17 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 640/8419/20
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.05.2019 р. №Ф-51190-17-У про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21030,90 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувану вимогу, оскільки позивач у спірний період не здійснював адвокатської діяльності як самозайнята особа, з 30.06.2015 р. зупинив свою адвокатську діяльність. Додатково позивач повідомив про набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/22516/19 щодо протиправності внесення податковим органом у картці платника податків єдиного внеску за січень 2017 - червень 2019. Таким чином, позивач вказує на обґрунтованість позову та наявність достатніх підстав для його задоволення.
Відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що позивач у період 2017 - 2019 років був зобов'язаний сплачувати єдиний внесок як самозайнята особа, однак належним чином не виконував взяті на себе податкові зобов'язання, а тому оскаржувана вимога є правомірною. Також відповідач повідомив, що вказана вимога перебуває на виконанні у виконавчій службі.
Рух справи у суді
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» справа була передана на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.03.2025 р. прийнято адміністративну справу №640/8419/20 до свого провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивачу 08.06.1999 р. видано свідоцтво №196 про зайняття адвокатською діяльністю, яке зупинено 30.06.2015 року. (а.с. 31, 61).
Матеріали справи також містять копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 . (а.с. 62-89).
До матеріалів справи додано копію довідки Форми ОК-5 з відомостями, зокрема, сплати за позивача ЄСВ у 2017-2019 роках страхувальником - Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. (а.с. 34-37).
19.09.2019 р. позивач звертався до відповідача щодо звірення нарахованих сум ЄСВ за 2017-2019 роки. На вказану заяву податковий орган 07.10.2019 р. надіслав лист із зазначенням на обов'язок сплати позивачем ЄСВ за спірний період. (а.с. 28-32).
Відповідно до довідки від 31.10.2019 р. №64/9-2019 позивач з 26.06.2015 р. по 29.08.2019 р. працював на посаді голови Держаного агентства України з питань відновлення Донбасу та міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. (а.с. 33).
16.12.2019 р. податковим органом сформовано податкову вимогу №Ф-51190-17-У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, станом на 27.12.2019 р., в сумі 21030,90 гривень. (а.с. 25).
На підставі вказаної вимоги від 16.12.2019 р. №Ф-51190-17-У державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження (а.с. 26).
Матеріали справи містять копію інформації з інтегрованої картки позивача як платника податку ЄСВ, де станом на 30.04.2020 р. вказано заборгованість в сумі 21706,96 гривень. (а.с. 100-103).
06.08.2020 р. позивач звертався до відповідача щодо приведення ІКП у відповідність відомостей щодо ЄСВ. 17.08.2020 р. відповідачем повідомлено, що станом на 14.08.2020 р. інтегрована картка платника ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 приведена у відповідність до вимог чинного законодавств. (а.с. 158).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2022 р. по справі №640/22516/19 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити дії позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо проведення облікових операції за період січень 2017 року - червень 2019 року, що призвели до змін в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для ФОП, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (22%)), в результаті чого, ОСОБА_1 , як самозайнятій особі, було нараховано єдиний внесок у сумі 24082,18 грн. за період січень 2017 - червень 2019. Зобов'язано ГУ ДПС у м. Києві провести коригування облікових показників в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для ФОП, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (22%)), вилучивши дані щодо нарахування ОСОБА_1 , як самозайнятій особі єдиного внеску у сумі 24082,18 грн. за період січень 2017 - червень 2019. Вказане рішення набрало законної сили 12.12.2022 р. відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду. (а.с. 154-157).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464 (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
У відповідності до ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Згідно з п.1 та п.4 ч.2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає податковий орган, щодо необхідності сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464 є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї нараховував та сплачував її роботодавець, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат).
Аналогічна правова позиція щодо відсутності обов'язку зі сплати єдиного внеску самозайнятою особою, яка одночасно є найманим працівником, висловлена Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 р. (справа №160/3114/19) та в подальшому підтримана у постанові від 04.12.2019 р. (справа №440/2149/19), постанові від 23.01.2020 р. (справа №480/4656/18).
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2022 р. по справі №640/22516/19 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити дії позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо проведення облікових операції за період січень 2017 року - червень 2019 року, що призвели до змін в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для ФОП, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (22%)), в результаті чого, ОСОБА_1 , як самозайнятій особі, було нараховано єдиний внесок у сумі 24082,18 грн. за період січень 2017 - червень 2019. Зобов'язано ГУ ДПС у м. Києві провести коригування облікових показників в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для ФОП, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (22%)), вилучивши дані щодо нарахування ОСОБА_1 , як самозайнятій особі єдиного внеску у сумі 24082,18 грн. за період січень 2017 - червень 2019. Вказане рішення набрало законної сили 12.12.2022 р. відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду.
Окружний адміністративний суд м. Києва у постанові від 29.09.2022 р. по справі №640/22516/19 встановив наступне: «Відповідачем при здійсненні відповідних нарахувань/коригувань не було враховано, що відповідно до облікових карток Пенсійного фонду України роботодавцями, тобто страхувальниками - Державним агентством України з питань відновлення Донбасу та Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та ВПО України, з позивача (на його користь як застрахованої особи) щомісяця сплачувався єдиний внесок, що підтверджується витягами з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема Реєстру застрахованих осіб, а саме, за період з 26 червня 2015 до 29 серпня 2019 року, сплачений роботодавцем за позивача (на його користь як застрахованої особи) з його заробітної плати єдиний внесок склав 402230,80 грн.
Таким чином, облікові операції щодо обліку та нарахування позивачу в ІКП єдиного внеску за період січень 2017 - червень 2019 року проведенні безпідставно та неправомірно, а облікові показними в ІКП не відповідають дійсності, оскільки не базуються на первинних документах, не відповідають даним Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що в розумінні Закону України «Про збір та облік ЄСВ», позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за спірний період коригування даних в ІКПП за нього регулярно нараховував та сплачував роботодавець, що, в свою чергу, виключає обов'язок позивача щодо сплати ним єдиного внеску у період, коли він був найманим працівником.
Тож, на переконання суду, у даному випадку, позивач не є страхувальником у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та не має обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску, а отже, відповідні проведені коригування в ІКПП зі сплати єдиного внеску, не відповідають вимогам Закону.»
Отже, суд звертає увагу, що Окружний адміністративний суд м. Києва у постанові від 29.09.2022 р. по справі №640/22516/19 визнав протиправним нарахування податковим органом позивачу ЄСВ за січень 2017 - червень 2019 року, а тому податкова вимога Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.05.2019 р. №Ф-51190-17-У про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21030,90 грн винесена протиправно.
Щодо позовної вимоги про скасування спірної вимоги суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно з п.60.5 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами визначає Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків , затверджений наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017 (далі - Порядок № 610).
Згідно з абз.5 п.1 та п.2 розділу VI Порядку № 610 податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі. Інформація про відкликання податкової вимоги вноситься податковим керуючим до реєстру податкових вимог.
Зазначене узгоджується з підпунктом 4 п.6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 ( далі- Інструкція №449), де визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.
Поряд із цим, суд встановив, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів про відкликання спірної податкової вимоги та внесення податковим керуючим до реєстру податкових вимог відповідної інформації. Крім того, суд встановив, що спірна вимога набула статусу виконавчого документу та на її підставі було відкрито виконавче провадження. Таким чином, для належного відновлення порушеного права суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану вимогу.
Суд звертає увагу, що визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску повністю відновлює порушені права та інтереси позивача, що унеможливить подальше безпідставне стягнення податкового боргу виконавчою службою.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність сформованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.05.2019 р. №Ф-51190-17-У про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21030,90 гривень.
3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн згідно квитанції від 08.04.2020 р.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Суддя Т.М. Брезіна