ЄУН: 336/1641/25
Провадження №: 1-кп/336/927/2025
іменем України
14 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 - в режимі відеоконференцзв"язку,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - в режимі відеоконференцзв"язку,
представника потерпілого ОСОБА_7 - в режимі відеоконференцзв"язку,
розглянувши клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
На розгляді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 1202508202050000088 від 11.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
До суду звернувся захисник - адвокат ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна. В обґрунтування останнього зазначає таке.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2025 року, накладено арешт на автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , з позбавленням права користування ним власником та іншими довіреними особами. Підставою накладення арешту стало клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_9 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 12025082050000088, від 11.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Розгляд зазначеного клопотання відбувався без повідомлення та участі власника транспортного засобу - ОСОБА_8 , а також без повідомлення та участі особи, яка безпосередньо є користувачем зазначеного транспортного засобу - ОСОБА_4 .
У кримінальному провадженні на даний час проведено весь комплекс експертиз в яких необхідно залучати даний транспортний засіб, і дана справа знаходиться вже на розгляді в суді. Користувачка зазначеного транспортного засобу ОСОБА_4 є вимушеною переселенкою у зв'язку з тим, що смт Веселе Запорізької області, в якому раніше проживала, на даний час є окупованою територією.
Журавльова має двох малолітніх дітей, які проживають разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , та є інвалідами дитинства. Автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», д.н.з. НОМЕР_1 , є єдиним транспортним засобом родини та він вкрай необхідний для того, щоб була можливість відвозити дітей до школи та медичних закладів. Відсутність транспортного засобу вкрай ускладнює життя та побут дітей. Повне позбавлення права користування та розпорядження автомобілем «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н.з. НОМЕР_1 призведе до погіршення умов існування цілої родини. Крім того є сумнівним місце зберігання вилученого автомобіля, оскільки площадка на якій його ухвалою суду віддано на зберігання не є штраф майданчиком, а є промисловою територію в АДРЕСА_2 на якій не виключено псування автомобіля, його розкрадання або знищення (частково або повністю).
На підставі наведеного просить скасувати арешт на вказаний автомобіль.
В судовому засіданні обвинувачена та захисники підтримали клопотання.
Прокурор заперечила, зазначивши, що судовий розгляд не дійшов до стадії дослідження доказів, а тому наразі неможливо вирішити вказане клопотання.
Представник потерпілого зауважив, що відповідно до матеріалів кримінального провадження автомобіль зберігається в м. Запоріжжі, а не Полтаві, як зазначено в клопотанні.
Розглянувши клопотання, суд доходить такого висновку.
За положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Суд не вбачає підстав вважати, що арешт на вказане у клопотанні майно накладено слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя 14.01.2025 у справі № 334/296/25 необґрунтовано.
Крім того, натепер здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, стадія з'ясування обставин та перевірки їх доказами ще не пройдена, навіть не оголошено обвинувальний акт та не заслухано позицію обвинуваченої що пред'явленого обвинувачення.
Передача транспортного засобу власнику без права розпорядження також не сприятиме завданням кримінального провадження, адже може призвести до втрати слідової інформації.
За наведеного такий захід забезпечення кримінального провадження є актуальним, а скасування арешту майна - передчасним.
Застосування такого виду забезпечення кримінального провадження на теперішній стадії судового провадження є пропорційним, тобто дотримано справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та правами приватних осіб.
Керуючись статтями 174, 309, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1