16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30098/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі № 160/30098/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ІНВЕСТ ЮКРЕЙН" до Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- документа про сплату судового збору та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія ухвали надіслана скаржникові (суб'єкту владних повноважень) в його електронний кабінет та доставлена 02.04.2025 о 19:26, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
09.04.2025 року до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в якій відповідач просив поновити строк на подання апеляційної скарги та продовжити строк на усунення недоліків в частині сплати судового збору.
В обгрунтування заяви в часитні поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, скаржник зазначає, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана в межах строку апеляційного оскарження, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 року вказану апеляційну скаргу повернуто. Вказує, що під час подання первинної апеляційної скарги об'єктивно був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через скорочення фінансування та воєнний стан. Вважає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення з такою скаргою, а повторна апеляційна скарга подана у максимально короткий строк в межах одного року з дня ухвалення рішення. Просить врахувати, що скаржником вчинені всі залежні від нього процесуальні дії для своєчасного оскарження судового рішення та поновити строк апеляційного оскарження.
Суд вважає, що наведені скаржником обставини не є поважними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Судом встановлено, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржник отримав 27.01.2025, а відтак, останнім днем оскарження рішення суду є 26.02.2025 року (середа).
Апеляційна скарга подана 30.03.2025 року через підсистему "Електронний суд", тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.
Згідно відомостей з ЄСІТС, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 року повернута скаржнику у зв'язку з невиконання ухвали апеляційного суду про залишення скарги без руху, а саме - несплата судового збору за подання апеляційної скарги.
Вказана ухвала суду про повернення апеляційної скарги отримана скаржником 07.03.2025 та в касаційному порядку не оскаржувалась.
Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги вдруге не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги, поданої вперше, у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
Подаючи вперше апеляційну скаргу без сплати судового збору та при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалою строки, скаржником при поданні апеляційної скарги вдруге, штучно створені умови ніби то поважності пропущення строку апеляційного оскарження.
Станом на день постановлення цієї ухвали, судовий збір за подання апеляційної скарги по даній справі скаржником не сплачено.
Також суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, та неможливість у зв'язку з цим сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення такій установі строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Посилання скаржника на вчинення з його боку всіх необхідних процесуальних дій до уваги не приймаються, оскільки такі доводи спростовуються вище наведеним.
Таким чином, скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Питання про продовження строку на усунення недоліків судом не розглядається, оскільки такі обставини не мають значення при встановленні факту пропуску строку апеляційного оскарження без поважних на те причин.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі № 160/30098/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко