17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29866/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року (суддя Юрков Е.О., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 18.12.2024 року) в справі № 160/29866/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.11.2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) в інтересах якої дії ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач) в якому просила визнати, що вона, як представник дискримінуємої групи - громадян України, євреїв та не євреїв, асоційованих з ними, що виїхали на ПМП в Ізраїль, знаходиться в ситуації прямої дискримінації, по відношенню до інших пенсіонерів, щодо виключення її з кола осіб яким Відповідач зобов'язаний проводити індексацію, масові перерахунки та встановлювати доплати та надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а дії відповідача що призвели до цієї дискримінації, та бездіяльність відповідача щодо недотримання принципу недискримінації у своїй діяльності протиправними; зобов'язати відповідача: негайно припинити дискримінацію - включити позивачку до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, масові перерахунки та доплати та надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; нарахувати та виплатити майнову шкоду в сумі 494293 грн. та моральну шкоду в сумі 100000 грн.; здійснити перерахунок пенсії з 07.10.2009 року відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році"», в чинній редакції на момент виконання судового рішення, та здійснити виплату різниці з вирахуванням виплаченої майнової та моральної шкоди та сплачених сум відповідачем, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та справу направити до суду першої інстанції для розгляду справи по суті. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття ухвали. Свої вимоги апелянт обґрунтувала тим, що повертаючи позовну заяву суд першої інстанції позбавив її на ефективний судовий захист. Право доступу до суду повинне бути ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушу є її права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, повернув позовну заяву, виходячи з того, що ухвалою суду від 13.11.2024 року позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених недоліків. Ухвалою суду від 06.12.2024 року надано подовжений строк для усунення недоліків позову. Недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалах позивачем не усунуті у частині надання уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, неповністю сплачено судовий збір при поданні позову. Невиконання ухвал про залишення позову без руху, стало підставою для повернення позовної заяви.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2 , подано позовну заяву з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Позовні вимоги заявлено та просила суд визнати, що вона, як представник дискримінуємої групи - громадян України, євреїв та не євреїв, асоційованих з ними, що виїхали на ПМП в Ізраїль, знаходиться в ситуації прямої дискримінації, по відношенню до інших пенсіонерів, щодо виключення її з кола осіб яким Відповідач зобов'язаний проводити індексацію, масові перерахунки та встановлювати доплати та надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а дії відповідача що призвели до цієї дискримінації, та бездіяльність відповідача щодо недотримання принципу недискримінації у своїй діяльності протиправними; зобов'язати відповідача: негайно припинити дискримінацію - включити позивачку до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, масові перерахунки та доплати та надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; нарахувати та виплатити майнову шкоду в сумі 494293 грн. та моральну шкоду в сумі 100000 грн.; здійснити перерахунок пенсії з 07.10.2009 року відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році"», в чинній редакції на момент виконання судового рішення, та здійснити виплату різниці з вирахуванням виплаченої майнової та моральної шкоди та сплачених сум відповідачем, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
До позовної заяви не долучено докази сплати судового збору за подання позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року залишено позов без руху з підстави того, що позивачем не надано докази сплати судового збору, позовні вимоги викладено не коректно. Ухвалою запропоновано усунути недоліки позову шляхом надання уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5723,31 грн.
26.11.2024 року до суду позивачем надано заяву про усунення недоліків позову, надано уточнений адміністративний позов, яким позовні вимоги не змінено та викладено у попередній редакції. У якості доказу сплати судового збору надано квитанцію № 0917-4921-6523-6381 від 25.11.2024 року про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою суду від 06.12.2024 року надано подовжений строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4754,35 грн., та уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.
17.12.2024 року до суду надано заяву про усунення недоліків позову ,повідомлено про відсутність необхідності доплачувати судовий зборі та незмінність заявлених позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року позов повернуто позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
«Право на суд» яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01 березня 2002 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року передбачено, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду.
Слід зазначити, що суду при прийнятті позову необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Однак, при отриманні позовної заяви ,суддя перевіряє її відповідність нормам КАС України.
Суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема викладеними у постановах від 07.10.2020 року у справі № 160/3534/20, від 08.09.2021 року у справі № 646/5723/19.
Залишаючи позовну заяву без руху та надаючи подовжений строк для усунення недоліків позову, суд першої інстанції конкретизує, які недоліки позову виявив та яким чином позивачу слід їх усунути.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що особі, в рівній мірі має бути забезпечено доступ до суду шляхом надання гарантій, що його позов буде розглянутий.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вказав, що позивачем не виконано вимоги ухвал суду про залишення позову без руху та про надання подовженого строку для усунення недоліків позову.
Згідно ч. 2 ст. 160, ч. 1, ч. 4 ст. 161 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 5 ст. 160, ч. 5 ст. 161 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У позовній заяві позивачем викладено позовні вимоги. У заявах про усунення недоліків позову не конкретизовано підстави звернення до суду та не уточнено позовні вимоги.
Звісно, вказання судом на некоректність позовних вимог, через прийнятність або не пройнятість доказів, не передбачено. Проте, обов'язком позивача є зазначити суду при поданні позову виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
У разі, коли особа вважає, що її право чи законні інтереси є порушеними, вона звертається до суду з відповідним позовом та обґрунтовує його.
Отже, нормами КАС України встановлені певні правила подання процесуальних заяв, позовних заяв, їх оформлення, долучення додатків, спосіб подання. Правила встановлені не з метою ускладнити доступ осіб до суду а навпаки, для дотримання прав всіх учасників процесу, полегшення розгляду заяв, скорочення строку їх розгляду.
При поданні позову до суду сплачується судовий збір. Докази сплати судового збору долучаються до позовної заяви.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду: апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ставка складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено не одну вимогу, слід зважати на кількість вимог та на їх характер (майнова, не майнова).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року залишено позов без та запропоновано надати оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5723,31 грн. 26.11.2024 року до суду позивачем надано заяву про усунення недоліків, у якості доказу сплати судового збору надано квитанцію № 0917-4921-6523-6381 від 25.11.2024 року про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. проте, сплачена сума є меншою за необхідну та вказану судом.
Суд приходить до висновку, що недоліки позовної заяви повинні бути усунутими у повному обсязі та у строк, який було встановлено судом. Позивач у строки, встановлені ухвалами суду, недоліки позову повністю не усунув.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не порушено право заявника на звернення до суду, з огляду на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного її подання та на її належний розгляд та захист прав позивача.
Частиною 6 ст. 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 169, ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року в справі № 160/29866/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко