Справа № 646/13347/24
№ провадження 2-о/646/17/2025
18 квітня 2025 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - Демченко І.М. за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Семенових Ольга Станіславівна, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту перебування на утримання,
за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Семенових О.С.,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява обґрунтована тим, що змоменту укладення шлюбу, тобто 16 січня 1988 року, до моменту смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 проживала спільно з чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , вела з ним спільний побут, мала спільний сімейний бюджет. За час подружнього життя у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 був військовим, після досягнення пенсійного віку, отримував відповідну пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія чоловіка складала 7931 грн. 14 коп. ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.12.2020 у розмірі 2814 грн. 23 коп.
Заявниця до дня смерті чоловіка отримувала від нього постійну допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів існування. 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримала третю групу інвалідності у зв'язку з загальним захворюванням, у зв'язку з чим втратила можливість працювати вчителем.
Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначенні пенсії в разі втрати годувальника, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області їй відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що в наданих документах відсутня довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, що передбачено пп. 5 п. 3 Розділу 2 порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1).
Встановлення та перебування на утриманні померлого годувальника необхідно для отримання нею пенсії по втраті годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою судді Демченко І.М. від 03.04.2025 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку окремого провадження до розгляду у судовому засіданні.
16.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області через систему «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи за заявою ОСОБА_1 без участі представника управління, проти встановлення факту перебування заявниці на утриманні чоловіка заперечень не мають.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заяву підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суд, заслухавши заявницю та її представника, з'ясувавши позицію заінтересованої особи, допитавши свідків та дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли у справі.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 10 березня 2007 року перебувають у зареєстрованому шлюбу, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.03.2007 (а.с.13 зв.).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що встановлено на підставі копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.06.2022 (а.с.14зв.).
Відповідно до відомостей, які містяться в пенсійній справі на ім'я ОСОБА_2 , розмір його пенсії станом на 01.03.2022 складає 7931,14 грн. (а.с.16зв.).
За інформацією Слобожанського об'єднаного управління ПФУ м.Харкова розмір пенсії ОСОБА_1 складає 2814,23 грн. (а.с.17).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Статтею 31 вищевказаного закону визначено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Положеннями цього закону непрацездатними членами сім'ї вважається, зокрема, дружина (чоловік), якщо вона досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особою з інвалідністю.
Довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 318428 підтверджено, що ОСОБА_4 з 27.08.2024 внаслідок загального захворювання з 27.08.2024 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.09.2025 (а.с.12).
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії в зв'язку із втратою годувальника. Рішенням управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.10.2024 заявниці відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку із втратою годувальника, оскільки не надано документу, що засвідчує факт перебування на утриманні.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
У пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 16.01.1988 по 08.12.1998 та з 10.03.2007 по день його смерті, вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка є сусідкою сім'ї ОСОБА_6 , підтвердила, що заявниця разом зі своїм чоловіком проживали у квартирі АДРЕСА_2 , виховували сина ОСОБА_7 . З моменту одруження ОСОБА_1 , фактично перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки він був військовослужбовцем та завжди отримував гідну заробітну плату, а потім пенсію.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що сім'ю утримував батько, оскільки у матері була маленька заробітна плата, а потім і пенсія.
Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалася утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів для існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Із метою підтвердження факту перебування на утриманні ОСОБА_2 , з яким заявниця перебувала у шлюбі, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що вона перебувала на його утриманні, оскільки отримувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки розмір її пенсії становить менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Відповідно до правового висновку Верхового Суду у справі № 592/17552/18 від 13.01.2021, який враховується судом при розгляді цієї справи, у даних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Судовим розглядом безспірно встановлено, що допомога, яка надавалася ОСОБА_1 померлим ОСОБА_2 , була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування, оскільки розмір її пенсії є наближеним до мінімального та є значно меншим пенсії, яку отримував ОСОБА_2 . Крім того, під час судового розгляду повністю знайшов підтвердження факт перебування на утриманні свого чоловіка заявниці, що підтверджено як поясненнями свідків, у достовірності яких у суду не виникає сумнівів та за відсутності об'єктивних обставин щодо їх особистої заінтересованості у справі, так і письмовими доказами щодо тривалості сімейних відносин, спільного побуту, наявності взаємних прав та обов'язків.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту перебування заявниці на утриманні померлого.
Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 90, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення його повного тексту.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.04.2025.
Головуючий І.М.Демченко