09 квітня 2025 року Справа № 160/580/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника відповідача - Сухотської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ» про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-
рішення,
19.03.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по даній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.11.2024 року №0682300708 форми «С», код платежу «21080900» на суму 1 221 367,96 грн. задоволено в повному обсязі.
24.03.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ» надійшла заява, в якій позивач просить винести додаткове судове рішення, яким вирішити питання про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Винотель» (ідентифікаційний код юридичної особи 44754550) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 67 666,60 (шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код ВП 44118658).
26.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд заяви щодо розподілу судових витрат у судовому засіданні на 09.04.2025 року.
26.03.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі, оскільки заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є значним, завищеним відносно співмірності зі складністю справи та непропорційним до предмета спору.
09.04.2025 року у судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні заяви відмовити, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, між Адвокатським об'єднанням «БІЗНЕС ЕНД ЛЕКС» (далі - Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ» (далі - клієнт) 14.10.2024 року укладено договір №BL06-10/24 про надання правничої допомоги (далі - Договір).
Ордер про надання правничої допомоги серії АЕ №1341477 від 03.01.2025 року виданий на підставі вищевказаного договору адвокату Зарвію Руслану Леонідовичу.
Згідно п.1.2 Договору клієнт уповноважує Адвокатське об'єднання представляти його інтереси в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування та підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування.
Для виконання Адвокатським об'єднанням своїх обов'язків, Клієнт уповноважує його відповідно до п.2 Договору представляти інтереси, надавати правову допомогу та здійснювати захист, одержувати необхідні довідки та документи, звертатися з адвокатськими запитами, заявами, від імені Клієнта подавати заяви, вимоги, претензії, звернення та клопотання, в тому числі і процесуальні документи та виконувати всі дії та формальності, пов'язані з цим Договором.
Відповідно до підпунктів 4.1; 4.2; 4.3; 4.4 Договору за послуги надані Адвокатським об'єднанням Клієнт сплачує гонорар у розмірі згідно домовленості Сторін. Сплата Гонорару за цим Договором здійснюється шляхом безготівкового банківського перерахування відповідної грошової суми на банківський рахунок Адвокатського об'єднання.
Оплата гонорару за надані послуги здійснюється Клієнтом на підставі рахунку протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку.
На підтвердження факту надання послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт наданих послуг, який підписується сторонами.
Клієнт компенсує Адвокатському об'єднанню фактичні витрати, пов'язані із виконанням цього Договору на підставі окремо виставлених рахунків.
Згідно додаткової угоди від 14.10.2024 року до договору від 14.10.2024 року №BL06-10/24 про надання правничої допомоги вартість правничої допомоги в судах першої інстанції визначається на підставі погодинної оплати, вартість якої складає 3500 грн. Сторони узгодили, що кінцевий розрахунок має бути здійснений Клієнтом не пізніше ніж через 60 календарних днів з дня складення та підписання Сторонами Акту наданих послуг.
Відповідно до Акту №1 наданих послуг від 19.03.2025 року (далі - Акт), на підставі додаткової угоди від 14.10.2024 року та договору від 14.10.2024 року №BL06-10/24 Адвокатським об'єднанням надано клієнту наступні послуги:
1. 21.10.2024 складення заперечення на Акт фактичної перевірки від 11.10.2024 р. (аналіз матеріалів фактичної перевірки, пошук правових висновків викладених у постановах Верховного суду, формування правової позиції з метою оскарження результатів фактичної перевірки в адміністративному (позасудовому) порядку), формування додатків, подання до ГУ ДПС в Дніпропетровській області заперечення на Акт фактичної перевірки від 11.10.2024 р. (3 год.) 10500 грн.
2. 27.12.2024 р. складення та направлення адвокатського запиту щодо стану розгляду контролюючим органом заперечення на Акт перевірки платника податків ТОВ «ВИНОТЕЛЬ», наявність рішень про застосування штрафних санкцій до ТОВ «ВИНОТЕЛЬ» (1 год.) 3500 грн.
3. 08.01.2025 р. складення (аналіз доказів наданих контролюючим органом в результаті перевірки, отриманих на запит адвоката та з сервісу ДПС України «пошук фіскального чека», пошук актуальних правових висновків викладених у постановах Верховного суду, викладення сформованої правової позиції в тексті позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви) та направлення до суду позовної заяви з додатками (8 год.) 28 000 грн.
4. 14.01.2025 р. виїзд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для отримання оригіналу Ухвали про відкриття провадження у с.№ 160/580/25 (30 хв.) 1750 грн.
5. 14.01.2025 р. складення та направлення повідомлення про оскарження ППР та направлення Ухвали про відкриття провадження у с.№ 160/580/25 до ГУ ДПС України у Дніпропетровській області (1 год.) 3500 грн.
6. 31.01.2025 р. ознайомлення із відзивом ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву, уточнення правової позиції, складення відповіді на відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області по справі (1 год.) 3500 грн.
7. 03.02.2025 р. складення (пошук актуальних правових висновків викладених у постановах Верховного суду, витребування доказу - листа ДПС України від 15.05.2023 №10921/7/99-00-07-04-02-07 (вх. ГУ ДПС № 2337/8 від 15.05.2023) у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, викладення уточненої правової позиції в тексті відповіді на відзив) та направлення до суду відповіді на відзив у с.№ 160/580/25 (2 год.) 7 000 грн.
8. 26.02.2025 р. підготовка до судового засідання призначеного на 27.02.2025 р. о 10:00 у с.№160/580/25 (30 хв.) 1750 грн.
9. 27.02.2025 р. участь у судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у с.№ 160/580/25, яке відбулось о 10:00 (з врахуванням часу, який адвокат витратив на дорогу для участі у судовому засіданні) (1 год.) 3 500 грн.
10. 18.03.2025 р. підготовка до судового засідання по суті призначеного на 19.03.2025 р. о 10:00 у с.№160/580/25 (20 хв.) 1 166,6 грн.
11. 19.03.2025 р. участь у судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у с.№ 160/580/25, яке відбулось о 10:00 (з врахуванням часу, який адвокат витратив на дорогу для участі у судовому засіданні) (1 год.) 3 500 грн.
Всього: (19 год. 20 хв.) 67 666,60 грн.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, суд зазначає, що послуги, зазначені в пунктах 1,2 Акту щодо складення 21.10.2024 року заперечення на Акт фактичної перевірки від 11.10.2024 р. та направлення 27.12.2024 р. адвокатського запиту щодо стану розгляду контролюючим органом заперечення на Акт перевірки, здійснені в позасудовому порядку, а тому, відповідні витрати не пов'язані з розглядом справи №160/580/25.
Також, оскільки в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та з огляду на предмет розгляду даної справи, послуга, зазначена в п.3 Акту щодо складення позову та оформлення додатків до нього, розмір заявлених до відшкодування у сумі 28 000 грн. не є належним чином обґрунтованим та є завищеним у контексті дослідження обсягу фактично наданих послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, щодо пунктів 3, 4 Акту, в яких зазначено про виїзд 14.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для отримання оригіналу Ухвали про відкриття провадження (30 хв.) 1750 грн. та складення і направлення 14.01.2025 року відповідачу повідомлення про оскарження ППР та направлення вищевказаної ухвали (1 год.) 3500 грн., суд зазначає, що ухвалу про відкриття провадження по даній справі доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача в підсистемі «Електронний суд» - 13.01.2025 року, а тому, з огляду на критерій необхідності, такі адвокатських витрати відшкодуванню не підлягають.
Відносно пунктів 6,7 Акту щодо ознайомлення з відзивом на позов, підготування відзиву на позов та направлення його до суду - загалом (3 год.) 10500 грн., суд зазначає, що вказана відповідь на відзив не містить значних відмінностей від позиції, викладеної у позовній заяві, крім того, вказану відповідь на відзив направлено через підсистему «Електронний суд».
Щодо пунктів 8-11 Акту про підготовку, прибуття та участь у судових засіданнях 27.02.2025 та 19.03.2025 року - загалом (2 год. 50 хв.) 9916,60 грн., суд вказує, що 27.02.2025 року у судовому засіданні, яке тривало 5 хвилин було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.03.2025 року, в якому представником позивача було озвучено позицію викладену в позовній заяві.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з “гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, а деякі із заявлених до відшкодування послуг, взагалі не стосуються розгляду даної справи, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 1000 гривень.
Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн., з огляду на що заява позивача підлягає частковому задоволенню.
Щодо посилання відповідача на відсутність доказів оплати правничої допомоги, суд зазначає, що згідно додаткової угоди від 14.10.2024 року до договору від 14.10.2024 року №BL06-10/24 про надання правничої допомоги сторони узгодили, що кінцевий розрахунок має бути здійснений Клієнтом не пізніше ніж через 60 календарних днів з дня складення та підписання Сторонами Акту наданих послуг, при цьому, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 04.06.2024 року по справі№ 808/1564/18 зазначив, що питання застосування частини 7статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої уКАС Україниз 15 грудня 2017 року. Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрати за відсутності їх оплати застосовується й Європейським судом з прав людини. Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) це Суд дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними».
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255 КАС України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ» про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ» (49000, м.Дніпро, «Мічурінець-1» садівниче товариство (пн), будинок 103, код ЄДРПОУ 44754550) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОТЕЛЬ» судові витрати у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16.04.2025 року.
Суддя М.В. Дєєв