16 квітня 2025 року Справа № 280/10017/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Військово-лікарської комісії «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області,
військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військово-лікарської комісії «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач 2), у якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 08.09.2024;
2) зобов'язати ВЛК повторно провести медичний огляд (обстеження) ОСОБА_1 та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби (з урахуванням вимог чинного законодавства України та з урахуванням всіх наявних захворювань ОСОБА_1 на момент огляду);
3) визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову за мобілізацією ОСОБА_1 без проходження медичного огляду військово-лікарською комісією;
4) визнати протиправним і скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов за мобілізацією ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був затриманий та примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому військово-лікарську комісію він не проходив, оскаржувана постанова у вигляді довідки прийнята необґрунтовано, оскільки позивач фактично не проходив медичне обстеження і не мав можливості надати медичні документи. Представник позивача вважає, що порушення процедури проведення медичного дослідження не є формальними та у своїй сукупності підтверджують протиправність спірної постанови. За таких обставин мобілізація позивача проведена з порушенням встановленого законом порядку.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.
16.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що 08.09.2024 ОСОБА_1 прибув для уточнення облікових даних та отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії. За результатами проходження комісії позивач визнаний придатним до проходження військової служби під час мобілізації відповідно до довідки ВЛК від 08.09.2024. На стан здоров'я під час проходження комісії не скаржився, відповідні документи не надавав. Встановивши відсутність у ОСОБА_1 підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 09.09.2024, останній призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби. Під час здійснення заходів по мобілізації посадовими особами відповідача відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 незаконні дії не вчинялись. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
19.12.2024 судом отриманий відзив на позовну заяву Військово-лікарської комісії «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, у якому зауважено, що 08.09.2024 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 була проведена військово-лікарська експертиза гр. ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Книги протоколів засідань ВЛК. Під час проходження ВЛК позивач медичних документів, які б вплинули на прийняття рішення щодо придатності гр. ОСОБА_1 не надавав. Враховуючи зазначене, рішення щодо придатності гр. ОСОБА_1 було прийнято у відповідності до Положення № 402. Вказано, що ОСОБА_1 має статус військовослужбовця та знаходиться у військовій частині НОМЕР_1 , де проходить військову службу, відтак скасування довідки № 6553 від 08.09.2024 жодним чином не вплине на придатність / непридатність військовослужбовця ОСОБА_1 до подальшої військової служби, оскільки для визначення здоров'я військовослужбовця під час знаходження у військовій частині передбачений певний порядок. У випадку погіршення стану здоров'я та неможливості подальшого несення військової служби позивач повинен звернутися до командира військової частини для повторного або контрольного медичного обстеження військово-лікарською комісією. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.01.2025 до суду надійшла заява КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, у якій зазначено, що позивачем не надавалися медичні документи з результатами обстежень, висновків спеціалістів, які б могли вплинути на прийняття рішення про його придатність/або непридатність до військової служби, тому у ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р відсутні такі медичні документи. Картка медичного огляду військовозобов'язаного позивача ( ОСОБА_1 ) була передана ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» ІНФОРМАЦІЯ_4 , відтак відповідачем були надані усі наявні документи на підтвердження проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1
24.01.2025 судом отримано заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якої долучено копію картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1
03.02.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, у яких звернуто увагу на те, що позивач не оскаржував довідку ВЛК до військово-лікарської комісії вищого рівня. Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, тому позивачем не був дотриманий порядок, визначений Положенням № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.
28.02.2025 судом отримана заява ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій вказано, що центр не володіє інформацією стосовно того, де на даний час ОСОБА_1 проходить військову службу.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду уточненої позовної заяви, у якій необхідно привести позовні вимоги у відповідність до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 : належним чином засвідчені копії усіх документів, на підставі яких ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, у тому числі: копію наказу про мобілізацію ОСОБА_1 , докази згоди ОСОБА_1 на призов на військову службу під час мобілізації (у разі наявності такої), копію мобілізаційного розпорядження; копію наказу про направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини; копії повісток, які були вручені ОСОБА_1 ; витребувано від Військово-лікарської комісії «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області: докази проходження позивачем військово-лікарської комісії (матеріали медичних оглядів ОСОБА_1 08.09.2024, які були проведені військово-лікарською комісією та на підставі яких було винесено рішення (постанови) про придатність ОСОБА_1 до військової служби); копію направлення на військово-лікарську комісію для проходження військовозобов'язаним ОСОБА_1 медичного огляду; копію журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаному ОСОБА_1 ; відомості про внесення до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів рішення військово-лікарської комісії щодо придатності/непридатності ОСОБА_1 до проходження військової служби під час мобілізації.
Ухвалою від 13.01.2025 суд витребував у Військово-лікарської комісії «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області матеріали медичних оглядів ОСОБА_1 від 08.09.2024, які були проведені військово-лікарською комісією та на підставі яких було винесено рішення (постанови) про придатність ОСОБА_1 до військової служби.
Ухвалою від 29.01.2025 суд витребував у ОСОБА_1 актуальну довідку про проходження військової служби, а також витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 актуальну інформацію щодо військової частини, у якій наразі проходить службу ОСОБА_1 з підтверджуючими доказами (наказ про зарахування до особового складу військової частини тощо).
Ухвалою від 05.02.2025 суд залишив без задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів (за вх. № 5251 від 04.02.2025).
Ухвалою від 17.02.2025 суд залучив до участі в справі № 280/10017/24 у якості співвідповідача військову частину НОМЕР_1 та витребував від неї докази по справі.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до відомостей з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв+» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не є військовозобов'язаним, номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» - 190820211429616400003, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Має звання «солдат», ВОС 662997.
Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області 08.09.2024 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого його визнано придатним до військової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.09.2024 № 339 «Про призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 » наказано заступнику начальника центру здійснити призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 , зокрема, ОСОБА_1 .
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.09.2024 № 8/98 представника позивача повідомлено, що 08.09.2024 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення облікових даних та отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії. За результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний придатним до проходження військової служби під час мобілізації. На стан здоров'я під час проходження військово-лікарської комісії не скаржився, відповідні документи не надавав. Встановивши, що у ОСОБА_1 відсутні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 09.09.2024 останній призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Не погоджуючись із зазначеною постановою ВЛК у вигляді довідки, позивач звернувся з адміністративний позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024. Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
У відповідності до підпункту 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров'я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені. (підпункт 2.5.11 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Абзацами другим, четвертим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
За правилами пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.
Згідно пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
За правилами пункту 22.7 глави 22 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
У спірному випадку позивач оскаржує постанову Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оформлену довідкою від 08.09.2024. Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК, представник позивача наполягає на допущенні відповідачем процедурних порушень при проведенні військово-лікарської експертизи.
Слід зазначити, що згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.
Тобто, суд перевіряє правомірність спірної постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення.
Так, наказом відповідача від 26.04.2023 № 66 «Про створення постійно діючої військово-лікарської комісії» створено постійно діючу ВЛК згідно з Додатком № 1. Цим Додатком визначено склад постійно діючої ВЛК. До зазначеного наказу відповідача неодноразово вносилися зміни, зокрема, щодо складу комісії.
Відповідно до записів картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 оглянуто терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (ЛОР), дерматовенерологом, психіатром, стоматологом.
Разом із тим, у відповідних графах, які містять результат медичного огляду, відсутні прізвища та ініціали лікарів, які цей огляд проводили. Печатки, які містяться у картці обстеження, зроблені у нечитабельному вигляді і з них неможливо встановити ПІБ лікарів, які проводили медичний огляд.
Суд також звертає увагу, що у розділі 8 картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного «Результати додаткових методів обстеження» взагалі відсутні будь-які записи. Відповідачем також не надано доказів того, що позивачу такі обстеження проводились. Отже, суду не доведено, що позивачу перед оглядом проводився загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначалася група крові та резус-належність, проводилося рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.
Також суд наголошує, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого законом покладено обов'язок доведення правомірності своїх дій та рішень, не надано доказів того, що позивач на зазначені аналізи та обстеження направлявся. Картка обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного також не містить таких підтверджень.
Суд враховує, що у вказаній картці у розділі 10 відсутній підпис обстежуваного, а також до картки долучений акт № 5 від 07.09.2024, за змістом якого військовозобов'язаний відмовився від підпису в карті обстеження та медичного огляду. При цьому у зазначеному акті взагалі відсутні будь-які дані військовозобов'язаного, щодо якого такий був складений. Крім того, матеріали справи не містять докази того, що позивач був ознайомлений з оскаржуваною постановою ВЛК, оформленою у вигляді довідки. Наведене дозволяє дійти висновку, що зазначені документи (постанова ВЛК, картка обстеження та медичного огляду) не надавалися позивачу для ознайомлення та можливості оскарження у порядку пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402.
За таких обставин, у суду відсутні належні та достовірні докази того, що огляд позивача проведений у повному обсязі, як того вимагає глава 3 розділу II Положення № 402. Наведене зумовлює висновок суду про те, що відповідачем застосовано формальний підхід до проведення медичного огляду, не обґрунтовано та не доведено, з урахуванням яких факторів зроблено висновок про придатність позивача до військової служби.
Крім того, суд зауважує на невідповідності дат проведення медичного огляду, позаяк в оскаржуваній довідці міститься дата проведення медичного огляду 08.09.2024, тоді як картка обстеження та медичного огляду складена 07.09.2024 та датою проведених медичних обстежень зазначено також 07.09.2024. Також, спірна постанова у вигляді довідки, надана позивачем до матеріалів справи, не має ані дати, ані порядкового номеру, проте такі обставини не можуть бути самостійною підставою для визнання її протиправною.
Однак, з урахуванням наведеного у сукупності, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про довільне проставлення результатів у картці обстеження та медичного огляду без проведення лабораторних та інструментальних досліджень, які є обов'язковими перед проведенням медичного огляду лікарями, суд вважає, що у цьому разі за неповного медичного обстеження висновок ВЛК є передчасним.
На думку суду, за таких обставин не може вважатися правомірною оформлена довідкою від 08.09.2024 постанова Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за результатами медичного огляду позивача на предмет придатності до військової служби, яке проведено формально, без дотримання встановленої процедури, а останнього позбавлено можливості ознайомитися з результатами обстеження та медичного огляду, надати повну інформацію про стан свого здоров'я та оскаржити рішення до вищої ВЛК, а тому ця постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ВЛК повторно провести медичний огляд (обстеження) ОСОБА_1 та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби з урахуванням вимог чинного законодавства України та з урахуванням всіх наявних захворювань ОСОБА_1 на момент огляду, то суд зауважує, що наразі позивач має статус військовослужбовця.
Положеннями пункту 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Водночас, що стосується військовослужбовців, то відповідно до пункту 1.4 розділу ІІ Положення № 402 їх медичний огляд здійснюють гарнізонні (госпітальні) ВЛК, інші позаштатні постійно і тимчасово діючі ВЛК в залежності від профілю військової спеціальності. Згідно з пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням. Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
За наведених норм чинного законодавства, суд зазначає, що процедури проведення медичного огляду військовозобов'язаних та військовослужбовців суттєво відрізняються, зокрема, суб'єктом направлення на медичний огляд. Враховуючи те, що наразі ОСОБА_1 має статус військовослужбовця, проведення повторного медичного огляду знаходиться за межами компетенції Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, у зв'язку з чим відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 Верховний Суд зазначив, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Тобто, визнання протиправним і скасування постанови Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформленої довідкою від 08.09.2024, не призведе до повернення позивачу статусу військовозобов'язаного.
Разом з тим, з метою вирішення позовних вимог у частині зобов'язання ВЛК повторно провести медичний огляд (обстеження) ОСОБА_1 суд ухвалою від 17.02.2025 залучив до участі в справі у якості співвідповідача військову частину НОМЕР_1 та витребував у неї докази проходження ОСОБА_1 військової служби (наказ про зарахування до особового складу тощо). Копію ухвали військова частина НОМЕР_1 отримала 20.02.2025 (19.02.2025 о 20:33), проте станом на момент розгляду справи жодних доказів до суду не надходило, інформації про причини неможливості надання доказів у встановлені строки суду також не повідомлено.
Як було раніше встановлено судом, у межах встановлених обставин цієї справи має місце порушення процедури проходження медичного огляду ще військовозобов'язаним ОСОБА_1 з метою встановлення факту непридатності його до військової служби.
У контексті зазначеного суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Крім того, суд керується також частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, рішенням суду у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд вказує, що обов'язок доведення придатності особи до військової служби лежить виключно на суб'єкті владних повноважень, тоді як відповідачами у цій справі не доведено дотримання процедури проходження позивачем медичного огляду з метою встановлення факту придатності його до військової служби, що свідчить про порушення встановленого законом порядку. У свою чергу, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків такої процедури.
За положеннями частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи порушення права позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації, з метою ефективного захисту його прав, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (до якої, за наявними у матеріалах справи доказами був направлений позивач для проходження військової служби) направити ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії для визначення стану його здоров'я щодо подальшої придатності несення ним військової служби.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов за мобілізацією ОСОБА_1 , то судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.09.2024 № 339 «Про призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 » наказано заступнику начальника центру здійснити призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 , зокрема, ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що за приписами пунктів 69, 74, 76, 77 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.
При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Документально оформлені результати проходження резервістом або військовозобов'язаним медичного огляду військово-лікарської комісії доставляються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не пізніше ніж протягом наступного дня після винесення рішення (постанови) про придатність резервіста або військовозобов'язаного до військової служби.
Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов'язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, оформленню наказу про призов військовозобов'язаних та резервістів про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період передує визначення їх придатності до військової служби за результатами медичного огляду ВЛК.
Обов'язковість проходження медичного огляду закріплений у частині першій статті 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, ТЦК та СП наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби. Так само і військовозобов'язані громадяни відповідно до вимог законодавства зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
Враховуючи встановлену судом протиправність постанови ВЛК, оформленої довідкою від 08.09.2024, про придатність ОСОБА_1 до військової служби, суд вважає, що відповідач 1 протиправно прийняв наказ від 09.09.2024 № 339 «Про призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 » у частині здійснення призову та поставки позивача під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 .
Суд дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов'язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб'єкті владних повноважень. Інший підхід суперечив би завданням та основним засадам адміністративного судочинства.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову за мобілізацією ОСОБА_1 без проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, то суд вважає, що така вимога охоплюється вимогою про визнання протиправним і скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов за мобілізацією ОСОБА_1 , яким фактично є наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.09.2024 № 339, так який визнаний судом протиправним у частині з огляду на відсутність доказів належного проходження позивачем медичного огляду при вирішенні питання про його придатність до військової служби.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до третьої першої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Платіжними квитанціями від 13.09.2024 № 0.0.3880446112.1 та від 07.11.2024 № 220880393 підтверджується сплата позивачем судового збору на суму 3633,60 грн. Враховуючи висновок суду про наявність підстав для часткового задоволенні позовних вимог, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену довідкою Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 08.09.2024, щодо придатності до військової служби ОСОБА_1 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії для визначення стану його здоров'я щодо подальшої придатності несення ним військової служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.09.2024 № 339 «Про призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 » у частині здійснення призову та поставки ОСОБА_1 під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військово-лікарської комісії «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Відповідач 2 - Військово-лікарська комісія «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.46-А, с.Миколай-Поле, Запорізький район, Запорізька область, 70401; код ЄДРПОУ 02006722.
Відповідач 3 - військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.04.2024.
Суддя К.В.Мінаєва