17 квітня 2025 року Справа № 640/27413/21 Провадження: ЗП/280/110/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна"
до Київської митниці Держмитслужби,
до Черкаської митниці
про скасування карток відмови, зобов'язання вчинити дії, -
28.09.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" (далі - позивач) до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач 1), в якій просить суд:
- постановити рішення, яким скасувати картки відмов відповідача в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100670/2021/00164, UA100670/2021/00205, UA100670/2021/00190, UA10067/2021/00163;
- зобов'язати відповідача відновити преференційний режим митного оформлення товарів за ВМД № UA100670.2021.103071 від 19.05.2021, №1006670.2021.103072 від 19.05.2021, №100670.2021.104063 від 30.06.2021, № 100670.2021.103658 від 14.06.2021;
- стягнути з відповідача надміру сплачену суму ввізного мита та ПДВ 20% в сумі 665929 грн 18 коп.
- стягнути з відповідача судовий збір в сумі 19068 грн. 94 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару. Позивач вважає, що правомірно зазначив у митній декларації відомості про застосування пільг зі сплати митних платежів (ввізного мита), оскільки сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 підтверджують, що країна походження ввезентх товарів - Велика Британія.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 06.10.2020 відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 12.01.2022. З позиції відповідача, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією документів встановлено, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
13.02.2025 зазначена справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Лазаренку М.С, присвоєно номер провадження ЗП/280/110/25.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 адміністративну справу №640/27413/21 прийнято до провадження, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
04.03.2025 від представника Черкаської митниці надійшло клопотання, в якому просить суд залучити Черкаську митницю у справі №640/27413/21 в якості співвідповідача.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2025 залучено в якості співвідповідача Черкаську митницю як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (18007, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, буд. 76; код ЄДРПОУ 44005652) (далі - відповідач 2).
21.03.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких надано до матеріалів справи копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва віл 26.09.2022 у справі №640/19722/21.
03.04.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому підтримано заперечення проти позовних вимог.
07.04.2025 від представника позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, в якому проти доводів відповідача заперечено у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Позивачем на підставі контракту № АМС-2021 від 05.01.2021, укладеного між позивачем та компанію Agrimatco LTD, на територію України ввозиться товар, а саме, сільськогосподарська техніка виробництва компанії JСВ.
19.05.2021 уповноваженою особою позивача було подано МД №UA 100670/2021/103071 на товар «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий Telescopic loader JCB Loadall 531-70 AGRI - 1 шт».
Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) № UKR/064/21 від 12.05.2021;
- автотранспортна накладна б/н від 11.05.2021;
- декларація про походження товару № UKR/064/21 від 12.05.2021;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №S0489130 від 13.05.2021;
- електронне повідомлення про вивезення з митного складу товарів, розміщених на митному складі №19/05-2021-1 від 19.05.2021;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №570/21 від 17.05.2021;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №AMC-2021 від 05.01.2021;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору №30-JCB від 12.05.2021;
- договір про надання послуг митного брокера №23/02/2021 від 23.02.2021;
- договір (контракт) про перевезення №1475 від 20.04.2017;
- договір (контракт) про перевезення TRANS-9483 від 07.05.2021;
- інші некласифіковані документи: Тех.документ б/н від 14.06.2021; Invoice №657677 від 30.04.2021.
За вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.
У зв'язку в викладеним, 19.05.2021 позивачу було видано картку відмови № UA100670/2021/000163. В подальшому зазначений товар було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/103083 на загальних підставах.
19.05.2021 уповноваженою особою позивача було подано МД №UA 100670/2021/103072 на товар «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий JCB 541-70 AGRI - 1 шт».
Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) №658507 від 11.05.2021;
- автотранспортна накладна б/н від 11.05.2021;
- декларація про походження товару № 658507 від 11.05.2021;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №S0489129 від 13.05.2021;
- електронне повідомлення про вивезення з митного складу товарів, розміщених на митному складі №19/05-2021-2 від 19.05.2021;
- банківський платіжний документ №259 від 27.04.2021;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №570/21 від 17.05.2021;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу б/н від 12.04.2021;
- договір про надання послуг митного брокера №23/02/2021 від 23.02.2021;
- договір (контракт) про перевезення №1475 від 20.04.2017;
- договір (контракт) про перевезення TRANS-9483 від 07.05.2021;
- інші некласифіковані документи: Тех.документ б/н від 19.05.2021.
За вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.
У зв'язку в викладеним, 19.05.2021 позивачу було видано картку відмови № UA100670/2021/000164. В подальшому зазначений товар було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/103085 на загальних підставах.
14.06.2021 уповноваженою особою позивача було подано МД №UA 100670/2021/103658 на товар «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий Telescopic loader JCB Loadall 531-70 AGRI - 1 шт».
Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) № 660924 від 21.05.2021; № 663182 від 28.05.2021;
- автотранспортна накладна б/н від 09.06.2021;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №S0500219 від 09.06.2021;
- банківський платіжний документ, що підтверджує вартість перевезення товару №689/21 від 14.06.2021;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу б/н від 12.04.2021;
- договір про надання послуг митного брокера №23/02/2021 від 23.02.2021;
- договір (контракт) про перевезення №1475 від 20.04.2017;
- договір (контракт) про перевезення TRANS-9765 від 09.06.2021;
- інші некласифіковані документи: Тех.документ б/н від 14.06.2021.
За вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.
У зв'язку в викладеним, 14.06.2021 позивачу було видано картку відмови № UA100670/2021/000190. В подальшому зазначений товар було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/103669 на загальних підставах.
30.06.2021 уповноваженою особою позивача було подано МД №UA 100670/2021/104063 на товар «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий Telescopic loader JCB Loadall 531-70 AGRI - 1 шт».
Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) № 665675 від 16.06.2021; № 666045 від 17.06.2021;
- автотранспортна накладна б/н від 25.06.2021;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №S0500234 від 23.06.2021;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №733/21 від 29.06.2021;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу б/н від 12.04.2021;
- договір (контракт) про перевезення №1475 від 20.04.2017;
- договір (контракт) про перевезення TRANS-9847 від 18.06.2021;
- інші некласифіковані документи: Тех.документ б/н від 30.06.2021;
- Копія митної декларації країни відправлення.
За вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.
У зв'язку в викладеним, 30.06.2021 позивачу було видано картку відмови № UA100670/2021/000205. В подальшому зазначений товар було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/104073 на загальних підставах.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» № 1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, від 27.06.2014.
Відповідно до пункту другого статті 26 розділу IV вказаної Угоди термін «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва».
Згідно з пункту першого статті 16 цього Протоколу товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:
- сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до Протоколу, або
- у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Відповідно до статті 22 вказаного Протоколу декларація інвойс може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
Згідно з частиною третьою статті 2 зазначеного Протоколу експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього протоколу.
Відповідно до статті 33 цього Протоколу митні органи країни імпорту мають право здійснювати подальші перевірки підтвердження походження товару у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статус і походження відповідних товарів або виконання інших вимог даного Протоколу.
Згідно статті 41 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Пунктом 1 частини третьою статті 44 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до частини другою статті 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 36 Митного кодексу України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Крім того, частиною п'ятою статті 280 Митного кодексу України визначено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 281 Митного кодексу України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Окрім цього, частиною першою статті 45 Митного кодексу України визначено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Як встановлено під час розгляду справи, позивач при оформленні товару надані сертифікат EUR1, чим дотримані вимоги п.3 ст.43 МК України, відповідно до якого «Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару».
З урахуванням наведеного слідує, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 та сертифікат про походження товару є підставою для застосування до товару тарифної преференції.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 1.380.2019.002337.
У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей (ч.1 ст.45 Митного кодексу України).
Інспекторами відповідача, порушені вимоги пп.1,2 ст. 45 МК України, в якій зазначено, що «У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію».
Жодних підстав для обґрунтованих сумнівів щодо походження товару у відповідача не могло виникнути, тому що позивачем надані усі підтверджуючі документи того, що навантажувачі самохідні телескопічні з дизельним двигуном з вилковим захватом для нерівної місцевості виробництва JCB мають походження зі Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії:
- сертифікати форми EUR1 №S0489129 від 13.05.2021; №S0489130 від 13.05.2021; №S0500219 від 09.06.2021; №S0500234 від 23.06.2021, видані безпосередньо митними органами Великобританії відповідно до п.1 ст.17 Протоколу І;
- CMR від: 11.05.2021; 11.05.2021; 09.06.2021; 25.06.2021;
- довідки: №570/21 від 17.05.2021; №689/21 від 14.06.2021; №733/21 від 29.06.2021 про транспортно- експедиційні витрати, яка підтверджує, що вантаж підприємству був доставлений безпосередньо з м. Рочестер, Англія до м. Умань, Україна.
В свою чергу, для спростування чи підтвердження сумнівів у достовірності поданих документів, статусі походження відповідних товарів, митним органом не здійснювалось будь-яких перевірочних дій; останнім не скеровувалися запити про надання відповідних доказів чи інформації щодо сертифікатів форми EUR1 на підставі яких здійснювалось ввезення товару.
Таким чином, митним органом не здобуто доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару, а також підтвердження тої обставини, що постачальник товарів не підтвердив відповідності товару вимогам правил про преференційне походження товару.
В свою чергу, наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів, однак не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №817/4660/13-а.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, та відповідно наявності підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування відповідного рішення митниці.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов до висновку, що картки відмов відповідача в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100670/2021/00164, UA100670/2021/00205, UA100670/2021/00190, UA10067/2021/00163 є такими, що підлягають визнанню протиправним та скасуванню.
Оскільки позивач подав у встановленому порядку документи, необхідні для підтвердження застосування преференційного режиму до товару, ввезеного згідно із митними деклараціями № UA100670/2021/103071 від 19.05.2021, №1006670/2021/103072 від 19.05.2021, №100670/2021/104063 від 30.06.2021, № 100670/2021/103658 від 14.06.2021, щодо достовірності якого відсутні обґрунтовані сумніви, підтверджені належними доказами, у Київської митниці Держмитслужби були відсутні належні підстави для відмови у митному оформленні за вказаним режимом.
За таких обставин, з метою поновлення порушенного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Черкаську митницю, як належного правонаступника Київської митниці Держмитслужби, відновити застосування преференційного режиму щодо товарів, які були оформлені позивачем згідно з митними деклараціями № UA100670/2021/103071 від 19.05.2021, №1006670/2021/103072 від 19.05.2021, №100670/2021/104063 від 30.06.2021, № 100670/2021/103658 від 14.06.2021.
Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача надміру сплачену суму ввізного мита суд зазначає наступне.
Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.
Згідно частин 1, 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за №976/30844, (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 МК України, статті 43 ПК України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
Згідно з п.п.1-3 Розділу 3 Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 МК України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Відповідно до п.п.4-6 Розділу 3 Порядку № 643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.
Згідно з п.8 Розділу 3 Порядку № 643 митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).
Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів, відсутність податкового боргу.
Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених зокрема у постановах від 15.04.2014 у справі №21-29а14, від 12.11.2014 у справах №21-268а14, №21-391а14, від 25.11.2014 у справі №21-338а14, від 24.03.2015 у справі №21-3а15, від 12.05.2015 у справі №21-161а15, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30.12.2013 №882/1188 Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та Порядком №618, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Станом на вирішення даної справи по суті судом не встановлено звернення позивача до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених сум ввізного мита, податку на додану вартість.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Отже, суд вважає передчасним надавати оцінку вказаним обставинам та майбутній можливій поведінці відповідача у цьому рішенні.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 19068,94 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Черкаської митниці.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; код ЄДРПОУ 42912360) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А; код ЄДРПОУ 43337359), Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, буд. 76; код ЄДРПОУ ВП 44005652) про скасування карток відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати картки відмов Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100670/2021/00164, UA100670/2021/00205, UA100670/2021/00190, UA10067/2021/00163.
Зобов'язати Черкаську митницю відновити застосування преференційного режиму щодо товарів, які були оформлені Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" згідно з митними деклараціями № UA100670/2021/103071 від 19.05.2021, №1006670/2021/103072 від 19.05.2021, №100670/2021/104063 від 30.06.2021, № 100670/2021/103658 від 14.06.2021.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби України на користь Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" судовий збір у розмірі 19068,94 грн (дев'ятнадцять тисяч шістдесят вісім гривень 94 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 17.04.2025.
Суддя М.С. Лазаренко