ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" квітня 2025 р. справа № 300/551/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця Бакай Лілія Олегівна, до Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради, за участю третьої особи Якубовської Людмили Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представниця Бакай Лілія Олегівна (представниця позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради (далі - відповідач), за участю третьої особи ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради щодо неупорядкування нумерації адрес існуючих об'єктів, що належать ОСОБА_1 адреси: АДРЕСА_1 та третьої особи - ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради провести упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна по вул. Сільська, що знаходиться у с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, у зв'язку із дублюванням адрес існуючих об'єктів шляхом присвоєння будинку із надвірними спорудами, що належать ОСОБА_1 адреси: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.04.2024 позивач звернувся до Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради із заявою про реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Однак державним реєстратором винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки за адресою, вказаною у документах, що подані для державної реєстрації, у невід'ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав - Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на інший об'єкт нерухомого майна. У зв'язку із наведеним, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення упорядкування нумерації частини АДРЕСА_1 , але йому було відмовлено. Представниця Савчука М.С. зазначає, що наявність дублювання номерів окремих об'єктів нерухомого майна перешкоджає позивачу реалізувати своє право на реєстрацію нерухомого майна.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
12.03.2025 на адресу суду від ОСОБА_2 (третя особа) надійшли пояснення. ОСОБА_2 вказує, що адреса реєстрації АДРЕСА_1 належить їй ще з 2010 року, а позивачу з 2012, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.
Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалу від 19.02.2025 Виконавчим комітетом Підгайчиківської сільської ради отримано 26.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.57).
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає, що Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради повідомлено належним чином про розгляд справи в суді, тому дана справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про право власності від 29.11.2000 отримав у власність житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 (а.с.10).
Свідоцтво про право власності на житловий будинок видане на підставі рішення Підгайчиківської сільської ради від 28.11.2000 №39.
29.12.2012 Підгайчиківською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області винесено рішення №289 про впорядкування нумерації частини АДРЕСА_1 , відповідно до якого - будинку, який належить на праві власності ОСОБА_1 , присвоєно новий номер будинку «65» замість «21» (а.с.17).
Згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 22.03.2024, Обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», житловий будинок має загальну площу 121,7 м. кв. та житлову площу 73,1 м. кв., в технічному паспорті зазначено адресу будинку: АДРЕСА_1 (а.с.13-15).
08.04.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №72485876. Підставою відмови у проведенні реєстраційних дій слугувала наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме за адресою, вказаною у документах, що подані для державної реєстрації, у невід'ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав - Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на інший об'єкт нерухомого майна (а.с.18).
На звернення позивача від 22.04.2024, Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради листом від 26.04.2024 повідомив, що відповідно до запису в погосподарській книзі в будинку за АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.19).
24.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради із заявою про упорядкування нумерації частини вулиці Сільська у селі Підгайчики (а.с.20).
Підгайчиківська сільська рада листом від 03.06.2024 №742/02-08/20 повідомила позивача, що згідно із записом в погосподарській книзі №301-0278-1 в будинку за АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності на іншому об'єкті нерухомого майна (а.с. 21).
Відповідно до свідоцтва про право власності від 16.06.2010 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 101,7 кв.м., (житлова площа 69,1 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1 (а.с.63).
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції України імперативно визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з підпунктом 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до пункту 1-1 статті 37 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).
Згідно з частинами першою-третьою статті 26-3 Закону №3038-VI адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна. Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об'єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес). Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.
Приписами частини четвертої статті 26-3 Закону №3038-VI визначено, що реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об'єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об'єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об'єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об'єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності); 8) номер об'єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об'єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна (за наявності).
Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради (частина п'ята статті 26-3 Закону №3038-VI).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року №690 затверджено Порядок присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна (далі Порядок №690).
Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку він визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об'єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об'єкта, які є самостійними об'єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).
Згідно з пунктом 23 Порядку №690 для нумерування об'єктів використовуються арабські цифри. Номер об'єкта може також містити літеру. Літера використовується у разі, коли відсутня можливість забезпечити послідовну нумерацію будівель, розташованих вздовж вулиці, відповідно до пункту 25 цього Порядку (наприклад, у разі будівництва двох чи більше будівель замість однієї, поділу будівель на дві чи більше блоковані). Також може використовуватися літера для будівель, що розташовані (або будуються) посеред кварталу та не мають фасаду, що виходить на вулицю. У такому разі номер найближчої житлової будівлі (для інших житлових) або споруди (для інших споруд), яка має фасад, який виходить на вулицю, отримує літеру «А», а будівля чи будівлі (споруда чи споруди) відповідно отримують інші літери. Для нумерації об'єктів використовуються великі літери українського алфавіту в такій послідовності: «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», «И», «К», «Л», «М», «Н», «П», «Р», «С», «Т», «У», «Ф», «X», «Ц», «Ч», «Ш», «Ю», «Я». Літера зазначається після номера через дефіс.
Відповідно до пункту 10 Порядку №690 (у редакції від 16.06.2023, яка діяла до 11.07.2024) визначено, що у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об'єкта зміна (коригування) адреси здійснюється на підставі рішення суду, крім випадку, визначеного абзацом другим цього пункту. У разі коли всі окремі частини об'єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку упорядкування нумерації окремих частин об'єкта (пункт 10 Порядку №690).
Відповідно до пункту 50 Порядку №690 (у редакції від 16.06.2023) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об'єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об'єктів державної або комунальної власності; у випадку подвоєння адрес внаслідок об'єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9, 10 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
Пункти 51-52 Порядку №690 (у редакції від 16.06.2023, яка діяла до 11.07.2024) передбачають, що упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.
З вищенаведеного слідує, що до 11.07.2024 відповідач самостійно не вправі змінити нумерацію будинків, які не є об'єктом державної чи комунальної власності, оскільки коригування адреси можливе було на підставі рішення суду.
У той же час суд зауважує, що з 11.07.2024 діє редакція п. 9 Порядку №690, яка передбачає, що зміна адреси з реквізитом “номер окремої частини об'єкта, у тому числі у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об'єкта» здійснюється в порядку упорядкування нумерації окремих частин об'єкта.
Відповідно до пункту 50 Порядку №690 (редакція від 11.07.2024) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об'єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об'єктів; у випадку подвоєння адрес внаслідок об'єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
Тобто, починаючи із 11.07.2024, відповідач вправі самостійно змінити нумерацію будинків, у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об'єктів, в порядку упорядкування нумерації окремих частин об'єкта, не залежно від форми власності.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, який має загальну площу 121,7 м. кв. та житлову площу 73,1 м. кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.06.2010 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 101.7 м. кв. та житловою площею 69.1 м. кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що стосовно зазначених вище об'єктів нерухомого майна має місце дублювання адреси об'єктів нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд враховує, що позивач не може реалізувати свої права щодо нерухомого майна, оскільки виявлено дублювання адрес існуючих об'єктів нерухомості.
При цьому протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неупорядкування нумерації адрес існуючих обєктів, що належать ОСОБА_1 - адреси: АДРЕСА_1 та третій особі - ОСОБА_2 .
Щодо позовних вимог зобов'язати Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради провести упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна по вул. Сільська, що знаходиться у с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, у зв'язку із дублюванням адрес існуючих об'єктів шляхом присвоєння будинку із надвірними спорудами, що належать ОСОБА_1 адреси: АДРЕСА_1 , суд зазначає про таке.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради провести упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна по вул. Сільська, що знаходиться у с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, у зв'язку із дублюванням адрес існуючих об'єктів шляхом присвоєння будинку із надвірними спорудами, що належать ОСОБА_1 адреси: АДРЕСА_1 , є саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача упорядкувати нумерацію об'єктів нерухомого майна у зв'язку із дублюванням адрес існуючих об'єктів, шляхом зміни (коригування) адреси будинку: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, до стягнення з Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1090,08 грн (90%), понесення яких підтверджується квитанцією від 23.01.2025, яка міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради щодо неупорядкування нумерації адрес існуючих обєктів, що належать ОСОБА_1 - адреси: АДРЕСА_1 та третій особі- ОСОБА_2 .
Зобов'язати Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради (код ЄДРПОУ 44382329, вул. Соборна, буд. 12а, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78256) упорядкувати нумерацію об'єктів нерухомого майна у зв'язку із дублюванням адрес існуючих об'єктів, шляхом зміни (коригування) адреси житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради (код ЄДРПОУ 44382329, вул. Соборна, буд. 12а, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78256) за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1090,08 грн (одна тисяча дев'яносто гривень вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.