Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності), у яких було відображено факти використання інформаційно-комунікаційних систем ДПС відповідними працівниками ГУ ДПС.

11.09.2023 ГУ ДПС видано розпорядження №61-р «Про проведення тематичної перевірки» щодо з'ясування викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 11.09.2023 №22381/7/99-00-14-02-07 обставин можливого вчинення порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», зокрема головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1.

Результати тематичної перевірки оформлені Актом №10/23-00-14-14 від 13.10.2023, в якому вказано, що позивачем було проведено дії в ІКС ДПС відносно платника податків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: 13.01.2023 - здійснено дії у режимі «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»; 06.03.2023 - здійснено дії у режимі «Реєстраційні дані», «Податкова звітність» та «Перегляд документів податкової звітності»; 17.04.2023 здійснено дії у режимі «Реєстраційні дані», «Податкова звітність» та «Перегляд документів податкової звітності». Зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог ст. 28 та ст. 33 Закону, а саме систематичне протягом 2023 року вчинення дії в ІКС ДПС відносно ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без належних на те підстав та поза межами Посадової інструкції від 01.11.2022, а також Положення від 15.02.2023, що є перевищенням службових повноважень.

Начальником відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Черкаській області було складено та направлено доповідну записку на ім'я в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області, якою пропонувалось направити матеріали тематичної перевірки щодо встановлення фактів порушень вимог Закону №1700 до УСР в Черкаській області ДСР НП України для прийняття рішення щодо наявності або відсутності в діях посадових осіб ГУ ДПС складу адміністративних порушень, пов'язаних з корупцією, та за результатами отримання відповіді від УСР в Черкаській області ДСР НП України надати пропозиції керівнику ГУ ДПС для прийняття управлінського рішення щодо доцільності притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Листом від 05.03.2024 №1026/55/122/01-2024 Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомило Головне управління ДПС у Черкаській області про відсутність підстав для констатації порушення вимог статті 28 Закону №1700 та, відповідно, підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Проте звернуло увагу, що дії посадових осіб, зокрема, ОСОБА_1 , свідчать про можливе вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 2,7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

На підставі листа Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05.03.2024 №1026/55/122/01-2024 наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.03.2023 №3-дп було порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача.

За результатами дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією встановлено в діях позивача дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону №889 (порушення правил етичної поведінки державних службовців), що призвело до недотримання вимог пунктів 21.1.2, 21.1.3 частини першої статті 21 Податкового кодексу України, вимог пунктів 2.3 статті 4, пунктів 2.7 частини першої статті 8 Закону №889, статей 33, 38, 43 Закону №1700, пунктів 4.1, 4.2 розділу 4, пункту 5.1 розділу 5 Правил, пунктів 7.2, 7.3 Порядку, пункту 1 розділу 1V Загальних правил етичної поведінки, наказу ГУ ДПС від 18.01.2021 №105 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_1 ».

Дисциплінарна комісія з урахуванням ступеня вини рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність відповідно до пункту 3 частини першої статті 66 Закону №889.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.05.2024 №7-дс за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону України від 10.12.2015 №889-V111, а саме порушення правил етичної поведінки державних службовців), що призвело до недотримання вимог пунктів 21.1.2, 21.1.3 частини першої статті 21 Податкового кодексу України, вимог пунктів 2.3 статті 4, пунктів 2.7 частини першої статті 8 Закону №889, статей 33, 38, 43 Закону України від 14.10.2014 №1700-V11 «Про запобігання корупції», пунктів 4.1, 4.2 розділу 4, пункту 5.1 розділу 5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 №52, пунктів 7.2, 7.3 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 №216, пункту 1 розділу 1V «Використання службового становища, ресурсів та інформації» Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства з питань державної служби 05.08.2016 №158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 №72-21), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 №1203/29333, наказу ГУ ДПС від 18.01.2021 №105 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, передбачене пунктом 3 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з таким наказом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність здійснено на законних підставах. Судом встановлено наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Разом з тим, суд першої інстанції, перевіряючи дотримання відповідачем строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, встановив, що днем виявлення дисциплінарного проступку є 11.09.2023, а тому наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 07.05.2024 №7-дс прийнятий з порушенням шестимісячного строку від дати, коли відповідач дізнався про вчинення дисциплінарного проступку. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 07.05.2024 №7-дс прийнятий з порушенням річного строку від дати його вчинення (остання дата - 27.03.2023). Враховуючи, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 07.05.2024 №7-дс прийнятий з порушенням строків, передбачених частиною 3 статті 65 та частиною 5 статті 74 Закону №889-VIII, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача та скасував оскаржуваний наказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В цьому випадку доводи апеляційної скарги стосуються питання дотримання відповідачем строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач порушив процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року.

Службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості - стаття 61 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є, зокрема порушення правил етичної поведінки державних службовців;

Згідно з частиною першою статті 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Судом встановлено, що 11.09.2024 до Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов лист Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 11.09.2023 №22381/7/99-00-14-02-07 стосовно відпрацювання корупційного ризику - «Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності», яким встановлено можливе порушення вимог Закону та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 посадовими особами ГУ ДПС.

11.09.2023 ГУ ДПС видано розпорядження №61-р «Про проведення тематичної перевірки» щодо з'ясування викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 11.09.2023 №22381/7/99-00-14-02-07 обставин можливого вчинення порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», зокрема головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1.

Результати тематичної перевірки оформлені Актом №10/23-00-14-14 від 13.10.2023, в якому вказано, що позивачем було проведено дії в ІКС ДПС відносно платника податків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: 13.01.2023 - здійснено дії у режимі «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»; 06.03.2023 - здійснено дії у режимі «Реєстраційні дані», «Податкова звітність» та «Перегляд документів податкової звітності»; 17.04.2023 здійснено дії у режимі «Реєстраційні дані», «Податкова звітність» та «Перегляд документів податкової звітності». Зазначено про порушення ОСОБА_2 вимог ст. 28 та ст. 33 Закону, а саме систематичне протягом 2023 року вчинення дії в ІКС ДПС відносно ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без належних на те підстав та поза межами Посадової інструкції від 01.11.2022, а також Положення від 15.02.2023, що є перевищенням службових повноважень.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що з часу отримання листа Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 11.09.2023 №22381/7/99-00-14-02-07 та у подальшому з часу складення Акта перевірки №10/23-00-14-14 від 13.10.2023 керівник державної служби, який призначив таку перевірку, мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку позивачем, і з цього часу слід обчислювати шестимісячний строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ч.5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Відповідно до ч. 3 ст.65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

Системний аналіз даних норм дає підстави стверджувати, що визначений ч.5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» строк починає спливати з моменту виявлення протиправної винної дії чи бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Таким чином, до позивача могло бути застосовано стягнення не пізніше 12.03.2024, проте оскаржуваний наказ при притягнення до дисциплінарної відповідальності видано лише 07.05.2024, тобто з порушення встановленого шестимісячного строку, передбаченого чинним законодавством.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що днем виявлення дисциплінарного проступку є 05.03.2024, тобто день отримання листа УСР ДСР НП України

№ 1026/55/122/01-2024 від 05.03.2024 яким повідомлено, що дії ОСОБА_1 свідчать про можливе вчинення дисциплінарного проступку, оскільки про порушення позивачем вимог ст. 28 та ст. 33 Закону та можливе вчинення дисциплінарного проступку керівнику податкового органу було відомо, ще у момент складання Акту тематичної перевірки №10/23-00-14-14 від 13.10.2023, в якому детально описані всі обставини дисциплінарного проступку позивача.

Зокрема у Акті зазначено, що позивачем було проведено дії в ІКС ДПС відносно платника податків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: 13.01.2023 - здійснено дії у режимі «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»; 06.03.2023 - здійснено дії у режимі «Реєстраційні дані», «Податкова звітність» та «Перегляд документів податкової звітності»; 17.04.2023 здійснено дії у режимі «Реєстраційні дані», «Податкова звітність» та «Перегляд документів податкової звітності». Зазначено про порушення ОСОБА_2 вимог ст. 28 та ст. 33 Закону, а саме систематичне протягом 2023 року вчинення дії в ІКС ДПС відносно ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без належних на те підстав та поза межами Посадової інструкції від 01.11.2022, а також Положення від 15.02.2023, що є перевищенням службових повноважень.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ прийнятий наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 07.05.2024 №7-дс прийнятий з порушенням річного строку від дати його вчинення (остання дата - 27.03.2023).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року- без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких

Попередній документ
126704393
Наступний документ
126704395
Інформація про рішення:
№ рішення: 126704394
№ справи: 580/5213/24
Дата рішення: 16.04.2025
Дата публікації: 22.04.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (28.05.2025)
Дата надходження: 20.05.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування наказу
Розклад засідань:
05.03.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРИНЧАК НІНЕЛЬ ЄВГЕНІВНА
УХАНЕНКО С А
ЧАКУ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
АЛЛА РУДЕНКО
МАРИНЧАК НІНЕЛЬ ЄВГЕНІВНА
УХАНЕНКО С А
ЧАКУ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області
Головне управління ДПС у Черкаській області
Головне упраління ДПС у Черкаській області
Головне упраління ДПС у Черкаській області (ВП)
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДПС у Черкаській області
Швачка Ярослав Якович
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління ДПС у Черкаській області
представник відповідача:
Гусак Ірина Юріївна
представник позивача:
Бобер Денис Олексанрович
представник скаржника:
Бобер Денис Олександрович
суддя-учасник колегії:
ЄГОРОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
КАШПУР О В
КОРОТКИХ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
СОКОЛОВ В М
ЧЕРПАК ЮРІЙ КОНОНОВИЧ
ШТУЛЬМАН ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ