17 квітня 2025 року Справа №160/34564/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі №160/34564/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
30.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у якій просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 321054,29 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 існує заборгованість у розмірі 321054,29 яка підлягає стягненню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
10.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у якій просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення №0071321-5650-0485 від 06.05.2019, термін сплати 12.01.2020 на суму 3843,63 грн;
- податкове повідомлення-рішення №007320-5650-0485 від 06.05.2019, термін сплати 13.01.2020 на суму 4201,03 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0071322-5650-0485 від 06.05.2019, термін сплати 13.01.2020 на суму 2446,01 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0036152-5640-0485 від 18.05.2020, термін сплати 28.12.2020 на суму 4708,81 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0036153-5640-0485 від 18.05.2020, термін сплати 28.12.2020 на суму 4308,21 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0036154-5640-0485 від 18.05.2020, термін сплати 28.12.2020 на суму 2741,66 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0769143-2410-0485 від 05.05.2021, термін сплати 12.10.2021 на суму 2844,43 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0769144-2410-0485 від 05.05.2021, термін сплати 12.10.2021 на суму 4885,31 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0769145-2410-0485 від 05.05.2021, термін сплати 12.10.2021 на суму 4469,69 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0040117-2410-0485 від 18.02.2022, термін сплати 20.09.2022 на суму 6194,40 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0040118-2410-0485 від 18.02.2022, термін сплати 20.09.2022 на суму 6770,40 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0040119-2410-0485 від 18.02.2022, термін сплати 20.09.2022 на суму 3942,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0007494-2417-0485 від 16.02.2023, термін сплати 06.06.2023 на суму 6710,60 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0007495-2417-0485 від 16.02.2023, термін сплати 06.06.2023 на суму 7334,60 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0007496-2417-0485 від 16.02.2023, термін сплати 06.06.2023 на суму 4270,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0765746-2417-0485-UA12040110000091524 від 26.04.2024, термін сплати 01.09.2024 на суму 7560,28 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0765748-2417-0485-UA12040110000091524 від 26.04.2024, термін сплати 01.09.2024 на суму 6917,08 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0765749-2417-0485-UA12040110000091524 від 26.04.2024, термін сплати 01.09.2024 на суму 4401,90 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0007497-2417-0485 від 16.02.2023, термін сплати 06.06.2023 на суму 104705,25 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0765750-2417-0485-UA12080090000039979 від 26.04.2024, термін сплати 01.09.2024 на суму 107926,95 грн.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211, 20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).
Предметом даного адміністративного позову є 20 вимог майнового характеру - 20 податкових повідомлень-рішень, судовий збір за звернення з позовом про оскарження яких складає 968,96 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту за звернення до суду через автоматизовану систему «Електронний суд».
Суд зазначає, що оскільки кожне таке рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру, у зв'язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне рішення окремо.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №280/2266/21.
Позивачем до зустрічної позовної заяви додано квитанцію про сплачу судового збору у розмірі 969,00 грн. Враховуючи, що сума судового збору за звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень складає 19379,20 грн, позивачу необхідно доплатити суму судового збору у розмірі 18410,20 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено позивачем в зустрічній позовній заяві, невчасне звернення до суду з позовною заявою обумовлено неотриманням позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень через те, що з 17.11.2015 ОСОБА_1 у зв'язку з виконанням трудових обов'язків проживає у пригороді м. Києва.
Водночас до матеріалів справи про стягнення заборгованості, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано суду докази направлення податкових повідомлень-рішень на зареєстровану адресу позивача - АДРЕСА_2 .
06.01.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зроблено запит до Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
29.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що за відомостями реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 01.03.2011 по теперішній час.
У постанові від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №810/3116/18.
Згідно з вимогами ст. ст. 63 та 70 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 70.7 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Доказів повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про зміну податкової адреси ОСОБА_1 не надав, відтак посилання на неотримання поштової кореспонденції від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які були направлені на зареєстровану адресу, не можуть бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду через пасивну поведінку позивача за зустрічним позовом.
Крім того, в зустрічній позовній заяві представником вказано, що 17.07.2024 представник ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з адвокатським запитом, в якому просила надати відомості про наявність у ОСОБА_1 податкової заборгованості та копії податкових повідомлень-рішень, розрахунків. У відповідь на вказаний запит представник ОСОБА_1 29.07.2024 отримала інформацію про податковий борг з орендної плати за землю.
Отже, про наявність податкового боргу позивач був обізнаний 29.07.2024. Навіть здійснюючи розрахунок строку звернення до суду з цієї дати, строк звернення до суду позивача з позовом про оскарження нарахувань за податковим боргом скінчився 29.01.2025.
Зустрічну позовну заяву подано до суду 10.04.2025.
Твердження представника Сокиріна О.І. про неотримання розрахунків суми податкового боргу з орендної плати за землю не свідчать про поважність причин строку звернення до суду, оскільки позивач за зустрічним позовом, будучи обізнаним про наявність податкового боргу, мав можливість вживати активні дії щодо отримання необхідних документів.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей з КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень, від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надходили заяви про розстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 у справі №2а/8398/09/0470.
Так, в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №2а/8398/09/0470 (суддя Голобутовський Р.З.) було вказано, що станом на 30.07.2024 в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг 297572,18 грн, в тому числі борг по орендній платі з фізичних осіб 114178,69 грн, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 183393,49 грн.
Вказана ухвала суду отримана представником позивача за зустрічним позовом 10.08.2024 в особистому кабінеті автоматизованої системи «Електронний суд».
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, пасивна поведінка позивача щодо отримання документів про нарахування податкового боргу (тобто оскаржуваних податкових повідомлень-рішень), будучи обізнаним про існування податкового боргу, не може бути належною підставою для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, зустрічну позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, з урахуванням правової позиції суду;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 18410,20 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 177, 178, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Зустрічну позовну ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі №160/34564/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, з урахуванням правової позиції суду;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 18410,20 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський