Справа № 752/21961/24 Головуючий у 1-й інстанції: Данілов Т.М.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
15 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
за участю секретаря судового засідання Шіндер Ю.О.,
представника відповідача Латонової Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач/апелянт/Служба) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № ПС 000405 від 26 вересня 2024 року, винесену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кононенко Оленою щодо ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог послався на те, що адміністративне стягнення було накладено з порушенням строків, визначених статтею 38 КУпАП.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № ПС 000405 від 26 вересня 2024 року, винесену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кононенко О. щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрито.
Стягнуто за рахунок державних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 605, 60 грн судового збору.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами строку, встановленого частиною першою статті 38 КУпАП, тобто після спливу двох місяців з дня вчинення правопорушення - 29 березня 2024 року. Суд дійшов висновку, що правопорушення, яке інкримінується позивачу, не є триваючим, оскільки полягає у разовому внесенні недостовірних відомостей до товарно-транспортної накладної. Доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку у зв'язку з воєнним станом суд відхилив, вказавши, що сам факт запровадження воєнного стану не є безумовною та достатньою підставою для порушення строків, установлених законодавством, тим більше за відсутності конкретних доказів впливу воєнного стану на можливість вчасного розгляду справи.
В апеляційній скарзі Служба, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що суд помилково не врахував наявність доказів вини позивача, зокрема товарно-транспортних накладних із зазначенням недостовірних відомостей та даних про перевищення вагових параметрів. Позивача було повідомлено належним чином, а сам факт запровадження воєнного стану є обґрунтованою причиною пропуску строку притягнення до відповідальності. Також наголошено на тому, що порушення процедури не вплинуло на зміст постанови, яка є законною та обґрунтованою.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь позивача в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за його відсутності.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів враховує наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 29 березня 2024 року інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві складено Акт № 043902 про порушення вантажовідправником - ТОВ «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» норм щодо внесення відомостей, які не відповідають фактичним даним.
26 вересня 2024 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кононенко О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 № ПС 000405, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000, 00 грн за те, що 29 березня 2024 року під час здійснення габаритно-вагового контролю за адресою місто Київ, Кільцева дорога, транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що вантажовідправником ТОВ «ЕКСПРЕС ТЕХБУД», керівником якого є ОСОБА_1 , згідно з ТТН № 000032267 від 29 березня 2024 року внесено відомості, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30 % при перевезенні подільного вантажу.
Постанову одержано позивачем 04 жовтня 2024 року.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною четвертою статті 132-2 КУпАП встановлено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» вантажовідправник фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
При цьому, згідно з частиною першою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається можливість накладення адміністративних стягнень.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате - підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зі змісту статті 38 КУпАП можна дійти висновку, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Слід зауважити, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як йдеться в листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, у теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись із якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
Тому, оскільки адміністративне правопорушення вчинено 29 березня 2024 року, а оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята 26 вересня 2024 року, правильним є висновок суду першої інстанції про накладення адміністративного стягнення поза межами строку, передбаченого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
У відповідь на доводи апелянта про те, що запровадження воєнного стану в Україні є поважною причиною для пропуску строків притягнення до адміністративної відповідальності, слід зазначити, що факт запровадження воєнного стану сам по собі не звільняє орган від обов'язку дотримання вимог законодавства, зокрема щодо строків накладення адміністративного стягнення, встановлених частиною першою статті 38 КУпАП. Закон не містить положень, які б дозволяли автоматично зупиняти чи продовжувати такі строки у зв'язку із введенням воєнного стану.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 229, 272, 286, 308, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.