17 квітня 2025 р.Справа № 160/10945/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
15.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , подана його представником - адвокатом Пахомовою Дариною Миколаївною, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати прийняте головою комісії начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення, оформлене протоколом № 76 від 26.02.2025, про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 ;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідками її розгляду прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у формі довідки.
Одночасно із поданням позовної заяви представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, направлені на призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення його на військову службу до місця (місць) проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за його позовом.
Заяву обґрунтовано тим, що на утриманні позивача перебуває малолітній син, який проживає з ним. Позивач самостійно його виховує. Шлюб між позивачем та матір'ю дитини розірвано в судовому порядку. Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2024 у справі № 215/2918/24 затверджено мирову угоду між позивачем та матір'ю дитини про самостійне виховання та утримання позивачем їх сина. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви було додано копію ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2024 у справі № 215/2918/24. Однак за результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у наданні відстрочки з підстави невідповідності документів вимогам закону. Позивач вважає протиправною таку відмову. Зазначає, що у разі призову відповідачем на військову службу під час мобілізації позивач набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку та виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані до позовної заяви документи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
Позивач оскаржує рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Рішення про відмову ухвалено комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (протокол № 76 від 26.02.2025), про що позивачеві надіслано повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 № 10/2096 від 27.02.2025.
Позивач просить у порядку забезпечення позову заборонити відповідачу вчиняти дії, направлені на його призов на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення його на військову службу до місця (місць) проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за його позовом.
Очевидна протиправність оскаржуваного рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на обставини невідповідності рішення вимогам законодавства, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог. Суд зазначає, що факт протиправності оскаржуваної відмови у наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо призову позивача на військову службу за мобілізацією, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.
З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Рянська