16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20147/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року
у справі №160/20147/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1979 до 26.06.2017 згідно записів про роботу в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , та архівних довідок №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 від 09.02.2024 та скасувати рішення №04550008065 від 25.06.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1979 до 26.06.2017 згідно записів про роботу в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , та архівних довідок 103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 від 09.02.2024, та здійснити розрахунок пенсії за віком.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №160/20147/24 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2024 №046550008065 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1979 по 25.04.1980, з 26.04.1980 по 05.05.1982, з 10.05.1982 по 31.12.1998 згідно з записами про роботу в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та архівними довідками, виданими Комунальною архівною установою “П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» П'ятихатської міської ради від 09.02.2024: №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.06.2024.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Судом зазначено, що в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 наявні записи про періоди роботи з 01.08.1979 по 25.04.1980, з 26.04.1980 по 05.05.1982, з 10.05.1982 по 31.12.1998. Зазначені періоди роботи також підтверджуються архівними довідками, виданими КАУ “П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР 09.02.2024: №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111. Таким чином, зазначені періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача. Також зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в уточнюючих довідках. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення уточнюючої довідки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Також зазначено, що саме ГУ ПФУ в Запорізькій області як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності, отже відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, є суб'єктом владних повноважень, який має повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №160/20147/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що трудова книжка позивача оформлена з порушенням встановленого порядку, тому спірні періоди правомірно не зараховано до стажу позивача. Вважає, що суд безпідставно поклав зобов'язання на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки позивач проживає в Дніпропетровській області. Зазначає, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.
Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням від 25.06.2024 №046550008065 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У рішенні вказано, що вік заявника - 62 роки 4 місяці 18 днів. Право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 29 років. Страховий стаж заявника становить 15 років 8 місяці 3 днів. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.09.1979, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження позивача та дата заповнення книжки дописано іншим чорнилом; періоди роботи в колгоспі ім. Карла Маркса КСП ім. Карла Маркса, СТОВ “Жовтоолександрівського» згідно з архівними довідками від 09.02.2024 № 103, 104, 105, оскільки в довідка відсутнє по-батькові позивача, що не відповідає даним паспорта та відсутня довідка про реорганізацію підприємства. Періоди роботи згідно з архівними довідками про заробітну плату від 09.02.2024 № 106, 107, 108 можливо зарахувати після підтвердження первинними документами. Період роботи з січня 1999 взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до положень ст. 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
Згідно ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що підтверджують право на зарахування періодів роботи до стажу.
Колегія суддів враховує, що у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Таким чином, посилання пенсійного органу на заповнення титульної сторінки трудової книжки позивача пастами різного кольору є безпідставними та не можу позбавити позивача права на зарахування спірних періодів до трудового стажу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться такі записи, зокрема (мовою оригіналу):
«№1: 01.08.1979 - принят в члены колхоза имени Карла Маркса разнорабочим;
№2: 1980-1982 - служба в рядах ОСОБА_3 ;
№3: 10.05.1982 - принят на работу в колхоз шофером;
№4: 27.03.2000 - КСП ім. Карла Маркса реорганізовано в СТОВ “ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ», являється правонаступником КСП ім. Карла Маркса;
№5: 13.03.2001 - звільнений з роботи по статті 38 КЗпП України (за власним бажанням).»
Крім того, згідно з довідкою від 10.07.2024 №3/ПП-117, виданої молодшому сержанту у відставці ОСОБА_1 , він проходив строкову військову службу з 26.04.1980 по 05.05.1982.
Також, із заявою про призначення пенсії позивачем до пенсійного органу надавались архівні довідки, видані КАУ “П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР, а саме:
- №103 від 09.02.2024, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла Маркса, з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ “ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_2 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться (так у документах) і його відпрацьовані людино-дні за період з липня 1979 по грудень 1986;
- №104 від 09.02.2024, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла Маркса, з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ “ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_2 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться, в вересні-листопаді 1988 ОСОБА_5 (так у документах) і його відпрацьовані людино-дні за період з січня 1987 по грудень 1993;
- №105 від 09.02.2024, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла ОСОБА_6 , з березня 1993 КСП ім. Карла ОСОБА_6 , з квітня 2000 СТОВ “ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_2 , ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , по-батькові ОСОБА_8 , в 1997 не вказано, в 1998-2002 інд. №2267408918 (так у документах) і його відпрацьовані людино-дні за період з січня 1994 по листопад 2002;
- №106 від 09.02.2024, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла ОСОБА_6 , з березня 1993 КСП ім. Карла ОСОБА_6 , з квітня 2000 СТОВ “ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_2 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться (так у документах) і його отримана заробітна плата за період з липня 1979 по грудень 1986;
- №107 від 09.02.2024, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла ОСОБА_6 , з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ “ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_2 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться, в вересні-листопаді 1988 ОСОБА_5 (так у документах) і його отримана заробітна плата за період з січня 1987 по грудень 1993;
- №108 від 09.02.2024, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла ОСОБА_6 , з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ “ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_2 , ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , по-батькові В., в 1997 не вказано, в 1998-2002 інд. №2267408918 (так у документах) і його отримана заробітна плата за період з січня 1994 по листопад 2002.
Відповідно до ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємства або архівної установи для отримання відомостей щодо спірних періодів трудового стажу позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази в своїй сукупності підтверджують право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.08.1979 по 25.04.1980, з 26.04.1980 по 05.05.1982, з 10.05.1982 по 31.12.1998.
Доводів на спростування таких висновків суду в апеляційній скарзі не наведено.
Відносно доводів апеляційної скарги про втручання суду у дискреційні повноваження пенсійного фонду, апеляційний суд зазначає наступне.
Дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язуваного характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зобов'язання вчинити дії щодо повторного розгляду заяви позивача необхідно саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки цей пенсійний орган визначений за принципом екстериторіальності, як орган, що призначає пенсію в межах спірних правовідносин.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №160/20147/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко