17 квітня 2025 року Справа № 280/11776/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», третя особа - Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
18 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» (далі - відповідач), третя особа - Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо не розгляду заяви про перегляд рішення КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР;
зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.01.2025 залучено до участі у справі №280/11776/24 в якості співвідповідача - ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49027, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пров.Феодосія Макаревського, буд.1-А, код ЄДРПОУ 03191673), а розгляд адміністративної справи №280/11776/24 розпочато спочатку.
Ухвалою суду від 12.03.2025 витребувано додаткові докази по справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради внаслідок неповного дослідження медичних документів та обстеження, не враховано наявні захворювання та ускладнення, які призвели до обмеження функцій організму, у зв'язку з чим не призначено групу інвалідності. Позивач зазначає, що ним подано скаргу на рішення МСЕК щодо не визнання особою з інвалідністю, проте Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» не здійснило дій щодо переогляду рішення КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» проти позовних вимог заперечив та вказав на те, що повноваження щодо перегляду рішень МСЕК були законодавчо передані Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», до якого було спрямовано справу ОСОБА_1 для розгляду скарги.
Відповідач - Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те, що позовна заява не містить вимог до нього, а самим відповідачем не було вчинено дій, які б порушували права позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 29.07.2024 ОСОБА_1 отримано довідку КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради про результатами визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної придатності серії АГ №0022477, у якій позивачу відмовлено у визнанні особою з інвалідністю.
Не погодившись прийнятим рішенням та не визнанням позивача особою з інвалідністю, позивач звернувся до КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради з заявою про передачу його справи на розгляд Центральної МСЕК для перегляду прийнятого рішення.
Листом КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради від 04.09.2024 вих.№1131 медико-експертна справа Олейнікова Д.І., у зв'язку з рішенням обласної МСЕК №3, направлена до ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України».
Станом на дату подання позивачем позовної заяви ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» рішення обласної МСЕК №3 переглянуто не було, що зумовило звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»:
особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність;
інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист;
медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Згідно статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об'єднань осіб з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації, та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.
Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Пунктом 15 Положення про медико-соціальну експертизу визначено, що комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Згідно пункту 17 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до пункту 19 Положення про медико-соціальну експертизу, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення.
Так, судом встановлено, рішенням КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради позивачу відмовлено у визнанні його особою з інвалідністю, і позивач з зазначеним рішенням не погодився.
Суд зазначає, що відповідно до приписів пункту 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Згідно пункту 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачами не вжито заходів щодо розгляду скарги, чим порушено його права та законні інтереси.
Разом з тим, судом встановлено, що не розгляд скарги позивача Державним закладом «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» стався з об'єктивних причин, оскільки наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» вирішено покласти права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.
Також, у зазначеному наказі визначено виконуючій обов'язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» згідно з актом приймання-передачі.
Відповідно до листа ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія» від 23.12.2024 №52-8(08)4088, судом встановлено, що медико-експертна справа позивача 29.10.2024 передана до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
Отже, фактично повноваження щодо розгляду скарги ОСОБА_1 перейшли до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
Водночас, судом встановлено, що Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» вживаються заходи спрямовані на розгляд скарги ОСОБА_1 .
Так, Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», керуючись пунктом 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, медико-експертну справу Олейнікова Д.І. направлено до Вінницького НДІ реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ ім. М.І. Пирогова (вул. Хмельницьке шосе, 104, м.Вінниця, 21029) для отримання консультативного висновку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» вживаються у межах компетенції заходи щодо розгляду скарги позивача на рішення про відмову у наданні статусу особи з інвалідністю.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» (04054, м.Київ, вул.Юрія Коцюбинського, 9, код ЄДРПОУ 38260065), Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49027, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пров.Феодосія Макаревського, буд.1-А, код ЄДРПОУ 03191673), третя особа - Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради (69063, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 44, код ЄДРПОУ 19282314) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова