16 квітня 2025 року Справа № 280/941/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна, буд. 1/6, ЄДРПОУ 05498694) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
10 лютого 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради за № 245/25/129 від 08 січня 2025 року;
зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо встановлення йому ІІІ-ї групи інвалідності.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивачу 26.12.2022 встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.01.2025. 08 січня 2025 року ОСОБА_1 прибув для проходження очного огляду експертною командою оцінювання повсякденного функціонування особи до КНП «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради. 21 січня 2025 року позивача ознайомлено з результатами оцінювання, надано копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 245/25/129 від 08.01.2025. В усній формі позивачу було повідомлено, що діагноз підтвердився, але інвалідність не встановлена. Позивач не згоден з таким рішенням експертної комісії з огляду на наявність недоліків в заповненні витягу та те, що висновки відповідача суперечать п. 7 Критеріїв інвалідності. У зв'язку із викладеним позивач звернулася з даним позовом до суду та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження), витребувано у КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР: копію направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 , на підставі якого 08.01.2025 проведено його оцінювання, протокол розгляду, проведення оцінювання повсякденного функціонування особи - ОСОБА_1 , відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому прийнято рішення відносно ОСОБА_1 08.01.2025р., рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відносно ОСОБА_1
04 березня 2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач зазначає, що в кінці робочого дня проводиться аналітика роботи електронної системи, в якій працюють експертні команди, за результатом формуються новини з рекомендаціями для членів експертних команд, щодо взаємодії з електронною системою. За результатом роботи електронної системи за 08.01.2025, була висвітлена новина, відповідно до п.1. якої визначено, у витягах, є проблеми з неправильним підтягуванням інформації. За результатом усунення в електронній системі зазначеної проблеми, під час формування витягу ОСОБА_1 даний пункт заповнюється, та формується в п. 17.1.7, основний діагноз: М54.83-Інша дорсалгія, шийно-грудний відділ. В обґрунтуванні рішення експертної команди пункту 16 витяга зазначено: Згідно наказу МОЗ України від 15.11.2024 № 1338 функціональний стан пацієнта має легкий ступінь обмеження до трудової діяльності. При огляді парезів та паралічів не виявлено. Вертебродинаміка у межах фізіологічних норм. Згідно чого інвалідом не визнаний». Отже, проблема з підтягненням інформації у Витягу не впливає на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, відповідно до якого, експертна команда не визнала інвалідом ОСОБА_1 . У наданих документах позивача міститься заключення лікаря травматолога комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради, від 06.12.2024, з діагнозом: Кіфоз II ступеня. Незначні порушення функцій хребта. Відповідно до даних в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ), медичні записи, щодо звернення позивача до лікарів стосовно основного діагнозу, за яким було встановлено інвалідність ОСОБА_1 протягом 2023 року та до листопада 2024 року були відсутні, медичні записи з'явились після листопада 2024 року, що обумовлено збором документів для проходження перекомісії у звязку із закінчення строку на який була встановлена інвалідність. В поданих документів міститься виписний епікриз з історії хвороби № 2735 виданого КНП «Міська лікарня №1» ЗМР, щодо знаходження ОСОБА_1 , у хірургічному відділені з 30.05.2024 по 10.07.2024, однак: перебування на лікуванні в даному відділені в КНП «Міська лікарня №1» ЗМР, не занесено до даних ЕСОЗ, всупереч вимог п.2 порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом міністерства охорони здоров'я України, від 01.06.2021 № 1066. Крім того під час перебування на лікуванні за даним видом захворювання відсутні дані про проведення рентгенологічних досліджень. Зазначені у виписному епікризі з історії хвороби № 2735 діагнози, не є хірургічними за профілем, крім того для встановлення таких діагнозів необхідний огляд невропатолога, який згідно виписки з історії хвороби не проводилась. Також, згідно даних з електронної системі ОСОБА_3 , яка підписала виписний епікриз з історії хвороби № 2735 є лікарем акушер-гінекологом, яка взагалі не має відповідної спеціалізації в лікуванні пацієнтів з патологією хребта, підпис завідуючого відділенням ОСОБА_4 взагалі відсутній. З урахуванням вищезазначеного не зрозуміло на підставі чого встановлено діагноз: ДДЗ, ШВХ, ГВХ, ПКВХ з вираженим корінцевим синдромом. Сколіоз II-III ст. Крім того, надані до матеріалів справи результати магнітно-резонансної томографії ОСОБА_1 від 11.12.2024 не містять підпису та печатки лікаря, який проводив обстеження. Консультативний висновок лікаря - нейрохірурга виданий 10.12.2024, не відповідає інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 028/о «консультативного висновку спеціаліста», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 14.02.2012 №110. В огляді ОСОБА_1 невропатологом від 11.12.2024, відсутній ступінь деформації хребта, не вказано ступінь обмежень в грудному та поперековому відділі хребта, зазначено дефанс (м'язовий тонус) без зазначення балів м'язового тонусу, рефлекси жваві, відсутність чутливих розладів, що є ознакою відсутності порушень з боку периферійної нервової системи, що спростовує наявність корінцевого та нейротрофічного синдрому, зазначених у діагнозі при направлені на оцінювання. Відповідач наголошує, що тільки сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня без підтвердженої легеневої недостатності II ступеня є підставою для інвалідізації пацієнта та встановлення йому III групи інвалідності, яка згідно наданих документів позивачем, у ОСОБА_1 - відсутня. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Також, 04.03.2025 відповідачем повідомлено суду про те, що протокол розгляду, проведення оцінювання повсякденного функціонування особи - ОСОБА_1 та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відносно - ОСОБА_1 , відповідач не може надати у зв'язку з тим, що електронною системою не передбачено формування рішення та протоколу розгляду проведення оцінювання повсякденного функціонування особи таким чином, щоб була технічна можливість її роздрукувати та надати до суду. За результатом проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідач має змогу роздрукувати тільки витяг з рішення та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, затвердженою наказом МОЗ № 2067 від 10.12.2024. В лікарні відсутній відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому прийнято рішення відносно ОСОБА_1 08.01.2025.
Ухвалою суду від 10.04.2025 витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради належним чином посвідчені рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.01.2025 № 245/25/129/Р щодо ОСОБА_1 та витяг з нього; інформації щодо форми проведення огляду - оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою щодо ОСОБА_1 ; складу експертної команди, яка проводила оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою щодо ОСОБА_1 .
16 квітня 2025 року на виконання ухвали суду від 10.04.2025 повідомлено про те, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відносно ОСОБА_1 , відповідач не може надати у зв'язку з тим, що електронною системою, не передбачено формування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи таким чином, щоб була можливість його переглянути та/або роздрукувати. У відповідача є можливість роздрукувати лише витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи у письмовій формі не оформлювалось, у зв'язку з тим, що працювала електронна система. Огляд-оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою, щодо ОСОБА_1 проводилось в очній формі з використанням електронної системи. До складу експертної команди, яка проводила оцінювання повсякденного функціонування особи, входили: ОСОБА_5 - лікар-хірург; ОСОБА_6 - лікар-невролог; ОСОБА_7 - лікар-отоларинголог; ОСОБА_8 - лікар-терапевт; ОСОБА_9 - лікар-кардіолог.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 29.08.1996.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 156674 від 26.12.2022 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.01.2025. Загальне захворювання.
Відповідно до направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 04.12.2024 № 631 ОСОБА_1 направлено переогляд у зв'язку із закінченням терміну інвалідності.
Згідно витягу № 245/25/129/В з рішення експертної команди від 08.01.2025 № 245/25/129/Р експертною комісією 08.01.2025 проведено огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я. В п.16 «Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання» витягу № 245/25/129/В з рішення експертної команди від 08.01.2025 № 245/25/129/Р зазначено, що згідно наказу МОЗ України від 15.11.2024 № 1338 функціональний стан пацієнта має легкий ступінь обмеження до трудової діяльності. При огляді парезів та паралічів не виявлено. Вертебродинаміка у межах фізіологічних норм. Згідно чого інвалідом не визнаний.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно положень частин 1 - 2 ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закону № 875-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закону № 2961-IV, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 3 Закону № 875-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:
з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).
Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338).
Міністерством охорони здоров?я України, відповідно до пункту 3 постанови № 1338, на власному офіційному вебсайті (https://moz.gov.ua/uk/it-sistema-ekopfo) повідомлено, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01 січня 2025 року.
Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями п. 2 - 4 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров'я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я).
Перелік закладів охорони здоров'я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.
Перелік закладів охорони здоров'я державної форми власності визначається МОЗ.
Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров'я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.
Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.
Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я (п. 6 Положення про експертні команди).
У відповідності до п. 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров'я особи, зокрема обов'язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.
Керівник закладу охорони здоров'я, на базі якого організовується проведення оцінювання, визначає заступника керівника закладу охорони здоров'я, на якого покладаються повноваження з питань організації проведення оцінювання. (п. 11 Положення про експертні команди).
Склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов'язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.
Після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується з дотриманням принципу випадковості, з використанням засобів електронної системи (п. 12 Положення про експертні команди).
Головуючим лікарем під час проведення оцінювання визначається лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу (п. 13 Положення про експертні команди).
У закладі охорони здоров'я, в якому організовано проведення оцінювання, має бути створена офіційна електронна пошта для забезпечення інформування осіб, яких направляють на проведення оцінювання, та лікарів, які таке направлення здійснюватимуть (п. 14 Положення про експертні команди)
Не мають права входити до експертних команд та проводити оцінювання лікарі, які: 1) обіймали посади голів медико-соціальних експертних комісій; 2) відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; 3) мають судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, крім випадків, коли така судимість знята або погашена в установленому законом порядку.
Інформація про лікарів, які мають право проводити оцінювання в закладі охорони здоров'я, оприлюднюється на вебсайті відповідного закладу охорони здоров'я.
Інформація про лікарів, зареєстрованих в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, які мають право проводити оцінювання, оприлюднюється на офіційному вебсайті МОЗ (п. 15 Положення про експертні команди).
Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 17 Положення про експертні команди).
Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (п. 18 Положення про експертні команди).
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.
Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров'я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (п. 7 Порядку проведення оцінювання).
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п. 8 Порядку проведення оцінювання).
Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п. 9 Порядку проведення оцінювання).
Відповідно до п. 14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров'я.
У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на офіційному вебсайті МОЗ, опрацювання направлень та документів для проведення оцінювання та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу з прийняттям рішення за результатами оцінювання за формою, встановленою МОЗ, яке повинно бути підписане всіма членами та головуючим експертної команди та скріплене печаткою закладу охорони здоров'я, на базі якого функціонує відповідна експертна команда, що провела оцінювання. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до електронної системи (не пізніше ніж протягом наступного дня після появи технічної можливості).
Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.
До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (п. 28 Порядку проведення оцінювання).
Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров'я електронного направлення до розгляду.
У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.
У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.
Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження або зміни складу експертної команди.
Якщо під час розгляду справи член експертної команди дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, він зобов'язаний негайно повідомити про це адміністратору, зазначити про відповідний конфлікт інтересів у протоколі, що є підставою для формування нового складу експертної команди для розгляду такої справи (п. 29 Порядку проведення оцінювання).
Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров'я особи, медичні та інші документи цієї особи.
Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди (п. 30 Порядку проведення оцінювання).
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я (п. 31 Порядку проведення оцінювання).
Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 34 Порядку проведення оцінювання).
Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (п. 35 Порядку проведення оцінювання).
Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 36 Порядку проведення оцінювання).
За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я»; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого.
Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (п. 40 Порядку проведення оцінювання).
Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 44 Порядку проведення оцінювання).
У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (п. 45 Порядку проведення оцінювання).
У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована форма прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис (п. 46 Порядку проведення оцінювання).
Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (п. 53 Порядку проведення оцінювання).
Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п. 57 Порядку проведення оцінювання).
Як встановлено судом, оцінювання повсякденного функціонування особи відносно ОСОБА_1 проведено 08.01.2025 в очній формі. Зауважень щодо проведення процедури оцінювання чи порушення прав позивача під час проведення огляду позовна заява не містить, а судом в рамках розгляду даної справи не встановлено.
Відповідно до пунктів 42 - 43 Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), головуючі та члени експертних команд: 1) вносять інформацію та підписують рішення, прийняті експертною командою за результатами проведення оцінювання; 2) формують та підписують протоколи розгляду справ експертною командою; 3) мають доступ до всіх справ, які розглядаються експертною командою, членами яких вони є, у день розгляду цих справ.
Інформація про результати оцінювання вважається внесеною до електронної системи з моменту наповнення рішення, прийнятого експертною командою за результатами проведення оцінювання, інформацією, визначеною законодавством, та підписання такого рішення головуючими та членами експертних команд.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Наказ МОЗ від 10.12.2024 № 2067) затверджено 1) перелік відомостей, що містяться в направленні на оцінювання повсякденного функціонування особи; 2) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 3) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 4) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 5) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 6) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 7) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 8) форму направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи; 9) форму протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 10) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 11) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 12) форму рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю; 13) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України; 14) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів; 15) форму протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 16) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 17) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 18) форму протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 19) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 20) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії (п. 1).
Пунктом 2 наказу МОЗ від 10.12.2024 № 2067 встановлено, що: інформація згідно з переліками відомостей, затвердженими підпунктами 1-7 пункту 1 цього наказу, обробляється засобами електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; у разі відсутності технічної можливості використання електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи опрацювання документів, необхідних для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), та процес оцінювання здійснюються з використанням документів згідно з формами, затвердженими підпунктами 8 - 10, 15, 16, 18, 19 пункту 1 цього наказу, оформленими в паперовій формі; на вимогу особи, щодо якої проведено оцінювання, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, згідно з формами, затвердженими підпунктами 11 та 12 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчені підписом особи, яка сформувала такий витяг з рішення (лікаря, який направив особу на оцінювання, адміністратора закладу охорони здоров'я, на базі якого функціонує експертна команда, що провела оцінювання щодо відповідної особи (за наявності технічної можливості), або члена зазначеної експертної команди) та печаткою (за наявності) закладу охорони здоров'я, в якому працює особа, яка сформувала витяг з рішення; на вимогу особи, стосовно якої прийнято рішення експертної команди або рішення медико-соціальної експертної комісії, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії згідно з формою, затвердженою підпунктом 20 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчений підписом уповноваженої особи (адміністратора) Центру оцінювання функціонального стану особи, яка сформувала такий витяг з рішення (за наявності технічної можливості), та печаткою (за наявності) Центру оцінювання функціонального стану особи;
Як встановлено судом з матеріалів справи позивач не згоден з рішення відповідача, зокрема, у зв'язку із тим, що наданий йому витяг містить дещо інший зміст, ані ж форма. Так, у витязі відсутнє підкреслення в п. 17.1 мети оцінювання, а в пп. 17.1.1 та 17.1.2 не обрано варіант відповіді «так» або «ні» і вказано «не застосовується». Також, у пп 17.1.7 на вказано діагноз з яким особу направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025-2021.
Згідно пояснень відповідача відповідні недоліки заповнення витягу сталися внаслідок некоректної роботи електронної системи та жодним чином не впливають на рішення експертної команди.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наведені позивачем у позові недоліки заповнення витягу жодним чином не впливають на рішення експертної команди, яке наведено в п. 16 цього ж витягу.
Також, не знаходять свого підтвердження доводи позивача про відсутність у п. 16 витягу діагнозу, основних та супутніх захворювань, критеріїв за якими встановлений легкий ступінь обмеження до трудової діяльності.
Позивач вказує на те, що висновок відповідача про легкий ступінь обмеження до трудової діяльності суперечить п. 7 Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Як встановлено експертною командою, медичні документи, які були наданні позивачем, не свідчать та не підтверджують стійкого порушення функцій організму, обумовленого захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності для встановлення групи інвалідності, та за результатами огляду відсутні виражені порушення функцій організму, що призводять до обмеження здатності до трудової діяльності та інших категорій життєдіяльності.
Суд зазначає, що фактично звернення позивача до суду з даним позовом направлено на вирішення питання щодо надання йому відповідної групи інвалідності.
Надаючи оцінку вказаному Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів «Інструкції про встановлення груп інвалідності», «Положення про медико-соціальну експертизу» та «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності».
При цьому, в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.
З огляду на зазначене, суд констатує, що у даній справі відсутні підстави для здійснення власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо відсутності підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням експертної команди.
Щодо того, що висновок відповідача суперечить вимогам п. 70 - переліку анатомічних дефектів захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, який є додатком до критеріїв інвалідності суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 10 «Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду» втратила чинність з 01.01.2025.
При цьому, суд зазначає, що при наявності захворювань із вказаного переліку, особі призначається інвалідність безстроково тієї групи інвалідності, у переліку якої знаходиться конкретне порушення систем організму.
Поряд з цим, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
З огляду на наведене, суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.
При цьому, суд зауважує, що у відповідності до п. 8 Положення про експертні команди саме Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Проте, матеріали справи не містять відомостей про оскарження позивачем в адміністративному порядку рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради за № 245/25/129 від 08 січня 2025 року.
Отже, позивачем не доведено факту вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави визнавати протиправним та скасовувати індивідуальний акт відповідача, а саме довідку про невизнання позивача інвалідом, та відповідно зобов'язувати його встановити інвалідність у відповідності до стану здоров'я.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У розвиток цієї конституційної норми частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (ст. 2 КАС України).
Конституційний Суд України, надаючи тлумачення частини другої статті 55 Конституції України в своєму Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 29.06.2021 у справі №1/380/2019/000578.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна, буд. 1/6, ЄДРПОУ 05498694) про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 квітня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз