1Справа № 335/3595/25 2-а/335/73/2025
17 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог п.п. 5-6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно положень ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 13.03.2025 інспектором поліції УПП в Запорізькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4264656 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З копії постанови серії ЕНА № 4264656 від 13.03.2025, що долучена до позовної заяви, випливає, що ОСОБА_1 відмовився від підпису про отримання копії постанови.
Таким чином, ще з моменту винесення спірної постанови, тобто з 13.03.2025 року позивачу достеменно було відомо про зміст постанови, й того ж дня інспектором поліції вручалася ОСОБА_1 копія постанови, від отримання примірника якої позивач відмовився з власної волі. Указане свідчить про те, що позивач знав про притягнення його до адміністративної відповідальності ще 13.03.2025 року, і не був позбавлений можливості отримати копію постанови в цей же день, однак відмовився від її отримання.
Отже, початком перебігу строку звернення з позовом до суду є 13.03.2025 року, тобто день коли ОСОБА_1 було відомо про факт винесення стосовно нього постанови й відбувалося вручення позивачу примірника постанови у справі про адміністративне правопорушення, від отримання якого останній відмовився з власної волі.
Будь-яких доказів спростування вказаного позивачем надано не було.
Проте, з позовом до суду позивач звернувся 16.04.2025 року, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 289 КУпАП, що свідчить про пропуск без поважних причин десятиденного строку звернення з позовом до суду, встановленого ст. 286 КАС України та ст. 289 КУпАП.
Згідно частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовом питання про поновлення пропущеного строку не ставить з обґрунтуванням поважності причин пропуску.
Таким чином, позов подано до суду після закінчення строків установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно до ст.123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, вважаю що дану позовну заяву слід залишити без руху, оскільки в матеріалах справи відсутня заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, й докази поважності причин його пропуску.
Окрім того, перевіривши даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України.
За правилами, встановленими ч. 3ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, всупереч вказаним положенням КАС України, позивачем при зверненні до суду зазначені вимоги дотримані не були.
Так, згідно з ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами частини 2статті 132КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
За визначенням ст. 1Закону України «Про судовий збір», судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Водночас, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України(ч. 1ст. 246 КУпАП).
За змістом ч. 1ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Право на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачене статтею 287 КУпАП.
Так, як визначено положеннями ч. 1ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Згідно з п. 3 ч. 1ст.288КУпАП постанову іншого органу або посадової особи (окрім визначених в п.п. 1-2 вказаної частини) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зі змісту положень вказаних правових норм вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Так, Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»(у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України «Про судовий збір») було передбачено сплату державного мита, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
Частиною 4статті 288КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288КУпАП порядку оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення вказує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження, в тому числі, щодо звільнення від сплати державного мита, визначені і діють у редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Разом з тим, 01.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким передбачено, що за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (їх посадових осіб), сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено вказаним Законом.
Відповідно до положень статей3,5ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Визначальним у випадку звільнення від сплати судового збору є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Отже, системний аналіз наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору дає підстави для висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, висновки якої щодо застосування норм права, відповідно до приписів ч. 5ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Окрім того, Верховний Суд зазначив, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не було, а також не надано документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відтак, позивач має усунути вказані недоліки позовної заяви, а саме: долучити до позову документ(и), що підтверджує(ють) сплату позивачем судового збору у відповідному розмірі, а саме 605,60 грн., або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач: ГУК у Запорізькій області/ м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до ч. 1, 2статті 169КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладені обставини, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 286,160,161,169,294 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду документ(и), що підтверджує(ють) сплату позивачем судового збору у відповідному розмірі, а саме 605,60 грн., або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, адміністративний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Апаллонова