17 квітня 2025 року справа № 336/9038/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2024 року у справі № 336/9038/24 (2-а/336/91/2024) (суддя Петренко Л.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа поліцейський взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Морозова Олександра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Морозова Олександра Сергійовича серії ЕНА №2848991 від 17.08.2024, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч.1 ст.121-3 КУпАП та закриття провадження у справі за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2024 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що справа розглядалась судом у його відсутність, суд не розглянув усі доводи позивача, зокрема те, що він не мав умислу на скоєння правопорушення. Позивач стверджує, що при складанні постанови поліцейським були допущені численні порушення процедури, визначеної КУпАП для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідачі та третя особа своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористалися.
В судовому засіданні позивач просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене ним рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачі та третя особа своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.
Заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17 серпня 2024 року під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» ПДР України, і саме це порушення стало підставою зупинки.
Відносно позивача було винесено постанову серії ЕНА № 2848991 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1190,00грн..
За фабулою постанови, 17 серпня 2024 року в м. Запоріжжя по вул. Гризодубової біля будинку № 5 Гулієв ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ЗАЗ-TF699Р», д.н. НОМЕР_1 з номерним знаком, що неосвітлений, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною звернувся до суду з позовом про її скасування та закриття провадження за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, вказав, що факт вчинення позивачем правопорушення доведено належними та допустимим доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У п.2.9 «в» Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, 121-3 частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
З доданого до відзиву відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням позивача рухався у темну пору доби без освітлення номерного знаку.
Зазначений доказ є належним та допустимим, і позивач обставин, зафіксованих на записі, що надано відповідачем не спростував.
Позивачу було вказано на вчинення ним порушення правил дорожнього руху. Особа, яка вчинила правопорушення безпосередньо була встановлена на місці, особа яка складала протокол назвала свою посаду та прізвище, оголосила суть порушення і права.
Твердження скаржника про порушення інспектором процедури притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, чинним законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою Національної поліції справ про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, частиною першою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Водночас, позивачем не спростовується, що йому було роз'яснено його права та обов'язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови.
Доводи позивача про те, що така несправність могла виникнути під час руху транспортного засобу і ним не була помічена, колегія суддів оцінює критично, оскільки наведені обставини не виключають в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.
При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Тобто, обов'язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія, а тому твердження позивача, що дана несправність виникла під час руху, не звільняє його від адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП. Підстави для скасування оскарженої позивачем постанови відсутні.
Доводи позивача про допущення судом першої інстанції порушень процесуальних норм спростовуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ч.3 ст.272, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2024 року у справі № 336/9038/24 (2-а/336/91/2024) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак