про залишення позовної заяви без руху
17 квітня 2025 року Київ № 320/63339/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Документ" і Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного підприємства "Документ" і Державної міграційної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Державного підприємства "Документ" та його відокремленого підрозділу - закордонної філії у Федеративній Республіці Німеччина, м. Кельн, щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 ), який оформлений на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходи з забезпечення доставки та передачі оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 ) від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" до Державного підприємства "Документ";
- зобов'язати Державне підприємство "Документ" здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 ), разом із копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - закордонної філії Державного підприємства "Документ" у Федеративній Республіці Німеччина, м. Кельн;
- зобов'язати Державне підприємство "Документ" в особі відокремленого підрозділу - закордонної філії Державного підприємства "Документ" у Федеративній Республіці Німеччина, м. Кельн, видати ОСОБА_1 оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія GJ номер 559343), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 17.04.2024, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
У позовних вимогах позивач просить визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Державного підприємства "Документ" та його відокремленого підрозділу - закордонної філії у Федеративній Республіці Німеччина, м. Кельн, щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 ), який оформлений на ім'я ОСОБА_1 , однак відокремлений підрозділ - закордонна філія у Федеративній Республіці Німеччина, м. Кельн не визначені позивачем учасником у справі. Також позивачем не конкретизовану в чому саме виявилася бездіяльність кожного з відповідачів, яку позивач просить визнати протиправною.
Відтак позивачу (представнику) в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи та позовні вимоги в частині визначення бездіяльності кожного з відповідачів, до яких сформовані позовні вимоги, з наданням копії уточненої позовної заяви для кожного з відповідачів (учасників справи).
Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3 028 грн).
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній сформовано шість вимог немайнового характеру. Суд зазначає, що сума судового збору за звернення позивача з вимогами немайнового характеру становить 5 813,76 грн (6 х ((3 028,00 грн х 0,4) х 0,8)). Позивачем додано до матеріалів справи докази сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою на суму 1 211,20 грн.
Таким чином, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про доплату судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Документ" і Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (надати) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.