07 квітня 2025 рокуСправа №160/3475/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
04 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області «Про відмову у призначенні пенсії» № 046150016778 від 10.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити з 06.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до Списку №2 періоди роботи та навчання:
1) з 01.09.1989 року по 18.06.1992 року ( 2 роки 9 місяців 18 днів) в Середньому профтехучилищі №31 м.Кривого Рогу за професією машиніст крана металургійного виробництва, 2) у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: з 01.07.1992р. по 28.10.1992р. -машиністом крана металургійного виробництва, з 16.01.1997р. по 15.01.2003р. - ізолювальником на термоізоляції, з 16.01.2003р. по 05.02.2012р. - ізолювальником на термоізоляції, з 06.02.2012р. по 03.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції, з 05.01.2013р. по 08.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції, з 14.01.2013р. по 18.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції, з 24.01.2013р. по 12.01.2014р. - ізолювальником на термоізоляції, з 23.01.2014р. по 13.04.2014р. - ізолювальником на термоізоляції, з 14.04.2014р. по 31.03.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, з 11.04.2015р. по 07.06.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, з 08.06.2015р. по 11.08.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, з 13.08.2015р. по 03.12.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, 3) у ЗАТ «Укрметалургремонт»: з 12.03.1993 по 01.11.1995 (2 роки 7 місяців 21 день ) - ізолювальником на термоізоляції, з 01.11.1995 по 01.11.1996 ( 1 рік 1 день) - покрівельником по рулонним покрівлям третього розряду, з 01.11.1996 по 31.12.1996 ( 2 місяці) - ізолювальником на термоізоляції;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити призначену з 06.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що маючи необхідний пільговий стаж роботи по Списку № 2 звернулась до відповідача -1 з заявою від 06.01.2025 про призначення пенсії за віком за Списком № 2, відповідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте після розгляду її заяви відповідачем -2 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 046150016778 від 10.01.2025 року. Не погоджуючись з наданою відмовою та вважаючи, що рішення суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач звернулась з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні та було витребувано матеріали пенсійної справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 07.02.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідачем-1 відзиву проти позову не було надано. З клопотаннями, заявами, поясненнями відповідач до суду не звертався.
18.02.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №046150016778 від 10.01.2025 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки від 23.12.2024 №55- 2015 з 01.07.1992 по 28.10.1992 року, з 16.01.1997 року по 03.12.2015 року, оскільки довідка не засвідчена підписами керівника, головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, довіреності на право підписів документів іншими посадовими особами до матеріалів електронної пенсійної справи не долучені. Не враховано до Списку №2 період роботи в Запорізькому спеціалізованому управлінні №2 спец тресту «Укрметалургремонт» з 12.03.1993 року по 31.12.1996 року, оскільки відсутнє рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Наведені обставини, на думку відповідача, вказують про правомірність оскаржуваного рішення та з огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 06.01.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 2, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву було направлено за принципом екстериторіальності та 10.01.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення № 046150016778 про відмову у призначенні пенсії, яким наведено наступний розрахунок стажу позивача:
«Страховий стаж особи становить 26 років 02 місяці 16 днів.
Пільговий стаж особи відсутній.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки від 23.12.2024 №55- 2015 з 01.07.1992 по 28.10.1992 року, з 16.01.1997 року по 03.12.2015 року, оскільки довідка не засвідчена підписами керівника, головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, довіреності на право підписів документів іншими посадовими особами до матеріалів електронної пенсійної справи не долучені.
Не враховано до Списку №2 період роботи в Запорізькому спеціалізованому управлінні №2 спец тресту «Укрметалургремонт» з 12.03.1993 року по 31.12.1996 року, оскільки відсутнє рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на даний час відсутнє».
Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_1 , дата заповнення 30.06.1992р. що містить наступні записи щодо пільгових періодів роботи:
-01.09.1989 - 18.06.1994 навчання в СПТУ № 31 м. Кривого Рогу. Диплом № 621395 від 18.06.1992р.;
-Криворізький металургійний комбінат;
-01.07.1992 прийнята в конверторний цех № 1 машиністом крана металургійного виробництва 3 розряду (шихтове відділення). Розп. №31 від 01.07.1992р.;
-28.10.1992 звільнена за ініциативою робітника по ст. 38 КЗпП України. Розп. № 7 від 30.10.1992;
-Металургійний комбінат « Криворіжсталь»;
-Запорізьке спеціалізоване управління № 2 спецтресту «Укрметалургремонт»;
-12.03.1993 прийнята на Криворізьку дульницю № 5 ізолювальником на термоізолюванні 1 розряду. Наказ № 5 від 12.03.1993р.;
-01.12.1993 присвоєно 2 розряд ізолювальника по термоізолюванню. Наказ № 108 від 25.11.1993р.;
-30.08.1994 управління перейменоване в акціонерне товариство закритого типу «Металургремонт 2»;
-02.12.1994 присвоєно 3 розряд ізолювальника термоізоляції. Наказ № 119 від 02.12.1994р.;
-06.06.1995 звільнена по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Наказ № 14 від 06.06.1995р.;
-запис № 8 вважати недійсним, продовжила працювати;
-01.11.1995 присвоєно другу суміжну професію кровельник по рулонним покрівлям третього розряду. Наказ № 110 від 31.10.1995;
-01.11.1996 присвоєно 4 розряд ізолювальника по термоізоляції. Наказ № 64 від 31.10.1996;
-31.12.1996 звільнена по ст. 36 КЗпП України. Наказ від 31.12.1996;
-Криворізький державний гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь»;
-16.01.1997 прийнята по переводу в ремонтно - будівельний цех ізолювальником на термоізолюванні 4 розряду. Розп. № 22 від 15.01.1997;
-01.03.1999 присвоєно 5 розряд ізолювальника на термоізолюванні в РСЦ, Розп. 107 від 18.02.1999;
-Криворізький державний гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 08.04.2004р. на Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь». Наказ Міністерства промислової політики України № 166 від 07.04.2004р.;
-Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 12.01.2006р. на Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг». Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Криворіжсталь» № 2 від 12.01.2005р.;
-Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» перетворено з 14.06.2007р. на «Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» № 4 від 14.06.2007р.;
-Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» перетворено з 26.04.2011р. на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ( протокол № 10 від 21.04.2011р.;
-05.02.2012 переведена в МОЦ ізолювальником на термоізоляції 5 розряду. Наказ № 1409 від 18.10.2011р.;
-14.04.2014 на базі дільниці «Термоізоляція та сантехнічні роботи» МРЦ створено дільницю «технологія та термоізоляція» МРЦ. Р. 57 від 04.04.2014;
-08.05.2015 за рахунок чисельності дільниці по ремонту термоізоляції ( технології та термоізоляції) МРЦ створено дільницю № 2 по ремонту термоізоляції ( технологія і термоізоляція) дільниці М9Ц в ремонтному виробництві. Розп. № 108 від 06.05.2015;
-звільнена за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України. Розп. № 17 від 03.12.2015р.
Крім трудової книжки для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем надано уточнюючу довідку.
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за вих. №55- 2015 від 23.12.2024 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтверджується, що Позивач працювала:
повний робочий день працювала ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Конвертерний цех №1, виробництво сталі
з 01.07.1992р. по 28.10.1992р. - машиністом крана металургійного виробництва
Що передбачено: список № 2, розділ III, підрозділ 2а, позиція 2040200а-13792 Згідно зі Списками, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 р.№ 10.
Ремонтно-будівельний цех, виробництво; будівництво з 16.01.1997р. по 15.01.2003р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 2290000а- 12531
Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162.
з 16.01.2003р. по 05.02.2012р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.
Монтажно-ремонтний цех, виробництво: будівництво з 06.02.2012р. по 03.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а
Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від
16.01.2003р. №36.
з 05.01.2013р. по 08.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а
Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
з 14.01.2013р. по 18.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а
Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
з 24.01.2013р. по 12.01.2014р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а
Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
з 23.01.2014р. по 13.04.2014р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено; список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а
Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
з 14.04.2014р. по 31,03.2015р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
з 11.04.2015р. по 07.06.2015р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
Ремонтне виробництво (монтажно-ремонтньїй цехї. виробництво: будівництво
з 08.06.2015р, по 11.08.2015р, - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01,2003р. №36
з 13.08.2015р. по 03.12.2015р. - ізолювальником на термоізоляції
Що передбачено: список №2, розділ XXVII, підрозділ а, позиція 27а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
Примітка; у зв'язку зі структурними змінами, ремонтно-будівельний цех увійшов до складу монтажно-ремонтного цеха без змін умов і характера праці робітників.
Монтажно-ремонтный цех увійшов до складу ремонтного виробництва без зміни умов і характера праці робітників.
в інші періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за Списком № 2 - не виконувались.
Всього за вищевказані періоди відпрацьовано: за списком № 2 - 19 років 1 місяць 13 днів.
Підтверджено атестацією робочих місць:
наказ № 525 від 09.12.1994 р., наказ № 417 від 20.03.2000 р., наказ № 300 від 18.04.2005 р., наказ № 349 від 02.04.2010 р., наказ № 347 від 30.03.2015 р.
Лист про продовження дії раніше проведених атестацій робочих місць за умовами праці №003/07-1-229 від 11.06.2009 р.
Підстава видачі: особова картка, штатний розклад, результати атестації робочих місць.
Особовою карткою Позивача, виданою Архівним Управлінням Запорізької міської ради 11.12.2024, вих.№04-21/С-156/9, Архівним витягом з Архівного Управлінням Запорізької міської ради від 11.12.2024, вих.№04-21/С- 156/7, архівною довідкою з Архівного Управління Запорізької міської ради від 11.12.2024, вих.№04-21/С-156/5, архівною довідкою з Архівного Управління Запорізької міської ради від 11.12.2024, вих.№04-21/С-156/6, Наказом №3 ЗАТ «Металургремонт 2» від 24.01.1995 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення» (документ виданий 11.12.2024, вих.№04-21/С-156/8 Архівним Управлінням Запорізької міської ради підтверджується, що у шкідливих умовах, які передбачають пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 Позивач працювала у ЗАТ «Укрметалургремонт»:
З 12.03.1993 по 01.11.1995 (2 роки 7 місяців 21 день ) - ізолювальником на термоізоляції.
З 01.11.1995 по 01.11.1996 ( 1 рік 1 день) - покрівельником по рулонним покрівлям третього розряду.
3 01.11.1996 по 31.12.1996 (2 місяці) - ізолювальником на термоізоляції.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 року №159/4178/16-а.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 року (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.
Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.
Отже, враховуючи, що позивачем при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано уточнюючу характер роботи довідку, у якій зазначено періоди роботи та належність їх до Списку № 2 відповідно до проведеної на підприємстві атестації, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача.
Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду її заяви, відсутність належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивачки страхового стажу для призначення їй пенсії, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.
У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне виконання роботодавцем своїх обов'язків щодо вказання в трудовій книжці періоду навчання позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періоду її роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.
Разом з тим, суд звертає увагу, що частина перша статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначає право на зарахування часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Тобто вказана норма визначає, що зазначене право особа має виключно тоді, коли перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у період з 01.09.1989 року по 18.06.1992 року навчався в Середньому профтехучилищі № 31 м. Кривого Рогу за професією машиніст крану металіргійного виробництва.
Трудова книжка позивача у цей період містить записи про прийняття його до Криворізького металургійного комбінату машиністом крану металургійного виробництва 3 розряду 01.07.1992 року.
Отже, позивачем було розпочато професійну діяльність за професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідно категорії працівників у строк менше аніж три місяці після завершення навчання за фахом.
Таким чином період навчання позивача може бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 2 оскільки період навчання зараховується лише за умови коли перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, а ОСОБА_1 розпочато професійну діяльність у цей період.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.01.2025р. № 046150016778, вчинена відповідачем у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Також щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах буде скасування рішення № 046150016778 від 10.01.2025 року прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії з урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 спірних періодів роботи та навчання в профтехучилищі.
Одночасно з цим суд зауважує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суди встановили, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Тернопільській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Тернопільській області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та від 24.05.2024р. у справі № 460/17257/23.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1211,20грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області «Про відмову у призначенні пенсії» № 046150016778 від 10.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити з 06.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до Списку №2 періоди роботи та навчання:
1) з 01.09.1989 року по 18.06.1992 року ( 2 роки 9 місяців 18 днів) в Середньому профтехучилищі №31 м.Кривого Рогу за професією машиніст крана металургійного виробництва;
2) у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: з 01.07.1992р. по 28.10.1992р. -машиністом крана металургійного виробництва, з 16.01.1997р. по 15.01.2003р. - ізолювальником на термоізоляції, з 16.01.2003р. по 05.02.2012р. - ізолювальником на термоізоляції, з 06.02.2012р. по 03.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції, з 05.01.2013р. по 08.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції, з 14.01.2013р. по 18.01.2013р. - ізолювальником на термоізоляції, з 24.01.2013р. по 12.01.2014р. - ізолювальником на термоізоляції, з 23.01.2014р. по 13.04.2014р. - ізолювальником на термоізоляції, з 14.04.2014р. по 31.03.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, з 11.04.2015р. по 07.06.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, з 08.06.2015р. по 11.08.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, з 13.08.2015р. по 03.12.2015р. - ізолювальником на термоізоляції, 3) у ЗАТ «Укрметалургремонт»: з 12.03.1993 по 01.11.1995 (2 роки 7 місяців 21 день ) - ізолювальником на термоізоляції, з 01.11.1995 по 01.11.1996 ( 1 рік 1 день) - покрівельником по рулонним покрівлям третього розряду, з 01.11.1996 по 31.12.1996 ( 2 місяці) - ізолювальником на термоізоляції.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, майдан Волі 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., 46000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук