24.12.2007 Справа № 19/167-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач),
суддів Логвиненка А.О., Чус О.В.
при секретарі: Корх К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Коваленко С.О., довіреність №4446 від 09.09.2006р.
від відповідача: Мудрак О.Ю., довіреність №4/11-56 від 26.01.2007
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2007р. по справі №19/167-07
за позовом приватної фірми "Нік Ан", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про визнання укладеним договору оренди від 05.10.2006р. земельної ділянки на умовах визначених в договорі
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2007р. у справі №19/167-07 (суддя Петренко І.В.) позов приватної фірми "Нік Ан" до Дніпропетровської міської ради про визнання укладеним договору оренди від 05.10.2006р. земельної ділянки на умовах визначених в договорі задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- судом було порушено вимоги ч.6 ст.93, ст.116, 124 Земельного кодексу України, ч.2 ст.759, ч.2 ст.792 ЦК України, п.34 ст.26, п.2 ст.77 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині порядку набуття права на землю, оскільки законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії, однак таке рішення міською радою не приймалось;
- судом було грубо порушено законне право міської ради, передбачене Конституцією, щодо розпорядження землями в межах міста та процедуру отримання земельної ділянки в оренду, оскільки рішеннями Дніпропетровської міської ради №55/17 від 02.06.2004, №29/32 від 23.12.2006, №4/8 від 06.12.2006, №184/11 від 21.03.2007 та постановою КМУ від 13.12.06. №1724 «Про деякі питання оренди земель» затверджено типову форму договору оренди, а також практику судочинства, оскільки відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 №02-5/743 вирішення питання про передачі землі у власність чи користування є виключним правом місцевої ради як суб'єкта права власності на землю тощо.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційне скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення, суд неповно з'ясував обставини, котрі мають значення для справи, що відповідно до п.1 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду.
Згідно п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №454 від 21.05.1992р. за Ленінським районним відділом комунального господарства було закріплено автостоянку в районі мікрорайону “Парус» (а.с.17).
Наказом відділу комунального господарства Ленінського району м.Дніпропетровська №3 від 21.03.1996р. приватній фірмі «Нік Ан" з метою погашення фінансової заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи в обсязі 11,4млрд. крб. передано автостоянку, розташовану по вул. Набережній Леніна в районі мкр. »Парус» м.Дніпропетровська на земельній ділянці площею 1,4215га, балансовою вартістю 1,2млрд. крб. (а.с.18).
Передача автостоянки оформлена актом прийому-передачі від 01.04.1996р., що закріплено рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №505 від 18.04.1996р. (а.с.19-20).
На підставі цього рішення Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації приватній фірмі «Нік Ан" 29.10.1998р. видано свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку по вул. Набережній Заводській,110 (а.с.16).
Згідно інвентарної справи автомобільна стоянка знаходиться на земельній ділянці площею 1,42 га і складається з об'єктів: А-1 будинок охорони площею 18,8кв.м, Б бокси площею 44,7кв.м, В склад площею 28,7кв.м, Г склад площею28,3кв.м, Е металевий сарай площею 1220кв.м, Ж навіси площею 2396кв.м, Д сторожовий пост площею 3,4кв.м, а також №1,2 ворота, №3 огорожа, І мостіння (а.с.23-28).
Таким чином, ПФ «Нік АН» набула право власності на нерухоме майно, тобто автостоянку, яка використовує за цільовим призначенням, що підтвердили сторони у судовому засіданні.
За висновком спеціаліста з будівельно-технічних досліджень №8754 від 05.10.2006, автостоянка знаходиться на земельній ділянці площею 1,4215га за кадастровим номером 1210100000:08:836:0005 (81036002) по Набережній Заводській,110 м. Дніпропетровська і складається з будівель та споруд: А-1 будинок охорони площею основи 18,8кв.м; а-1 ґанок будинку охорони; а'-1 балкон будинку охорони; Б бокси площею основи 44,7кв.м; В склад площею основи 28,7кв.м; Г склад площею основи 28,3кв.м; Е металевий сарай площею основи 1220кв.м; Ж навіси площею основи 2396кв.м; Д сторожовий пост площею основи 3,4кв.м; №1 ворота площею 4,5кв.м; №2 ворота площею 4,5кв.м; №3 огорожа площею 915кв.м; І мостіння площею 10087кв.м, які є невід'ємними частинами автостоянки і утворюють єдиний об'єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс (а.с.31-37).
З 1996 по 2001р. позивач користувався земельною ділянкою, на якій розташована автостоянка, на підставі договорів на право тимчасового користування землею (а.с.21-22).
Починаючи з 2001р., договори оренди земельної ділянки між сторонами не укладалися, що підтвердили представники сторін у судовому засіданні.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України “Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Відповідач на день звернення позивача з заявою про укладення довгострокового договору оренди не заперечував щодо користування земельною ділянкою під автостоянкою на умовах, передбачених договором №1678 від 10.01.2000р., отже його дія фактично була продовжена до січня 2007р.
Будь-яких доказів, котрі спростовували б зазначене, відповідач, у тому числі на вимогу суду, не надав.
У жовтні 2006р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про укладення договору оренди землі на нових умовах, надавши до підписання проект договору (а.с.5-9).
У зв'язку з тим, що запропонований проект договору не був підписаний відповідачем, позивач звернувся з позовом до суду про визнання договору укладеним з 05.10.2006р., пославшись на ст.377, 641, 644 та 649 Цивільного кодексу України.
Посилання позивача на зазначені норми цивільного законодавства є помилковими, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами.
Згідно ст.1 Земельного кодексу України, який діє з 1.01.2002р., земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
За пунктом в) ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідне рішення міською радою щодо укладення договору оренди земельної ділянки не приймалося, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.
Згідно п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної та міської ради.
Отже зобов'язання міської ради укласти договір оренди земельної ділянки за відсутністю такого рішення є порушенням його виключного права щодо розпорядження землею, передбаченого законами та Конституцією України.
Крім того, клопотання позивача щодо укладання договору оренди земельної ділянки знаходиться на розгляді земельного управління міської ради, про що його повідомлено листом від 09.07.2007р. (а.с.15).
За таких обставин підстав для задоволення позовних вимог не вбачається, оскільки відсутність рішення відповідача щодо укладання договору оренди на нових умовах свідчить про його згоду на продовження дії договору на попередніх домовленостях.
Враховуючи викладене, рішення суду слід скасувати, а в задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007р. у справі №19/167-07 щодо стягнення з відповідача судових витрат визнати таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2007р. у справі №19/167-07 скасувати.
У позові приватної фірми "Нік Ан" відмовити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007р. по справі №19/167-07.
Стягнути з приватної фірми "Нік Ан" (код 20225362) на користь Дніпропетровської міської ради (код 24245686) витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в розмірі 42,5грн.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О.Логвиненко
О.В.Чус