Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/5936/25
Провадження №1-кп/523/1248/25
17.04.2025 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12025163490000177 від 07 березня 2025 року із звинувачення
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новій Григорівці, Роздільнянського району, Одеської області, громадянина України, з базовою середньо освітою, не судимого, розлученого, утримуючого малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України,
14 лютого 2025 року ОСОБА_5 було притягнуто до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 16 січня 2025 року, 17 січня 2025 року та 19 січня 2025 року домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 , перебуваючи близько 20 години 00 хвилин 06 березня 2025 року в будинку АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинив відносно ОСОБА_4 психологічне насильство у вигляді словесних образ та приниження її честі та гідності.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому визнав та показав, що причиною погіршення сімейних стосунків із дружиною є довготривалий конфлікт з приводу зловживання потерпілою алкоголем. Відносно нього три рази складалися адміністративні матеріали про домашнє насильство, із накладенням стягнення у виді штрафу.
Про обставини останньої розглядуваної судом події обвинувачений показав, що у вечірній час 6 березня цього року він, перебуваючи в будинку за місцем їх спільного проживання, з'ясував, що колишня дружина виставила за поріг його речі та наказала йому покинути належне їй житло, будучи цим ображеним, не стримався та висловився в її адресу нецензурною лайкою.
Про вчинене обвинувачений жалкує, щиро кається, та пояснює, що після 06 березня цього року він орендував собі інше житло та не допускає будь-якої подальшої неправомірної поведінки по відношенню до колишньої дружини.
Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманим потерпілою та обвинуваченим, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.
Таким чином суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 , будучи притягнутим 14 лютого 2025 року до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 16 січня 2025 року, 17 січня 2025 року та 19 січня 2025 року домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , перебуваючи близько 20 години 00 хвилин 06 березня 2025 року в будинку АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинив відносно ОСОБА_4 психологічне насильство у вигляді словесних образ та приниження її честі та гідності.
Зазначені дії суд кваліфікує за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття в якості обставини, яка пом'якшує покарання, та констатує про відсутність обставин, які його обтяжують.
Окрім того, при призначенні покарання суд враховує наступні дані про особу обвинуваченого: перше притягнення до кримінальної відповідальності, посередня характеристика за місцем проживання від дільничного інспектора поліції, неофіційне працевлаштування в якості укладальника тротуарної плитки, не перебування на спеціалізованому обліку в медичних установах, його показання про надання допомоги на утримання малолітньої дитини, участь в бойових діях Збройних Силах України та наступне звільнення з військової служби за станом здоров'я, відсутність до обвинуваченого будь-яких позовних вимог від потерпілої.
На підставі викладеного, особи винуватого, суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого діяння, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду, із застосуванням обмежувальних заходів.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки
На підставі ч.2 ст.59-1 цього ж Кодексу зобов'язати ОСОБА_5 впродовж строку застосування пробаційного нагляду: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі пунктів 1,5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати стосовно ОСОБА_5 наступні обмежувальні заходи: заборона перебувати в місці проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; направлення для проходження програми для кривдників - на строк 3 (три) місяці.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий ОСОБА_1