17 квітня 2025 року Справа №640/25913/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними, -
13.09.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому позивач просить суд:
- визнати дії Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (ЄДРПОУ 26199097), які полягають у підготовці проекту рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 в передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », - протиправними.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 року адміністративну справу №640/25913/21 передано на розгляд судді Мазуру А.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 року справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.11.2021 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) подано письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі.
12.11.2021 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) подано клопотання про долучення додаткових доказів у справі.
12.11.2021 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) подано заяву про залишення позову без розгляду. В обґрунтування наведеної заяви відповідач зазначає, що адміністративний позов підписано представником позивача - Кальком Дмитром Олексійовичем. На підтвердження повноважень представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 19.02.2021 № 19/02-1, копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2018, копію ордера серії НОМЕР_2 від 09.09.2021 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6075 від 26.04.2018, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 10 від 12.04.2018 за підписом ОСОБА_2 .
Рада адвоката міста Києва листами від 30.06.2021 № 606,607 проінформувала про те, що Радою адвокатів міста Києва громадянину ОСОБА_3 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 № 6075 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 № 10 та посвідчення від 26.04.2018 серії НОМЕР_1 не видавалось, Рада адвокатів міста Києва відомості щодо громадянина ОСОБА_3 , як про адвоката, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносила.
Крім того у зазначеному листі Рада адвокатів міста Києва зазначає, що конференцією адвокатів міста Києва 08.10.2016 висловлено недовіру та достроково відкликано з посад усіх членів Ради адвокатів міста Києва та Голову Ради адвокатів міста Києва - адвоката Рафальську І.В. та переобрано нового Голову ради - ОСОБА_4 .
На час прийняття рішення про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльнстю ОСОБА_2 не мала повноважень голови Ради адвокатів міста Києва та не могла підписувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а Калько Д.О. не може вважатися адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, громадянин ОСОБА_3 не є особою, яка має право здійснювати адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто не є адвокатом.
З огляду на вищевикладене зазначає, що позовна заява підписана особою, що не мала на це повноважень та підлягає залишенню без розгляду.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-ІХ, матеріали адміністративної справи №640/25913/21 скеровано за належністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
27 січня 2025 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №640/25913/21.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
18.02.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) подано письмовий відзив проти позову, в якому відповідач позовні вимоги заперечує.
Розглянувши надану відповідачем заяву про залишення позову без розгляду, суд вважає за потрібне вказати наступне.
Згідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно зі ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Згідно ч.2 ст.240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 160 КАС України установлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Частинами 1, 2, 4 статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке набрало чинності з 12.04.2019 (далі Положення № 41), пунктом 11 якого встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Пунктом 12 вказаного Положення визначено обов'язкові реквізити, які повинен містити ордер адвоката, такі, зокрема: Серію, порядковий номер ордера; Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Згідно з пунктом 9 Положення № 41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Так, судом встановлено, що позовна заява подана за підписом адвоката Калько Д.О.
На підтвердження повноважень представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 19.02.2021 № 19/02-1, копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2018, копію ордера серії КВ № 468617від 09.09.2021 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6075 від 26.04.2018, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 10 від 12.04.2018 за підписом Рафальської І.В.
Рада адвоката міста Києва листами від 30.06.2021 № 606,607 проінформувала про те, що Радою адвокатів міста Києва громадянину ОСОБА_3 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 № 6075 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 № 10 та посвідчення від 26.04.2018 серії КВ № 6075 не видавалось, Рада адвокатів міста Києва відомості щодо громадянина Калька Д.О., як про адвоката, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносила.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Отже у матеріалах адміністративної справи № 640/25913/21 відсутні належні та допустимі докази на підтвердження повноважень громадянина ОСОБА_3 підписувати та подавати адміністративний позов від ім'я ОСОБА_1 .
Проте суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та вважає за можливе надати позивачеві час для усунення виявлених недоліків позову.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити її без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про залишення позову у справі № 640/25913/21 без розгляду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- доказів на підтвердження повноважень Калько Д.О. діяти в інтересах позивача ОСОБА_1 .
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Рябчук