17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30824/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року (суддя Ільков В.В.) в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Львівської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці у вигляді листа № 7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 про відмову у задоволенні заяви позивача № 1410/1 від 14.10.2024 щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації № UА209140/2022/035017 від 02.05.2022; зобов'язати Львівську митницю внести зміни до митної декларації № UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 шляхом складення аркушу коригування відповідно до заяви позивача № 1410/1 від 14.10.2024; зобов'язати Львівську митницю підготувати висновок про повернення з єдиного рахунку на користь позивача помилково та/або надміру сплаченої суми платежів в розмірі 151 986,09 грн та подати відповідний висновок для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 оформити та направити на адресу відповідного органу Державної казначейської служби України висновків щодо повернення надміру сплачених сум митних платежів, оформлене листом від № 7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року, в частині суми 151 986,09 гривень. Зобов'язано Львівську митницю внести зміни до митної декларації № UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року шляхом складення аркушу коригування відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 № 1410/1 від 14.10.2024 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через митного брокера 02.05.2022 було подано для митного оформлення товару вантажну митну декларацію № UA209140/2022/035017.
Відділом митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці 02.05.2022 здійснено митне оформлення акумуляторів перезаряджувальних літій-іонних MOLI INR 18650-М35А 3500 mAh у кількості 5400 шт. загальною вартістю 759 930,45 грн.
Позивач 14.10.2024 через особистий кабінет єдиного державного інформаційного порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» подав до Львівської митниці заяву про повернення митних платежів за митною декларацією № UA209140/2022/035017 від 02.05.2022 та внесення змін до неї.
Заява обґрунтована тим, що при формуванні декларації митним брокером не було враховано, що на ФОП ОСОБА_1 розповсюджуються вимоги пункту 69.23 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тому в графі 36 ВМД помилково була вказана преференція 023/000/000 замість 024/000/24. Таким чином, за декларацією було списано 151 986,09 грн ПДВ.
Львівська митниця листом за № 7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 повідомила заявника про відсутність правових підстав для внесення змін до митної декларації № UA209140/2022/035017 від 02.05.2022, адже заява подана декларантом після скасування відповідної пільги.
Незгода з такими діями митного органу стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за визначеннями, наведеними у статті 4 Митного кодексу України: митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта; митні платежі: а) мито, б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Обов'язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні обов'язку із сплати митних платежів (п. 1 ч. 1 ст. 290 МК України).
Статтею 294 Митного кодексу України встановлені випадки, коли митні платежі не сплачуються, зокрема в разі, якщо щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
Законом України № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, Податковий кодекс України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», відповідно до якого тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.
Натомість така пільга діяла до 30.06.2022 та була скасовано внаслідок прийняття Закону № 2325-IX від 21.06.2022, який набрав чинності 01.07.2022.
Статтею 30 Податкового кодексу України встановлено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Не є оспорюваним той факт, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на момент подання для митного оформлення ВМД № UA209140/2022/035017 від 02.05.2022 перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому на нього розповсюджувались пільги, передбачені підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» в редакції Закону № 2142-IX.
Уповноважений представник декларанта не скористався правом на реалізацію таких пільг та сплатив самостійно задекларовану суму ПДВ у розмірі 151 986,09 грн.
Відтак вірним є висновок митного органу, що оскільки позивач звернувся з заявою про внесення змін до митної декларації 14.10.2024, він втратив право на застосування відповідної пільги та, як наслідок, право на внесення відповідних змін до митної декларації.
Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач в заяві від 14.10.2024, окрім внесення змін до митної декларації, також просив повернути на рахунок надмірно сплачені кошти.
В цій частині колегія суддів зазначає, що пунктом 6 частини 5 статті 301 Митного кодексу України прямо встановлено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Частиною 3 цієї статті кодексу передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.
За приписами розділу ІІІ названого Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.
Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
У разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем Держмитслужби.
В межах розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, відповідачем не заперечується, що позивач на момент подання декларації № UA209140/2022/035017 від 02.05.2022 мав право на пільги зі сплати податків та митних платежів, заява про повернення надміру сплачених митних платежів подано в межах 1095 днів, що дає підстави для розгляду митного органу поставленого в заяві від 14.10.2024 питання.
Натомість відповідачем не вчинені дії, направлені на належне вирішення питання щодо повернення надміру сплачених коштів за митною декларацією № UA209140/2022/035017 від 02.05.2022, який лише обмежився розглядом питання про наявність правових підстав для внесення змін до декларації.
Проте суд апеляційної інстанції зауважує, що стаття 301 встановлює дві окремі підстави для повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів - зміна або визнання недійсною митної декларації та подання платником податків митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Відтак, відсутність правових підстав для внесення змін до митної декларації не свідчить про відсутність у позивача правових підстав на повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за ВМД № UA209140/2022/035017 відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 301 Митного кодексу України.
Натомість суд не може в межах даної справи констатувати безумовне право позивача на таке повернення, адже згідно з Порядком № 643 митний орган має також перевірити відсутність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати ПДВ, яку позивач просить повернути, адже наявність податкового боргу є підставою для відмови у поверненні з державного бюджету коштів.
Наведені в цій постанові обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до постановлення невірного судового рішення.
Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року в адміністративній справі № 160/30824/24 скасувати.
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці щодо розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 14.10.2024 в частині повернення надміру сплачених сум митних платежів у сумі 151 986,09 грн.
Зобов'язати Львівську митницю розглянути в установленому законом порядку заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 14.10.2024 в частині повернення надміру сплачених сум митних платежів у сумі 151 986,09 грн та прийняти обґрунтоване рішення з цього питання з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 17 квітня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 17 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров