15 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/21608/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 р. позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подали апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просять поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду від 20.12.2024 року. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, дізнався про його існування за допомогою реєстру судових рішень через сайт Судова влада 19.02.2025 року.
Крім цього, апелянт просив відстрочити сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: надання до суду документа про сплату судового збору; доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення. Роз'яснено ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. Витребувано у Приморського районного суду м. Одеси справу №522/21608/24.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 29.03.2025 р. о 02:00.
10 квітня 2025 року до суду надійшла справа №522/21608/24.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Приморського районного суду м. Одеси ухвалено у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) 20 грудня 2024 року. Повний текст рішення суду складено 20 грудня 2024 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, який міститься в матеріалах справи, рішення суду від 20.12.2024 року надіслано на електронну адресу відповідача 23.12.2024 року о 14:12 (а.с.36).
Крім цього, навіть якщо відраховувати строк апеляційного оскарження від дати коли, як зазначає апелянт, він дізнався про існування зазначеного рішення суду, а саме від 19.02.2025 року, останнім днем для подання апеляційної скарги буде 03.03.2025 року.
Апеляційну скаргу разом з додатками здано до відділення поштового зв'язку для направлення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду 19.03.2025 р., тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого ст. 286 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано жодних доказів які б свідчили про наявність поважних підстав, які унеможливили подання апеляційної скарги у строк встановлений ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху була відсутність документу про сплату судового збору.
Документу про сплату судового збору апелянтом також до суду не надано.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 10.04.2025 р.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 грудня 2024 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко