Справа № 439/2230/24
Провадження № 2-о/439/20/25
19 березня 2025 року м. Броди Львівської області
Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Марків Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Кашуби Л.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представників заінтересованих осіб Кравціва Р.Ю., Мазан С.Р.,
у відкритому судовому засіданні в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Міністерство оборони України, ОСОБА_3 - про встановлення факту перебування на утриманні,
встановив:
ОСОБА_1 (з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця) звернулася із заявою про встановлення факту її перебування на утриманні ОСОБА_4 у період з жовтня 2021 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В заяві (а.с. 1 - 4) та в поясненнях, наданих заявником та її представником в судовому засіданні, викладено наступну позицію.
З жовтня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (яка на той час була вагітною) проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільні побут й бюджет та ІНФОРМАЦІЯ_2 стали батьками ОСОБА_5 .
У зв'язку із вагітністю та народженням дитини, доглядом за нею, ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_4 , кошти, які їй перераховував останній, були для неї постійним та основним джерелом засобів для існування.
Рішенням Бродівського районного суду від 24 лютого 2022 року заявнику надано право на шлюб із ОСОБА_4 , реалізувати яке вони не змогли, так як з дня повномасштабного вторгнення російської федерації та оголошення воєнного стану ОСОБА_4 проходив військову службу за контрактом та, при виконанні військового обов'язку, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 лютого 2024 року Бродівським районним судом ухвалене рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Документи, подані заявником до Міністерства оборони України для розгляду питання, пов'язаного із призначенням та виплатою їй одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , повернуті їй на доопрацювання - надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що заявник перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні послався на відсутність підстав для встановлення факту, про який заявлено ОСОБА_1 .
Пояснив, що надані заявником докази жодним чином не підтверджують її належність до кола осіб, визначених ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», право ОСОБА_1 на пенсію в разі втрати годувальника та, відповідно, - на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За цих обставин факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця не матиме тих юридичних наслідків для ОСОБА_1 , які вона має на меті.
З цих самих підстав проти встановлення факту перебування заявника на утриманні загиблого військовослужбовця заперечувало й ГУ ПФ України у Львівській області.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'являлася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином у встановленому порядку; будь-яких заяв, клопотань від неї не надходило.
Судом встановлено, що 20 лютого 2024 року Бродівським районним судом ухвалене рішення (а.с. 16 - 19) про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу в період з жовтня 2021 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Бродівського районного суду від 29 серпня 2023 року (а.с. 20 - 22) встановлено факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 по відношенню до доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі цього рішення внесені відповідні зміни в актовий запис про народження ОСОБА_6 щодо її прізвища та відомостей про батька.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9), батьками її є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою про рух коштів (а.с. 25), ОСОБА_4 перераховано ОСОБА_1 : 22 липня 2022 року - 10 000 грн.; 23 серпня 2022 року - 100 000 грн.; 29 серпня 2022 року - 15 000 грн.; 08 вересня 2022 року - 25 000 грн.; 07 листопада 2022 року - 30 000 грн.; 09 листопада 2022 року - 500 грн.; 16 грудня 2022 року - 14 000 грн.; 19 грудня 2022 року - 21 000 грн.; 13 січня 2023 року - 10 000 грн.; 14 січня 2023 року - 555 грн.; 14 лютого 2023 року - 29 000 грн.; 06 березня 2023 року - 40 000 грн.; 07 квітня 2023 року - 10 000 грн.; 06 травня 2023 року - 10 000 грн.; 14 червня 2023 року - 10 000 грн.
Молодший сержант ОСОБА_4 в період з 14 червня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою (а.с. 12).
Згідно із свідоцтвом про смерть (а.с. 10), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначено у витязі з протоколу засідання штабної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 20 червня 2024 року № 1462 (а.с. 11), витязі із наказу (а.с. 15), поранення молодшого сержанта ОСОБА_4 , яке призвело до смерті, та причина смерті, пов'язані із захистом Батьківщини.
16 серпня 2024 року за результатами засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, подані ОСОБА_1 документи повернуті їй для доопрацювання - надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (а.с. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції на загибелі військовслужбовця (далі - Закон № 2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII).
Як встановлено ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Відповідно до п. «д» ч. 4 ст. 30 Закону № 2262-XII, непрацездатними членами сім'ї вважаються, дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (ч. 1 ст. 31 Закону № 2262-XII).
Згідно із п. 1 Рішення Конституційного Суду України в справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, членами сім'ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем, у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).
Пунктом 3 цього Рішення визначено, що членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця (п. 6 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать: неповнолітні; непрацездатні; інші особи, яких військовослужбовець зобов'язаний утримувати за законом; вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними віку, встановленого для таких членів сім'ї військовослужбовця, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника; працездатні члени сім'ї військовослужбовця, що зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та визначеними законом іншими видами трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який надає члену сім'ї військовослужбовця право на трудову пенсію; інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку.
Як встановлено ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої ст. 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Дружина (незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища), за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років - ч. 2 та ч. 4 ст. 84 СК України.
Суд визнає, що ОСОБА_1 з дня народження їх з ОСОБА_4 дочки набула право на утримання від чоловіка, з яким проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Обов'язок із утримання заявника військовослужбовець виконував належним чином, що підтверджується систематичністю та розмірами наданої ним матеріальної допомоги.
Таке утримання було для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування, що учасниками справи не заперечується.
ОСОБА_1 на день загибелі ОСОБА_4 була членом його сім'ї, що зайнятий доглядом за дитиною військовослужбовця (яка не досягла 8-річного віку), та якого військовослужбовець був зобов'язаний утримувати відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 84, ч. 2 ст. 91 СК України.
Наведені обставини є підставою для встановлення факту перебування заявника на утриманні у період з дня виникнення права на таке утримання (народження дитини) до дня його припинення (загибель військовослужбовця).
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 268 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, б. 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13814885), Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. Повітрофлотський, б. 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034022), ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) - про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити частково.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 з 14 березня 2022 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (03 квітня 2025 року) до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.А. Марків