Долинський районний суд Кіровоградської області
16.04.2025 Справа №: 388/450/25
16.04.2025 рокум. Долинська
Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 04 березня 2025 року о 21.00 годині по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме завдав останній фізичного болю, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину в адміністративному правопорушенні не визнав. Суду пояснив, що подія відбувалась 04 березня 2025 року о 21.00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 його колишня дружина. Між ними виникла сварка, в результаті якої він почав збирати свої речі, щоб підти додому, але колишня дружина почала шарпати його за одяг та впала на підлогу. Тілесних ушкоджень їй не завдав та не ображав нецензурною лайкою. Прилучив до матеріалів справи заяву потерпілої ОСОБА_2 про закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки вони примирились.
Обвинуваченому роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 268682 від 05 березня 2025 року, 04 березня 2025 року о 21.00 годині по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме завдав останній фізичного болю, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У матеріалах справи містяться письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , в яких вона по суті стверджує, що 04 березня 2025 року о 21.00 годині за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , під час вживання алкогольних напоїв, колишній її чоловік ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме ображав її нецензурною лайкою та завдав фізичного болю.
У матеріалах справи також містяться письмові пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , в яких він по суті стверджує, що 04 березня 2025 року о 21.00 годині він разом зі своєю колишньою дружиною перебували в неї вдома за адресою: АДРЕСА_2 . Між ними виникла сварка, в результаті якої він почав збирати свої речі, щоб підти додому, але колишня дружина почала шарпати його за одяг та впала на підлогу. Стверджує, що тілесних ушкоджень їй не завдав та не ображав нецензурною лайкою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до такого висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У цій справі ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що виразилось у висловлюванні нецензурної лайки в адресу останньої та завданні їй фізичного болю.
Доказами прояву такого діяння є виключно письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , отримати її показання безпосередньо в суді не вдалося.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять інших фактичних даних, що дають суду підстави переконатися у правдивості письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 .
Одні лише письмові пояснення потерпілої в такій справі, що по суті обвинувачує іншого учасника події в неправомірних діях щодо нього, не можуть бути достатніми доказами винуватості, за винятком коли кривдник визнає обставини вчинення домашнього насильства та свою провину в цьому.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення зобов'язана надати разом з ним достатність доказів провини обвинуваченого в адміністративному правопорушенні.
З огляду на встановлене, суд уважає, що за таких обставин виключно письмові пояснення потерпілої не можуть бути достатніми доказами, що свідчать про винуватість обвинуваченого.
У свою чергу показання обвинуваченого надані поліцейському під час складання письмових пояснень є послідовними, в них обвинувачений заперечував вчинення домашнього насильства щодо потерпілої у тих формах, що знайшли вираження в змісті обвинувачення.
За змістом ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна додати до нього достатньо доказів, що підтверджують винуватість особи в адміністративному правопорушенні, а у цій справі на переконання суду відсутні достатні, належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 , відповідно провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо обвинуваченого підлягає закриттю за п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Суддя Долинського районного судуД. М. Баранський