Справа № 761/25316/22-а Суддя (судді) першої інстанції: Соколов О.М.
17 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову від 10.11.2022 № 15283, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення частини другої ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості позивача у вчиненні правопорушення, що в свою чергу, позбавляє можливості встановити факт вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 163-15 КУпАП.
Крім того, позивач вказує, що з урахуванням статтей 247, 284 КУпАП, провадження про адміністративне правопорушення відносно позивача за будь-якої із частин ст. 163-15 КУпАП підлягає закриттю за закінченням на момент винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення строків давності.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у відповідності до ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення юридичний склад правопорушення, інкримінованого апелянту, а саме: порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), за здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
На думку скаржника, оскільки відповідачем притягнуто позивача (апелянта) до адміністративної відповідальності поза межами строків, визначених ст. 38 КУпАП, тому наявні підстави для скасування спірної постанови.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, п. 80.2, ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2022 року № 3335-п та на підставі направлень від 15.09.2022 № 10457, № 10456, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 50, де здійснює діяльність TOB ОТК «Європлюс» (код ЄДРПОУ 30217001) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.11.2022 реєстраційний № 34302/26/15/07/30217001, згідно з яким встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог: п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО відповідно до чеку від 27.06.2022 № 6kdSnjbkqvc на суму 75 980,00 грн.
У свою чергу, позивача як керівника TOB ОТК «Європлюс» було повідомлено листом ГУ ДПС у м. Києві від 02.11.2022 № 9733/Л/26-15-07-07-03-08 про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 08.11.2022 у приміщенні ГУ ДПС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Смілянська, 6 о 09:00 годині.
08 листопада 2022 року ГУ ДПС у м. Києві складено акт неявки директора Лапшикова Андрія Анатолійовича для підписання та отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення № 15283, який направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача.
У подальшому, 10.11.2022 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2022 № 15283, про притягнення ОСОБА_1 як керівника TOB ОТК «Європлюс» до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення частини другої ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки не дотримання позивачем порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня з фізичними особами у розмірі від 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень є неодноразовим правопорушенням, оскільки в даному випадку платник податків перебуває у безперервному стані невиконання своїх обов'язків передбачених законом, тому підстави для визнання незаконною та скасування постанови - відсутні.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулює Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення №148).
У відповідності до пункту 6 розділу ІІ Положення № 148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Пунктом 47 розділу IV Положення № 148 установлено, що перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.
Керівники суб'єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.
Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.
У свою чергу, статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що контролюючий орган наділений повноваженнями щодо притягнення суб'єктів господарювання до адміністративної відповідальності у разі порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
При цьому, в розумінні п. 47 розділу ІV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року №148, саме керівники суб'єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У той же час, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).
Відповідно, стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У свою чергу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Відповідно до частини першої ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з частиною другою 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова, серед іншого, повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, під час притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення орган, що підтверджується відповідними доказами у справі (посадова особа) виносить відповідну постанову, у якій вказується наявність у діях (бездіяльності) такої особи відповідного складу правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2022 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2022 № 15283, про притягнення ОСОБА_1 як керівника TOB ОТК «Європлюс» до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення частини другої ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
З вказаної постанови вбачається, що TOB ОТК «Європлюс» здійснено розрахунок готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО відповідно до чеку від 27.06.2022 № 6kdSnjbkqvc на суму 75 980,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Таким чином, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Відповідно, приписами статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
У свою чергу, п. 7 статті 247 КУпАП закріплено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
У той же час, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче правопорушення».
Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Отже, враховуючи вимоги Положення № 637 перевищення граничних сум розрахунків готівкою, яке утворює склад проступку за частиною першою статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може супроводжуватися перебуванням у незаконному стані певний час і, відповідно, мати триваючий характер.
Відтак, проступок з формальним складом за частиною першою статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення є закінченим з моменту, коли сума готівкового розрахунку через касу підприємства за день з фізичною особою стає більшою за 50000,00 грн.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, колегія суддів приходить до переконання, що порушення порядку проведення розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
З огляду на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови 10 листопада 2022 року закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене 27.06.2022, апеляційний суд приходить до переконання про протиправність такої постанови.
Таким чином, оскільки контролюючим органом прийнято спірну постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення поза межами строку, передбаченого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, така постанова є протиправною та підлягає скасуванню, з чим погоджується і колегія суддів.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 158/286/17, від 19 травня 2020 року у справі № 404/1794/16-а, від 08 червня 2021 року у справі № 761/25397/16-а.
До того ж слід відзначити, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 163-15 КУпАП, тобто як особу, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення.
Втім, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП, не містить даних та належних доказів, що вчинена позивачем дія, передбачена частиною першою ст. 163-15 КУпАП, носить повторний характер, а позивача піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, яке передбачено диспозицією частиною ст. 163-15 КУпАП.
Відповідно, інформація про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 КУпАП вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, втім до суду не було надано копій постанов за якими позивача ще було притягнуто до відповідальності за частиною першою ст.163-15 КУпАП.
У відповідності до частини третьої ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 10.11.2022 № 15283, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення частини другої ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко