17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8148/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року (суддя Татаринов Д.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 23.10.2024 року) в справі №280/8148/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, -
29.08.2024 року ТОВ «Торговий Дім «АМТ» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Тернопільської митниці (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000022/2 від 29.03.2024 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року позовні вимоги задоволено.
Тернопільська митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Апелянт вказував, що згідно з рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг №L70534 від 19.02.2024 термін сплати рахунку становить 29.02.2024, проте до митого оформлення не подано документів, які б свідчили про оплату транспортно-експедиційних послуг по вказаному рахунку. У зв'язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Згідно з п. 4.2 договору на перевезення від 21.10.2019 № 2110/912/2019 мають бути надані акти виконаних робіт та заявки, які до митного оформлення не подані. Відповідно до рахунку на перевезення № L70534 від 19.02.2024, виділено послуги з морського перевезення та залізничного перевезення, що надані Global Conteiner Lines Latvija SIA, проте згідно з накладною УМВС зазначено, що перевізником вантажу є «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Conteiner Lines Latvija SIA» та «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.», що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості. Документально не підтверджено частину транспортного маршруту, оскільки відповідно до залізничної накладної від 29.02.2024 №05362 місце завантаження - Славков, хоча товар прибув у Гданськ, Польща згідно з коносаментом від 15.11.2023 №BW23110225B. У сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 11.01.2024 № UA403070/2024/000296 на рівні 2.73 дол США/кг, що станом на 29.03.2024 вартість на рівні 22.531 дол США/шт., умови поставки - FOB, Товар - Газонокосарки виробництва торговельних марок «Vitals» для газонів, парків, спортивних майданчиків. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Торговий Дім «АМТ» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Львівська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Спростовуючи зауваження митниці, суд першої інстанції вказував, що контрактом № SAFUN-1-2023TD (п. 3.5. та 3.6.) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Чинним законодавством України не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту. Зауваження митниці про відсутність копії митної декларації не відповідають положенням Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості позивачем до митниці надано: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № SAFUN-1-2023TD від 15 травня 2023 року; додаток (специфікація) до нього №1 від 20 червня 2023 року; рахунок - фактура від 14 листопада 2023 року за №23SP-SR0725; пакувальний лист; платіжна інструкція №168 від 25 жовтня 2023 року; договір фрахту №2110/912/2019 від 21 жовтня 2019 року; заявка на перевезення від 12 вересня 2023 року №1/63; коносамент № BW23110225В від 15 листопада 2023 року; рахунок №L70534 від 19 лютого 2024 року, довідка про транспортні витрати від 23 лютого 2024; накладні № 05362 від 29 лютого 2024 та №0001184/1 від 26 березня 2024 року. Листом від 28 березня 2024 року № 001-28/03 позивач, з урахуванням частини 3 статті 53 МКУ, надав до митниці додатково наявні у нього документи, а саме: прайс-лист виробника від 17 травня 2023 року та комерційну пропозицію від 23 травня 2023 року. Позивачем до митного органу надана платіжна інструкція №168 від 25 жовтня 2023 року, яка підтверджує вартість товару та містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Суд першої інстанції зазначав, що додатковою угодою №10-4 від 28 лютого 2024 року до договору фрахту №2110/912/2019, копія кого міститься в матеріалах справи, строк оплати рахунку №70534 від 19 лютого 2024 року змінений, у зв'язку до митного органу позивачем не надано платіжних документів на підтвердження оплати рахунку у зв'язку з їх відсутністю у останнього на день декларування та митного оформлення. Оплата рахунку № L70534 від 19 лютого 2024 року підтверджується платіжною інструкцією №37 від 09 травня 2024 року. Заявка на перевезення №1/63 від 12 вересня 2023 року надавалася митниці на день декларування разом із ЕМД, що підтверджується її графою 44 та спростовує зауваження митниці в цій частині. Перевезення спірної товарної партії товару здійснювалось відповідно до укладеного договору фрахту №2110/912/2019 від 21 жовтня 2019 року, згідно якого перевізником виступала компанія Global Conteiner Lines Latvija SIA. З рахунку на оплату транспортних послуг № L70534 від 19 лютого 2024 року та довідки про транспортні витрати від 23 лютого 2024 року вбачається, що здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом (для підтвердження факту здійснення морського перевезення видавався морський коносамент №ВW23110225В від 15 листопада 2023 року) та наземним залізничним транспортом (накладна №05362 від 29 лютого 2024 року). Відповідно до статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк. Спеціальними правовими нормами передбачена можливість для оператора мультимодального перевезення, яким в даному випадку виступає компанія Global Conteiner Lines Latvija SIA залучення інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення та виставлення єдиного рахунку за надані послуги з перевезення, тобто компанія «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D» були залучена до виконання наземного перевезення основним перевізником, з даною компанією ТОВ «ТД «АМТ» не має жодних договірних відносин. Після виконання своїх обов'язків щодо перевезення вантажу, компанія перевізник виставила єдиний рахунок № L70534 від 19 лютого 2024 року на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення. На підтвердження транспортних витрат до митного оформлення товару позивачем надано: договір фрахту №2110/912/2019 від 21 жовтня 2019 року; заявка на перевезення від 12 вересня 2023 року №1/63; коносамент № BW23110225В від 15 листопада 2023 року; рахунок №L70534 від 19 лютого 2024 року; довідка про транспортні витрати від 23 лютого 2024; накладні № 05362 від 29 лютого 2024 та №0001184/1 від 26 березня 2024 року. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, слід дійти до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару, до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за методом не за ціною договору, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не зазначив країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасування такого рішення. Митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосувала шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача. Висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.
Відповідно до матеріалів справи, 15.05.2023 року між ТОВ «Торговий Дім «АМТ» (покупець) та компанією «Zhejiang Safun Industrial Co., LTD» (КНР) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № SAFUN-12023TD, за умовами якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід'ємною частиною даного контракту. Умовами поставки визначено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс, 2010) узгоджується сторонами на кожну партію окремо та вказується у специфікаціях до контракту. Умовами договору передбачено постачання товарів відповідно до базису CFR Інкотермс.
Сторони договору підписали специфікацію №1 згідно якої постачання товару здійснюється на суму 25760 доларів США та товар приймається кінцевому пункті призначення (Порт призначення). Умови поставки FOB Ningbo, умови оплати - попередня повна оплата у розмірі 25760 доларів США.
Після отримання за платіжним дорученням SWIFT № 168 від 25.10.2023 року покупця передбаченої умовами договору оплати у розмірі 25760 доларів США продавець «Zhejiang Safun Industrial Co., LTD» здійснив відправку товару морським шляхом на умовах FOB Ningbo.
28.03.2024 року ТОВ «Торговий Дім «АМТ» було задекларовано до митного органу в'їзду Волинська митниця товари: Газонокосарки виробництва торговельних марок «Vitals» для газонів, парків, спортивних майданчиків: газонокосарки що складаються з пластикового корпусу, закріпленого на металевій рамі з колісним шасі, з встановленим електричним двигуном з живленням від загальної електромережі, несамохідні, у яких скіс проводиться горизонтально розташованим обертовим лопатевим ножем, з послідуючим викидом в травозбірник або мульчування через задній викид, в комплекті з приладдям для налагоджування та обслуговування: газонокосарки серія «Vitals Master»: -мод.EZP-401s -60 шт.; -мод.EZP-321s -700 шт. Галузь застосування - скошування трави на присадибній ділянці, в садку, в сквері, парку, шляхом подання електронної митної декларації № 24UA403020004631U0. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № SAFUN-1-2023TD від 15.05.2023 року, договір (контракт) про перевезення № 2110/912/2019 від 21.10.2019 року, пакувальний лист № б/н від 14.11.2023 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 23SP-SR0725 від 14.11.2023 року, коносамент № BW23110225B від 15.11.2023 року, накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05362 від 29.02.2024 року, автотранспортну накладну № 00001184/1 від 26.03.2024 року, декларацію про походження товару № 23SP-SR0725 від 14.11.2023 року, банківський платіжний документ № 168 від 25.10.2023 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № L70534 від 19.02.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідку про транспортні витрати від 23.02.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару заявку №1/63 від 12.09.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація №1 від 20.06.2023 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Тернопільська митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що згідно з рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг №L70534 від 19.02.2024 термін сплати рахунку становить 29.02.2024, проте до митого оформлення не подано документів, які б свідчили про оплату транспортно-експедиційних послуг по вказаному рахунку. У зв'язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Згідно з п. 4.2 договору на перевезення від 21.10.2019 № 2110/912/2019 мають бути надані акти виконаних робіт та заявки, які до митного оформлення не подані. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати. Відповідно до рахунку на перевезення № L70534 від 19.02.2024, виділено послуги з морського перевезення та залізничного перевезення, що надані Global Conteiner Lines Latvija SIA, проте згідно з накладною УМВС зазначено, що перевізником вантажу є «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Conteiner Lines Latvija SIA» та «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.», що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості. Документально не підтверджено частину транспортного маршруту, оскільки відповідно до залізничної накладної від 29.02.2024 №05362 місце завантаження - Славков, хоча товар прибув у Гданськ, Польща згідно з коносаментом від 15.11.2023 №BW23110225B. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України Тернопільська митниця прохала надати (за наявності) додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Декларантом у межах проведення консультації з митницею щодо митної вартості товарів надано прайс-лист від 17.05.2023 року та комерційну пропозицію № б/н від 23.05.2023 року. Листом №001-28/03 від 28.03.2024 року повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами.
Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2024 року № UA403020/2024/000022/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок декларації від 12.03.2024 року №UA403070/2024/00296 для товару на рівні 2,73 долара США за 1 кг або на рівні 22,531 долара США за 1 шт.
На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.03.2024 року №UA403020/2024/000084.
Скориставшись правом, ТОВ «Торговий Дім «АМТ» задекларувало зазначені товари з урахуванням коригування митниці, та випустило їх у вільний обіг за ЕМД №24UA403020004767U5 від 29.03.2024 року.
Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, що згідно з рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг №L70534 від 19.02.2024 року термін сплати рахунку становить 29.02.2024 року, проте до митого оформлення не подано документів, які б свідчили про оплату транспортно-експедиційних послуг по вказаному рахунку. Згідно з п. 4.2 договору на перевезення від 21.10.2019 року № 2110/912/2019 мають бути надані акти виконаних робіт та заявки, які до митного оформлення не подані. Відповідно до рахунку на перевезення № L70534 від 19.02.2024, виділено послуги з морського перевезення та залізничного перевезення, що надані Global Conteiner Lines Latvija SIA, проте згідно з накладною УМВС зазначено, що перевізником вантажу є «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Conteiner Lines Latvija SIA» та «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.», що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості; Документально не підтверджено частину транспортного маршруту, оскільки відповідно до залізничної накладної від 29.02.2024 №05362 місце завантаження - Славков, хоча товар прибув у Гданськ, Польща згідно з коносаментом від 15.11.2023 року №BW23110225B.
Додатковою угодою №10-4 від 28.02.2024 року до договору фрахту №2110/912/2019, строк оплати рахунку №70534 від 19.02.2024 року змінений, у зв'язку до митного органу позивачем не надано платіжних документів на підтвердження оплати рахунку у зв'язку з їх відсутністю у останнього на день декларування та митного оформлення.
Оплата рахунку № L70534 від 19.02.2024 року підтверджується платіжною інструкцією №37 від 09.05.2024 року, який міститься в матеріалах справи.
З рахунку на оплату транспортних послуг № L70534 від 19.02.2024 року та довідки про транспортні витрати від 23.02.2024 року вбачається, що здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом (для підтвердження факту здійснення морського перевезення видавався морський коносамент №ВW23110225В від 15.11.2023 року) та наземним залізничним транспортом (накладна №05362 від 29.02.2024 року).
Відповідач посилається на відсутність серед поданих декларантом позивача для проходження процедури митного контролю та оформлення документів підтверджуючих транспортну складову. Проте угода з «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.» була укладена «Global Conteiner Lines Latvija SIA» на виконання умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг.
Договір перевезення ТОВ «Торговий Дім «АМТ» було укладено з «Global Conteiner Lines Latvija SIA», який з свого боку взяв на себе зобов'язання по здійсненню перевезень вантажу та наданню експедиційних послуг. Натомість для здійснення взятих на себе зобов'язань «Global Conteiner Lines Latvija SIA» вільне у залученні інших виконавців та засобів. Не заборонено для виконавця здійснення перевезень залучати інших осіб.
Після виконання своїх обов'язків щодо перевезення вантажу, компанія перевізник виставила єдиний рахунок № L70534 від 19.02.2024 року на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення.
З поданих до митного оформлення договору фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019 року, заявки на перевезення від 12.09.2023 року №1/63, коносамент № BW23110225В від 15.11.2023 року, рахунку №L70534 від 19.02.2024 року, довідки про транспортні витрати від 23.02.2024 року можливо встановити транспортні витрати як складових митної вартості товарів.
Встановлено, що Тернопільською митницею при коригуванні митної вартості товару «Газонокосарки виробництва торговельних марок «Vitals» для газонів, парків, спортивних майданчиків: газонокосарки що складаються з пластикового корпусу, закріпленого на металевій рамі з колісним шасі, з встановленим електричним двигуном з живленням від загальної електромережі, несамохідні, у яких скіс проводиться горизонтально розташованим обертовим лопатевим ножем, з послідуючим викидом в травозбірник або мульчування через задній викид, в комплекті з приладдям для налагоджування та обслуговування: газонокосарки серія «Vitals Master»: -мод.EZP-401s -60 шт.; -мод.EZP-321s -700 шт. Галузь застосування - скошування трави на присадибній ділянці, в садку, в сквері, парку» було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 11.01.2024 року №24UA4030700000296U2.
В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації від 11.01.2024 року №24UA4030700000296U2, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товару. Декларацією взятою для коригування вартості товару підтверджується, що на територію України на умовах поставки FOB CN Nawel, ввезено товари «Газонокосарки виробництва торговельних марок «Vitals» для газонів, парків, спортивних майданчиків: газонокосарки що складаються з пластикового корпусу, закріпленого на металевій рамі з колісним шасі, з встановленим електричним двигуном з живленням від загальної електромережі», вантажоодержувач ТОВ «Мототехімпорт».
Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією № 24UA403020004631U0 від 28.03.2024 року, та декларації, яка була використана митницею від 11.01.2024 року №24UA4030700000296U2, колегія суддів зазначає, що однаковим є товар, що ввозився, його характеристики, різними є умови постачання.
За умовами поставки Інкотермс 2020 FOB - продавець виконує постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Використана для митного коригування вартості товару митна декларація від 11.01.2024 року №24UA4030700000296U2 визначає вартість товару за резервним методом (6 метод), тобто митниця використала декларацію, що подана декларантом після коригування, де визначено митну вартість товару не за основним методом (1 метод).
Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.
Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.
При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року в справі №280/8148/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко