16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8911/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 р. (суддя Кадникова Г.В) в адміністративній справі №160/8911/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 р. у справі №160/8911/21, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 р. позовні вимоги ТОВ «Адітон» задоволені.
21 грудня 2024 р. представником ТОВ «Адітон» адвокатом Корніловою Е.Ю. через систему "Електронний суд" було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 р. у задоволенні заяви відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ТОВ «Адітон» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для подовження розгляду та винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу згідно поданої заяви від 21 грудня 2024 р. та доданих до неї доказів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що у позовній заяві був наведений попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу і після отримання повного тексту рішення суду було узгоджено остаточну суму витрат, складено акт виконаних робіт (наданих послуг) від 19 грудня 2024 р. Ці обставини судом першої інстанції не прийняті до уваги, що призвело до безпідставної відмови в ухваленні додаткового рішення.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обгрунтовану.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції відмовив позивачу в ухваленні додаткового рішення з тієї підстави, що питання про розподіл судових витрат було вирішено у рішенні від 06 листопада 2024 р. і позивачу відмовлено у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Рішення суду позивачем в цій частині в апеляційному порядку не оскаржено.
За приписами статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність процесуальних підстав для ухвалення додаткового рішення за заявою позивача про здійснення розподілу судових витрат.
Доводи скаржника про те, що ним у позовній заяві був наведений попередній розрахунок витрат на правничу допомогу спростовані змістом позовних заяв, в яких позивач просив стягнути 5000 грн., без наведення обґрунтування (т. 1 а.с.1-11, 93-107). Також в матеріалах справи відсутня заява позивача про те, що він має намір після ухвалення рішення подати до суду докази на підтвердження заявленої ним до відшкодування суми, як це передбачено статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач був обізнаний про те, що суд першої інстанції розпочав розгляд справи 03.10.2024, однак не повідомив суд про необхідність відкладення вирішення питання про розподіл судових витрат до подачі ним відповідних доказів.
За результатом розгляду апеляційної скарги ТОВ "Адітон" колегія суддів дійшла висновку про залишення оскарженої ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/8911/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 квітня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник