Справа № 515/384/25
Провадження № 2-о/515/615/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
17 квітня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Олійника К. І.,
за участю секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України про встановлення факту смерті, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року ОСОБА_2 , інтереси якого представляє ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання біля села Даченське, Покровського району, Донецької області.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився від шлюбу, укладений між нею та ОСОБА_3 . З 22 жовтня 2024 року ОСОБА_3 перебував на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , а з 02.12.2024 року у військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця - номера обслуги 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 3 єгерської роти 1 єгерського батальйону. Син ОСОБА_4 зареєстрований з батьком, але на теперішній час проживає біля неї.
В січні 2025 року вона отримала сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що ОСОБА_3 , 24 грудня 2024 року зник безвісті під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Даченське, Покровського району, Донецької області.
Службовим розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_3 отримав поранення не сумісних з життям 10.05 год 24.12.2024 року поблизу села Даченське, Покровського району, Донецької області, у зв'язку із інтенсивними бойовими діями та постійним вогневим впливом ворога із залучення FPV дронів та артилерійських систем, але здійснити евакуацію тіл не надалося можливим. Зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 або його імовірна загибель не пов'язані із вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи самогубства.
Згідно з наказом № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацію» Покровська міська територіальна громада Донецької області була територією активних бойових дій в період з 24.02.2022 по 22.08.2024 року.
Вищевказані обставини свідчать про те, що солдат ОСОБА_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 10.05 год. поблизу села Даченське, Покровського району, Донецької області під час захисту вітчизни, виконання бойового завдання та при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, що належать до територій України на якій велись активні бойові дії.
На даний час заявниці потрібно отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , проте відділ реєстрації актів цивільного стану цього зробити не може, оскільки відсутнє лікарське свідоцтво про смерть колишнього чоловіка.
Отримати документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою не представляється можливим, а тому заявник для захисту своїх прав та інтересів вимушена звернутися до суду, оскільки без відповідного свідоцтва про смерть не можливо отримати державної допомоги, яка надається членам сім'ї загиблих захисників України та оформити спадщину.
Рух справи
17 березня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами окремого провадження.
27 березня 20025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано з Військової частини НОМЕР_2 копію бойового донесення №5145/362 від 24 грудня 2024 року (або витяг з нього щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 біля села Даченське, Покровського району, Донецької області, під час виконання обов'язків військової служби); відеозапис з дрона, яким було проведено обстеження поля бою (ІНФОРМАЦІЯ_7» поблизу с. Даченське, Покровського району, Донецької області та встановлено тіло загиблого ОСОБА_3 , проведеного під час службового розслідування на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 №11461 від 27.12.2024 року.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
Заявник ОСОБА_1 до початку судового засідання надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити.
Інші учасники справи: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Міністерство оборони України у судове засідання не з'явилися, хоча про день, час і місце слухання справи повідомлені належним чином, та не скористалися правом на подання до суду пояснень (відзиву) щодо заяви ОСОБА_2 інтереси якого представляє ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті, враховуючи категорію справи та строки її розгляду, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явились.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, останній раз Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023, згідно якого воєнний стан продовжений строком на 90 діб.
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13.06.2007 року, де в графі батько записано - ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_1 (а.с.11).
18 травня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був розірваний шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 18.05.2010 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області (а.с.12).
ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_6 сповіщення сім'ї №ГСР/32864 від 30.12.2024 року про те, що її чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти 24.12.2024 року біля н.п. Даченське, Покровського району, Донецької області під час виконання бойового завдання. (а.с.13).
ОСОБА_3 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 27.02.2025 року (а.с.22).
Згідно витягу наказу військової частини НОМЕР_2 за №344 від 02.12.2024 року, ОСОБА_3 прийнято на посаду стрільця - номер обслуги 3 єгерського відділення єгерського взводу 2 єгерського взводу 3 єгерської роти 1 єгерського батальйону (а.с.23) .
29.12.2024 року ОСОБА_1 повторно отримала з військової частини НОМЕР_2 сповіщення на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця №878 від 29.12.2024 року про те, що її чоловік - стрілець-номер обслуги 3 єгерського відділення єгерського взводу 2 єгерського взводу 3 єгерської роти 1 єгерського батальйону, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти 24 грудня 20024 року біля н.п. Даченське, Покровського району, Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини (а.с.24).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 02 24 грудня 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації при України перебуваючи біля ІНФОРМАЦІЯ_10 що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 17.02.2025 року (а.с.25).
З копії витягу з наказу командира військової частини № 586 від 26 січня 2025 року про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти зниклого ОСОБА_5 вбачається, що стрільця - номера обслуги 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу єгерської роти НОМЕР_5 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_5 , з 24.12.2024 року вважають «безвісно зниклим військовослужбовцем» під час виконання заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с.26-27).
Як вбачається з акту службового розслідування в якому встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 09.37 год. відбулося бойове зіткнення в районі ІНФОРМАЦІЯ_7» з малою штурмовою групою, яка діяла за підтримки мінометного вогню та безпілотних авіаційних комплексів. Під час штурмових дій близько 10.05 год. 24.12.2024 року було втрачено зв'язок з особовим складом який вів бойові дії поблизу ІНФОРМАЦІЯ_7». По завершенню ворожового штурму, згідно бойового донесення №5145/362 від 24.12.20024 року, вцілілі військовослужбовці, що перебували на ІНФОРМАЦІЯ_7» доповіли, засобами радіозв'язку, на командно-спостережний пункт НОМЕР_5 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_2 , що солдат ОСОБА_3 отримав поранення не сумісні з життя та вважаються безвісно зниклим в результаті знищення ІНФОРМАЦІЯ_7», в результаті ворожих бойових дій. Військовослужбовцям НОМЕР_5 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_2 , через інтенсивність бойових дій та постійних вогневий вплив ворога із залученням ОСОБА_6 дронів та артилерійських систем, було унеможливлено здійснення результативних пошуково-евакуаційних заходів військовослужбовців та встановлення їх точного місця перебування, з метою подальшою евакуації тіл поранених та загиблих військовослужбовців поблизу ІНФОРМАЦІЯ_8» та ІНФОРМАЦІЯ_7» в районі н.п. Даченське, Покровського району, Донецької області. Пошукові заходи з використання безпілотних авіаційних комплексів поблизу ІНФОРМАЦІЯ_9» та ІНФОРМАЦІЯ_7» в районі ІНФОРМАЦІЯ_10 де попередньо перебував солдат ОСОБА_5 позитивного результату не дали. На час проведення службового розслідування солдат ОСОБА_5 до позицій своїх підрозділів не прибув, місце його перебування не відоме, на зв'язок не виходив (а.с.28-31).
Із витребуваної судом інформації слідує, що відеозапис з дрона яким було проведено обстеження поля бою ІНФОРМАЦІЯ_7» поблизу н.п. Даченське, Покровського району, Донецької області щодо встановлення тіла загиблого ОСОБА_5 не є можливим, оскільки подібна відеофіксація відбувається в прямій трансляції із записом на сервер з автоматичним самовидаленням через сім днів (а.с.50).
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» статтю 317 ЦПК України викладено в новій редакції.
Статтею 317 ЦПК України передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов'язані з ним.
За змістом статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов'язки) виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Внаслідок смерті відкривається спадщина.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на особливості розгляду справ у порядку окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьому статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Частиною другою статті 294 ЦПК України передбачене право суду з метою з'ясування обставин справи витребувати необхідні докази за власною ініціативою.
Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, під час ведення бойових дій, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об'єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.
Обов'язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію, виняткове юридичне значення факту смерті особи; специфіка розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особливої ролі суду при з'ясуванні обставин справи; об'єктивні складнощі, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, при веденні активних бойовий дій, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати формального підходу при вирішенні таких справ.
У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23) зазначено, що: «заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19. Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті».
Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факта смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України) (постанова Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22; провадження № 61-1296св24).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 756/5840/23; провадження № 61-1825св24).
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду ОСОБА_1 вказувала, що встановлення факту смерті її колишнього чоловіка - ОСОБА_5 є необхідним для отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу у цивільно-правових відносинах.
Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07 травня 2022 року № 562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 № 457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», до якого станом на даний час віднесено Донецьку область Покровський район Покровську міську територіальну громаду, до якої відноситься населений пункт село Даченське.
На території України у Донецькій області в Покровському районі на сьогоднішній день відбуваються активні бойові дії, при цьому доступу до належного оформлення факту смерті та до тіла загиблого солдата ОСОБА_5 у заявниці - дружини ОСОБА_1 немає, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті.
Оскільки тіло ОСОБА_5 не було вивезене з території н.п. Даченське Покровського району Донецької області, видача лікарського свідоцтва чи фельдшерської довідки про його смерть неможлива, що у свою чергу унеможливлює державну реєстрацію його смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану та видачу свідоцтва про його смерть.
У зв'язку із відсутністю свідоцтва про смерть чоловіка, заявниця не має можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов'язаними із смертю ОСОБА_5 , зокрема: спадкування, отримання статусу членів сім'ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця, та ін.
Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному судочинству, суд за таких обставин вважає обґрунтованим твердження заявниці про неможливість отримання на території, де ведуться бойові дії, документів, що підтверджують факт смерті за формою, встановленою чинним законодавством України, на теперішній час з об'єктивних причин.
У відповідності до правового висновку викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі №490/6057/19-ц - встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім'ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім'ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.
Заявник позбавлена можливості в іншому, аніж у судовому порядку встановити факт смерті колишнього чоловіка на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України.
Звернення заявниці із заявою про встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження узгоджується з позицією Великої Палата Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20), оскільки заявниця не має іншої можливості одержати свідоцтво про смерть чоловіка, яке посвідчує факт, що має юридичне значення, а чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.
Приймаючи до уваги надані заявницею документи, зокрема: довідка про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, матеріали службового розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 , витяг з поза термінового бойового донесення 1 єб НОМЕР_6 оєбр № 5145/362 від 24 грудня 2024 року, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_3 отримав поранення не сумісні з життям, внаслідок ворожих бойових дій, суд вважає за можливе з достатньою вірогідністю стверджувати про факт смерті ОСОБА_3 під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності країни (а.с. 25,26-31, 54).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 82, 141, 223, 229, 258, 265, 293, 315, 316, 317, 430 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 23 вересня 2003 року, РНОКПП НОМЕР_8 , місце народження: м. Одеса, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 об 10 год 05 хв біля с. Даченське, Покровського району, Донецької області, у віці 48 років, смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини під час виконання обов'язків військової служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К. І. Олійник