17 квітня 2025 рокуСправа №640/15632/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши у м. Дніпрі у письмовому провадженні заяву представника відповідача про ухвалення додткового рішення у справі № 640/15632/21 за позовною заявою Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №640/15632/21 за позовною заявою Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позовну заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишено без задоволення.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28 березня 2025 року надійшла заява представника Товариству з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» Матвійчук Наталії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить: стягнути з Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 03150, вул. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 104, ідентифікаційний код: 22869098) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64 418 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 64 копійки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, вежа А, поверх 15; ідентифікаційний код: 35534116).
На обґрунтування заяви зазначив, що 07 липня 2021 року Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, де останній зазначив про орієнтовний розрахунок суми понесених Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом судом справи № 640/15632/21. Відповідач також зазначив, що остаточний розрахунок витрат на правничу допомогу та докази їх понесення будуть надані суду пізніше, в межах строку і в порядку, що встановлений чинним процесуальним законодавством України. 07 жовтня 2021 року ТОВ «Массімо Дутті Україна» подало до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами понесених витрат Відповідачем. Таким чином, ТОВ «Массімо Дутті Україна» дотрималося усіх передбачених процесуальним законодавством вимог щодо подачі доказів на підтвердження понесених Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи наведене вище відповідач вважає за необхідне подати клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу. Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що у задоволенні позовної заяви Фонду було відмовлено, а Відповідачем дотримано усіх вимог КАС України в частині подачі заяви та доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, ТОВ «Індітекс Україна» просить суд розглянути питання про ухвалення додаткового рішення, оскільки отримавши копію Рішення у справі № 640/15632/21 28 березня 2025 року засобами поштового зв'язку, що підтверджується трекінгом поштового відправлення 0610241562053, звернувся до суду з відповідною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження та надано відповідачу строк для подання заперечень до 11.04.2025 року.
11 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшли заперечення Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у якому останній просить відмовити в ухваленні додаткового рішення по справі № 640/15632/21 за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна». Просили врахувати подане Фондом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Судом встановлено, що 08 листопада 2021 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів надало до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому просило зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 6000 грн. (а.с. 128-131) .
Суд, зауважує, що питання заміни сторони у справі було вирішено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022, якою замінено відповідача по справі №640/15632/21 з Товариство з обмеженою відповідальністю «МАССІМО ДУТТІ УКРАЇНА» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» (01001, м. Київ, площа Спортивна, 1А, вежа А, поверх 15, код ЄДРПОУ 35534116) (а.с. 149).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши доводи сторін щодо цієї заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За усталеною практикою Верховного Суду, вимогу про відшкодування витрат на професійну правову допомогу стороні необхідно подати до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Пунктом 3 частини першої та частини другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.5 ст.143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником позивача надано: Ордер АА № 1558921, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правничої допомоги № 86/08-19; Додаток 3 до Договору про надання правничої допомоги від 23.06.2021 року, Додаткову угоду №1 до Додаток 3 до Договору про надання правничої допомоги, акт надання послуг від 28.09.2021 р., опис деталізованого обсягу наданих послуг, рахунок-фактура № 3856 від 04.08.2021 року та платіжне доручення №122815 від 15.09.2021, згідно якого адвокату сплачено 64 418,64 грн.
Відповідно до пункту 1 Додатку № 3 розмір гонорару Адвокатського об'єднання є фіксованим та складає гривневий еквівалент суми 2 000, 00 Доларів США (дві тисячі Доларів США 00 центів).
Згідно положень пункту 1.3. Додатку № 3 клієнт зобов'язується оплатити на банківський рахунок Адвокатського об'єднання еквівалент в гривні вищезазначеного гонорару після подачі відзиву на позовну заяву у справі № 640/15632/21 та протягом періоду, зазначеного в рахунку Адвокатського об'єднання, незалежно від наявності підписаного між сторонами Акту надання послуг.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що гонорар буде збільшуватися на суму ПДВ.
На підтвердження сплати за надану правничу допомогу, передбачену п. 1.1. Додатку 3 до суду наданий рахунок-фактура № 3856 від 04 серпня 2021 року на оплату професійних послуг з надання правової допомоги згідно з Додатком № 3 до Договору про надання правової допомоги № 86/08-19 від 01 серпня 2019 року, у якому зазначена сума гонорару Адвокатського об'єднання - 53 682, 20 грн., загальна сума до сплати - 64 418, 64 грн. (з урахуванням ПДВ). Та платіжне доручення № 122815 від 15 вересня 2021 року на суму 64 418, 64 грн. за яким ТОВ «Массімо Дутті Україна» сплатило на користь Адвокатського об'єднання суму гонорару в розмірі, передбаченому Додатком № 3 до Договору (а.с. 121-122).
Суд зазначає, що з огляду на приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (правовий висновок наведений у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 (адміністративне провадження №К/9901/19007/21)).
Частиною дев'ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.
Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.
Як зазначено вище, представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 64 418, 64 грн.
Так, адвокатом відповідача під час надання правової допомоги у цій справі складені відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та про долучення доказів на підтвердження цих витрат; зібрані та долучені до відзиву на позовну заяву відповідні докази. Отже, представник відповідача сумлінно виконувала покладені на неї обов'язки як сторони, яку вона представляє у цій справі.
Суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація сторін, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17).
Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складністю справи.
За викладених обставин, заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» - адвоката Матвійчук Наталії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 03150, вул. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 104, ідентифікаційний код: 22869098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, вежа А, поверх 15; ідентифікаційний код: 35534116) судові витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев