Справа № 522/19937/24
Провадження № 3/522/2463/25
05 лютого 2025 м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли із ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06.11.2024 о 14 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у погрозах, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
За цим фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №612298 від 06.11. 2024.
В судове засідання ОСОБА_1 неодноразово не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений шляхом виставлення інформації про час та місце судового засідання на сайті Приморського районного суду м. Одеси та смс-повідомленнями.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи стосовно якої складені матеріали, який в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подав. Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя, та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови неповідомлення суду причин своєї неявки. Також, в умовах воєнного стану, суд вважає, що відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це становить загрозу для життя та здоров'я для вказаних осіб.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа стосовно якої складені матеріали, будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, з урахуванням того, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2 КУпАП, одночасно розглядаються суддею Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., суд вважає за необхідне об'єднати їх в одне провадження.
Згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Санкція ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 а також викладені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №612298 від 06.11.2024, постановою суду, поясненнями та іншими матеріалами.
Обставинами, які відповідно до ст.ст. 35, 34 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити правопорушнику адміністративне стягнення в межах санкції у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,9,251,252,280, 33, 286, 283-285 КупАП,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 гривень в дохід держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя Вадим КОВАЛЕНКО