про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
17 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14814/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2020 року по 22.11.2024 року (згідно норм статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до та після 19 липня 2022 року), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2020 року по 22.11.2024 року (згідно норм статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до та після 19 липня 2022 року), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишено без руху, позивачу надано строк на усунення позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
На адресу суду 15 квітня 2025 року надійшла заява від представника позивача, яка обґрунтована тим, що оскільки виплата середнього заробітку стосується одного і того самого виду грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення, то проведена відповідачем 28 липня 2023 року виплата індексації не може вважатися проведенням остаточного розрахунку. Після проведеного відповідачем перерахунку та доплати індексації 22 листопада 2024 року, позивач звернувся з даним адміністративним позовом в межах місячного терміну. Крім того, зазначає, що позивач є учасником бойових дій та діючим військовослужбовцем, проходить військову службу у Збройних Силах України з 22.09.2020 року, а також, з моменту збройної агресії та введення воєнного стану 24.02.2022 року позивач як учасник бойових дій - залучений до виконання своїх функціональних обов'язків необхідних для забезпечення оборони України та збройної відсічі і стримуванні збройної агресії.
З наведених підстав просив поновити строк звернення до суду.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог необхідно залишити без розгляду, виходячи з такого.
Як визначено частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України “Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Суд звертає увагу, що предметом даного спору є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Отже, в даному випадку строк звернення до суду становить один місяць з дня фактичного розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.02.2020 №70-ос прапорщика ОСОБА_1 , дільничного інспектора прикордонної служби 1 категорії - снайпера відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " III категорії (тип Б), звільненого з військової служби в запас наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 13.01.2020 року №19-ос за підпунктом "а" (у зв?язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу", без права носіння військової форми одягу, виключено зі списків особового складу і всіх видів грошового забезпечення.
При звільненні ОСОБА_1 протиправно не було виплачено належне йому грошове забезпечення у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
Так, на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року у справі №460/18088/23, від 17 червня 2024 року у справі №460/4972/24 відповідачем було здійснено виплату належного при звільненні грошового забезпечення 28.07.2023 року в розмірі 30 391,29 грн. та 22.11.2024 року в розмірі 44 606,53 грн.
Таким чином, слід дійти висновку про те, що оскільки виплата грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №460/18088/23 проведена 28 липня 2023 року, тому строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні сплив 28 серпня 2023 року.
При цьому суд зауважує, що строк звернення за кожною підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку обраховується окремо.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі №300/3142/20 та від 07 вересня 2023 року у справі №160/914/23, застосування якої судом є релевантним у спірних правовідносинах.
Отже, зважаючи на те, що з вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати грошового забезпечення, проведеного за судовим рішеннями у справі №460/18088/23 (дата виплати 28 липня 2023 року) ОСОБА_1 звернувся 22 грудня 2024, тому позивач пропустив місячний строк звернення до суду з такими вимогами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
В заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача не навів жодних причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодекс.
Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовні вимоги щодо стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (в частині невиплати грошової компенсації за невикористані 2 дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані 84 дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби виплаченої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №460/13752/21 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року у розмірі 2102,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт- дата виплати 28 липня 2023 року).
Керуючись статтями 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії в частині позовних щодо стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (в частині невиплати грошової компенсації за невикористані 2 дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані 84 дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби виплаченої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №460/13752/21 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року у розмірі 2102,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт- дата виплати 28 липня 2023 року) залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ю.Ю. Сорока