17 квітня 2025 рокуСправа №160/34798/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) До Головног управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про скасування рішення та зобов?язання вчинити певні дії
31 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.10.2024 Nє 912060153330 про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов?язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву від 11.10.2024 про перехід на інший вид пенсії у зв?язку з втратою годувальника.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона 11.10.2024року звернулася до управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.10.2024 року №912060153330, позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю довідки місцевого самоврядування, яка б підтверджувала факт проживання разом з годувальником за однією адресою (перебування заявника на утриманні померлого годувальника на день його смерті), підставою якої слугував би вищезазначений акт.
Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.10.2024 року за вх. №912060153330 про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника, оскільки з огляду на долучені документи до заяви, вона має право на перерахунок пенсії по втраті годувальника, у зв'язку з чим позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Ухвалою від 15 січня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06 лютого 2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву, де з позовними вимогами не погоджується повністю, просив відмовити у їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , яке видане відділом реєстрації актів громадянського стану, встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, (після реєстрації шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_4 ).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам'янському Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), встановлено, що у віці 72 років, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
11.10 2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та необхідний пакет документів.
Позивач до заяви долучила довідку про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) №32/24 від 10.10.2024, яка видана "Товариством з обмеженою відповідальністю "АБОНЕНТ ХХІ" та акт про проживання №1301 від 03.10.2024.
Вказаним актом сусіди засвідчили, що позивачка мешкає без реєстрації місця проживання по теперішній час (2024 рік).
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.10.2024 року №912060153330, позивачеві повідомлено про таке.
Позивач звернулась 11.10.2024 із заявою № 9937 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) звернулась гр. ОСОБА_1 , 27.07.1952 р-н., (1920109524) щодо переведення на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 36 цього Закону пенсія у зв?язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім?ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 Nє 22-1 із змінами (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подається, зокрема, документ про перебування членів сім?ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Згідно п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розглянуті документи подані гр. ОСОБА_1 , а саме: довідка про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) №32/24 від 10.10.2024, яка видана "Товариством з обмеженою відповідальністю "АБОНЕНТ ХХІ" відноситься до органів місцевого самоврядування.
Враховуючи зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення про відмову гр. ОСОБА_1 , оскільки відсутній документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою на момент його смерті) від органів місцевого самоврядування.
Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.10.2024 року №912060153330 про відмову позивачеві у переході на інший вид пенсії (по втраті годувальника), оскільки з огляду на долучені документи до заяви, вона має право на перерахунок пенсії по втраті годувальника, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, тобто станом на 02 квітня 2024 року, Закон №1058 діяв в редакції від 14 серпня 2021 року.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частиною 3 статті 36 Закону №1058 передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині 2 статті 36 Закону №1058, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначений статтею 37 Закону №1058.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований статтею 44 Закону №1058.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону №1058.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно з частиною 2 статті. 45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Згідно з пунктом 1.9 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. розділу ІІ Порядку №22-1 йдеться про документи про стаж та документи, що підтверджують заробітну плату).
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти";
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці 2 пункту 2 частини 2 статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 36 Закону).
Згідно з пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини 3 статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи.
на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу ІІ цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6).
скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Крім того, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пункту 4.8 розділу ІV Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних".
Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності".
Пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Аналіз положень пункту 1.1 розділу І, пунктів 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про переведення з одного видку пенсії на інший особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи.
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
При цьому зміст норм, що містяться в пункту 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про переведення з одного виду пенсії на інший структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за від 18.10.2024 року №912060153330.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення відповідача належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи оцінку правомірності відмови в перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , яке видане відділом реєстрації актів громадянського стану, встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, (після реєстрації шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_4 ).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам'янському Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), встановлено, що у віці 72 років, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Отже, позивач як дружина померлого годувальника (пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058), яка одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (пункту 2 частини 3 статті 36 Закону №1058) та особа, яка сам одержувала пенсію, відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058 має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові від 18.10.2024 року №912060153330 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника через те, що відсутня довідка про місце проживання заявниці разом з годувальником за однією адресою.
Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону.
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру зокрема повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення та перерахунку пенсії.
Суд зауважує, для того, щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об'єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями: вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії; в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (частини 3 статті 44 Закону №1058); повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (пункт 1.7. Порядку № 22-1).
Як встановив суд та не заперечується сторонами, 18.10.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та необхідний пакет документів.
Позивач до заяви долучила довідку про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) №32/24 від 10.10.2024, яка видана "Товариством з обмеженою відповідальністю "АБОНЕНТ ХХІ" та акт про проживання №1301 від 03.10.2024.
Вказаним актом сусіди засвідчили, що позивачка мешкає без реєстрації місця проживання по теперішній час (2024 рік).
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення відповідача є протиправним, оскільки факт спільного місця проживання підтверджено актом про фактичне проживання разом з померлим годувальником
Оскільки рішення є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
При визначенні дати, з якої позивач має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац 1 частини 3 статті 45 Закону №1058).
Враховуючи, що позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника 11.10.2024 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку з дня смерті годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника мала бути призначена з наступного дня після смерті її чоловіка, тобто з 25.08.2024 року.
Однак у зв'язку з тим, що позивач звернулася з необхідністю проведення перерахунку з дати звернення, то суд задовольняє позовні вимоги позивача з 18.10.2024 року.
Призначення, перерахунку пенсії у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача порушені права підлягають відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення та необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 18.10.2024 року перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплатив суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, тому суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.10.2024 №912060153330 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ 04053, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 з ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 18.10.2024 року перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ 04053, код ЄДРПОУ 42098368) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук