17 квітня 2025 рокуСправа №160/7379/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВ «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
10.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «АТБ-маркет» до Одеської митниці, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.11.2024 року № UA500500/2024/000634/1.
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.11.2024 року №UA500500/2024/001258.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що документи подані позивачем, не містили розбіжності, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
25.03.2025 року представником Одеської митниці подано відзив на позовну заяви, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
26.03.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останнім викладено позицію аналогічну заявленій у позовній заяві.
28.03.2025 року представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечував проти тверджень позивача та просив відмовити в позові. Крім того, зазначив, що твердження Позивача про надання достовірних даних не відповідають дійсним обставинам справи, так як під час митного оформлення було виявлено розбіжності в наданих ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» документах, про що зазначено в Рішенні про коригування митної вартості товарів.
У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що 11.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та компанією HENAN ZONGHENG IMP. & EXP. CO., LTD., (Китай) (Продавець) укладено контракт № 3664-HZ/CN від 11.01.2021 р. на поставку продукції, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується придбати прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.
Відповідно до п. 2 Контракту найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома Сторонами на кожну партію товару та є невід'ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома Сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох сторін.
Загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальна ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані Сторонами протягом строку дії контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами.
Ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-Qingdao КНР згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010) та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та митна на території України.
Пунктами 3.1 контракту визначено, що якщо у специфікації до цього Контракту не зазначені інші умови, оплата за цим контрактом здійснюється Покупцем в доларі США у формі банківського переказу на рахунок продавця у наступному порядку: 100% від вартості товару сплачується через 15 днів від дати коносаменту.
Згідно з п. 4 Контракту товар за цим контрактом повинен бути поставлений на умовах FOB-Qingdao КНР згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначено інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010) протягом 45 календарних днів з моменту підписання специфікації до цього контракту.
29.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надало до Одеської митниці митну декларацію № 24UA500500040591U9 на наступний товар:
- Товар № 1 Посуд столовий, виготовлений з фарфору: - арт. ZH-502 Набір салатників фарфорових 3 шт, - 9000 набір - арт. ZH-503 Набір салатників фарфорових 4 шт, - 8400 набір - арт. ZH-E5013 Блюдо фарфорове 25 см, - 5400 шт. Виробник: HENAN ZONGHENG IMP. & EXP. CO., LTD. Країна виробництва: CN. Код 6911100000;
- Товар № 2 Вироби кухонні з кераміки: - арт. ZH230723-5/6 Тарілка керамічна 22 см, - 7812 шт. Виробник: HENAN ZONGHENG IMP. & EXP. CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: немає даних. Код 6912002900.
Митна вартість цього товару, заявленого до митного оформлення, становила 1 671 493,04 грн. (40 184,37 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення Позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, а саме: Сертифікат якості від 15.08.2024 року; Пакувальний лист від 15.08.2024 року; Рахунок-фактура (інвойс) HNZH24-6532 від 15.08.2024 року; Коносамент HS124081067 від 25.08.2024 року; Автотранспортна накладна № 162 від 26.11.2024 року; Декларація про походження товару № HNZH24-6532 від 15.08.2024 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 319.1/24 від 29.11.2024 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 319.2/24 від 29.11.2024 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 319/24 від 29.11.2024 року; Документ що підтверджує вартість страхування № 20953 від 18.09.2024 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 14 від 15.08.2024 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №3664-HZ/CN від 11.01.2021 року; Фото товару № 2 від 29.11.2024 року.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, а саме:
1) Відповідно до специфікації № 14 від 15.08.2024 оплата за товар у сумі 16247,16 USD здійснюється перед завантаженням, решта у сумі 16247,16 USD оплачується протягом 50 днів від дати коносамента № HS124081067 від 25.08.2024. При цьому до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.
2) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2021 № 3664- HZ/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня.
3) Рахунки від 29.11.2024 № 319.1/24, від 29.11.2024 № 319.2/24, від 29.11.2024 № 319/24 на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД». При цьому договір між ТОВ "АТБ-маркет" і ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» на здійснення міжнародного перевезення товарів до митного оформлення не надавався.
4) Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ № 20953 від 18.09.2024 не відповідає вищезазначеним умовам.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.
У відповідь на повідомлення відповідача, позивач листом від 30.11.2024 року № 3011/2 надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: - Банківські платіжні документи: swift № б/н від 20.08.2024 року та swift № б/н від 09.10.2024 року - Копію прайс-листа виробника товару б/н від 05.08.2024 року; - Копію комерційної пропозиції б/н від 08.08.2024 року; - Копію договору транспортного експедирування № 88188 від 09.04.2019 року; - Копію митної декларації країни відправлення № 425820240000942340 від 25.08.2024 року.
30.11.2024 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000634/1
Через дане рішення 30.11.2024 р. відповідачем було направлено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001258.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.
Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).
Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.
Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує наступне.
Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до специфікації № 14 від 15.08.2024 оплата за товар у сумі 16247,16 USD здійснюється перед завантаженням, решта у сумі 16247,16 USD оплачується протягом 50 днів від дати коносамента № HS124081067 від 25.08.2024. При цьому до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.
Позивач листом від 30.11.2024 року за вих. № 3011/2 надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача та банківські платіжні документи: swift № б/н від 20.08.2024 року та swift № б/н від 09.10.2024 року, а вже 09.01.2025 року разом із заявою за вих. № М-2025-0829/1 надав повторно вищевказані swift та копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 10.02.2024 року), копії платіжних доручень в іноземній валюті № 3535 від 19.08.2024 року та № 4320 від 08.10.2024 року. Тобто, всі банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару позивачем - були надані, а отже і розбіжності відсутні.
Щодо зазначеної митним органом про те, що позивачем не було надано копію митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.
Позивач надавав відповідачу разом із листом від 30.11.2024 року за вих. № 3011/2 та повторно із заявою № М-2025-0829/1 від 09.01.2025 року копію митної декларації країни відправлення товару № 425820240000942340 від 25.08.2024 року, а отже розбіжності відсутні.
Щодо не надання договору між ТОВ «АТБ-маркет» і ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» на здійснення міжнародного перевезення товарів до митного оформлення, суд зазанчає наступне.
Позивач листом від 30.11.2024 року за вих. № 3011/2 та повторно разом із заявою від 09.01.2025 року за вих. № М-2025-0829/1 надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у Відповідача та копію договору транспортного експедирування № 88188 від 09.04.2019 року, укладеного між ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД».
Отже, всі необхідні документи були вчасно надані, і жодних розбіжностей в документах не було.
Також, однією з підстав митного органу в оскаржуваному рішенні було те, що наданий страховий документ № 20953 від 18.09.2024 не відповідає Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.
Суд зазначає, що розділом 9. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов'язані із страхуванням, це терміни CIF і CIP. Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
Термінами CIF і CIP дійсно передбачено обов'язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.
Згідно Міжнародних правил тлумачення Інкотермс-2010, за умовами поставки FOB: «Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення контракту (договору) страхування.» Отже, жодна зі сторін не зобов'язана складати договір обов'язкового страхування. Таким чином, мінімальне страхування не повинно покривати зазначену в договорі ціну плюс 10%.
ТОВ «АТБ-маркет» здійснює добровільне страхування за Генеральним договором добровільного страхування вантажів № 04г0д від 11.03.2020р.
Згідно з п.2.5. Генерального договору добровільного страхування вантажів № 04г0д від 11.03.2020р., страховий тариф складає 0,029% від страхової суми.
Отже наданий страховий поліс № 20953 від 18.09.2024 року відповідає Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. А отже розбіжність відсутня.
З урахуванням викладеного, доводи Відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий страховий сертифікат не відповідає зазначеним умовам є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним
Отже, наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.
Суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
На підставі встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 30.11.2024 р. № UA500500/2024/000634/1 та складено Позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.11.2024 р. № UA500500/2024/001258.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 8, 9, 139, 143, 243, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (пр. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49031; код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.11.2024 року № UA500500/2024/000634/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.11.2024 року №UA500500/2024/001258.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 6716,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко