П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18243/24
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024р. по справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» про стягнення заборгованості,
У червні 2024р. Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду із позовом до ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ», у якому просило:
- стягнути з ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 47 048,07грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 809,26грн. , Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач Одеська міська ТГ, ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, UA618999980313191230000015744,, Код класифікації 50070000, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.
В обґрунтування позовних вимог Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю зазначило, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», і відповідач не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік складає 47 857,33грн., з яких адміністративно-господарська санкція 47 048,07грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 809,26грн..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 47 048,07грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 809,26грн. , Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач Одеська міська ТГ, ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, UA618999980313191230000015744,, Код класифікації 50070000, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.
Не погодившись із даним рішенням суду, ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Під час апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребувати від Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю додаткові докази у справі №420/18243/24. Так, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025р. витребувано від Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію з Централізованого банку даних з проблем інвалідності, на основі якої було сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік Товариству з обмеженою відповідальністю «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ».
15.04.2025р. на виконання вимоги ухвали апеляційного суду від 11.04.2025р. позивачем направлено заяву про приєднання до матеріалів справи доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було виконано у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і він не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому позивачем правомірно застосовано до ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» адміністративно-господарські санкції та нараховано пеню за порушення термінів сплати таких санкцій.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідно до розрахунку Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» у 2023 році - 8 осіб, товариство мало працевлаштувати 1 особу з інвалідністю.
Однак, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність у 2023 році становить 0 осіб.
За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 47 048,07грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 809,26грн..
Зазначені санкції в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум в примусовому порядку.
Перевіряючи наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості нарахованої позивачем, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Положеннями ч.2 ст.19 вказаного Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Приписами ч.6 ст.19 Закону №875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю (ч.7 ст.19 Закону №875-XII).
Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані (ч.8 ст.19 Закону №875-XII).
Згідно із ч.12 ст.19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (ч.13 ст.19 Закону №875-XII).
У відповідності до ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-ХІІ).
Так, згідно з ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).
Відповідно до змісту ч.2 ст.218 ГК України, вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Таким чином, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Згідно із п.4 ч.3 ст.50 ЗУ «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012р. №5067-VI (далі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022р. №827-22 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Порядок №827-22).
Відповідно до п. 1.4. Порядку №827-22 форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
Згідно з п.1.5. Порядку №827-22 форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).
Як встановлено апеляційним судом з інформації з Централізованого банку даних з проблем інвалідності, облікова кількість штатних працівників у ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» становила: у січні 2023р. - 8 осіб, у лютому 2023р. - 8 осіб, у березні 2023р. - 8 осіб, у квітні 2023р. - 8 осіб; у травні 2023р. - 8 осіб; у червні 2023р. - 8 осіб; у липні 2023р. - 8 осіб; у серпні 2023р. - 8 осіб; у вересні 2023р. - 8 осіб; у жовтні 2023р. - 8 осіб; у листопаді 2023р. - 8 осіб; у грудні 2023р. - 8 осіб.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» зазначає, що положення пункту 2.4.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. №286 (далі - Інструкція №286) чітко встановлюють, що до облікової кількості включаються лише ті співробітники, які фактично з'явилися на роботі. Натомість, ОСОБА_1 , якого у подальшому було звільнено на підставі п.5 ч.1 ст.40 КЗпП, дійсно потрапив до звітності, на основі якої позивачем була вирахувана середньооблікова чисельність штатних співробітників, але він має бути виключений, як такий що фактично не з'являвся на роботі, не виконував трудові обов'язки та не отримував заробітної плати, на підтвердження чого товариством було надано відповідні документи та пояснення, але вони не були враховані судом.
Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, працівник ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» - ОСОБА_1 з 17.05.2022р. був відсутній на роботі, про що відповідач надав суду копії актів про відсутність на роботі ОСОБА_2 та інформації про причини його відсутності від 5.10.2023р., від 15.11.2023р., від 13.12.2023р., від 22.01.2024р., копії доповідних записок від 5.10.2023р., 7.02.2024р., копії листів ОСОБА_1 , копії табелів обліку використання робочого часу за період з 1.01.2023р. по 31.12.2023р..
12.02.2024р. наказом за №4-л від 8.02.2024р. ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із нез'явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, п.5 ст.40 КЗпП України.
Пунктом 2.3. Інструкції №286 передбачено, що в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.
Відповідно до п.2.4 Інструкції №286 до облікової кількості включаються штатні працівники, які:
2.4.1 фактично з'явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою.
Пунктом п.2.5 Інструкції №286 вказано, що в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин:
2.5.13 здійснили прогули.
Проаналізувавши положення Інструкції №286, колегія суддів зазначає, що хоча п.2.4-2.5 прямо не передбачено включення в облікову кількість працівників тих працівників, які відсутні з нез'ясованих причин, однак, на думку колегії суддів, за аналогією до п.п.2.5.13 п.2.5 Інструкції №286 до розрахунку облікової кількості штатних працівників та середньооблікової кількості штатних працівників включаються також працівники, які відсутні з нез'ясованих причин.
Відтак, доводи апелянта про те, що працівник, який був відсутній з нез'ясованих причин, не має включатись до середньооблікової чисельності штатних співробітників, є необґрунтованими.
Таким чином, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2023 році становила 8 осіб = (8+8+8+8+8+8+8+8+8+8+8+8)/12, при цьому, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність у 2023 році становила 0 осіб = (0+0+0+0+0+0+0+0+0+0+0+0)/12.
Окрім того, апеляційний суд вказує, що обов'язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.
Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми № 3-ПН.
Разом з тим, матеріли справи не містять доказів подання ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, шляхом подання звітності за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у 2023 році.
Отже, у межах спірного періоду відповідачем не виконано вимог ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. Одеським обласним відділенням ФСЗОІ обґрунтовано надіслано до ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно автоматично здійснив розрахунок адміністративно-господарських санкцій на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Отже, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316,328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
О.А. Шевчук