Справа №504/431/25
Провадження №1-кп/504/509/25
17.04.2025с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, освіта неповна вища, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (проходить службу на посаді оператора-електрика, військове звання солдат), мав досвід поводження з вогнепальною зброєю та боєприпасами та був достовірно обізнаний із порядком обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, передбаченим Інструкцією та положенням Переліку, а також усвідомлював, що відповідно до Положення, вогнепальна зброя та боєприпаси відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю, і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України.
Зокрема, згідно з п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (далі - Перелік), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси, не можуть перебувати у власності громадян.
Крім того, підпунктами 1-4, 9 Положення та Інструкцією, визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.
Однак, в порушення зазначених вимог законодавства, у невстановлений час, не раніше липня 2024 року, та у невстановленому місці ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та переслідуючи мету власного незаконного збагачення, вирішив без передбаченого законом дозволу займатися збутом бойових припасів на території України.
Так, ОСОБА_4 у липні-серпні 2024 року під час особистої зустрічі у спільних знайомих запропонував ОСОБА_6 придбати у нього зброю, а саме 5 одиниць РПГ-22 (ручний протитанковий гранатомет) вартістю 1 000 доларів США за одиницю.
В подальшому, при наступній зустрічі ОСОБА_4 запропонував продати ОСОБА_7 вказану зброю вже за ціною 500 доларів США за одиницю.
03.10.2024р. ОСОБА_4 при спілкуванні у телефонній розмові (користуючись мобільним телефоном НОМЕР_2 ) підтвердив ОСОБА_6 намір збуту РПГ-22 в кількості 5 одиниць за ціною 500 доларів США за одиницю.
Однак, в подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 домовилась, що придбання РПГ-22 відбудеться у два етапи за попередньо обумовленою ціною та заздалегідь узгоджений час, а саме: на першому етапі ОСОБА_4 продає ОСОБА_6 РПГ-22 в кількості 2 одиниць за 1000 доларів США, а решта РПГ-22 в кількості 3 одиниць за 1500 доларів США, буде передано через деякий час.
Реалізуючи злочинний умисел та поставлену мету, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх незаконність, а також передбачаючи суспільно небезпечні наслідки цих дій, в період часу з 15.10.2024 по 19.10.2024 в ході спілкування по мобільному телефону через месенджер «Телеграм», ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_6 про збут йому двох реактивних протитанкових гранат РПГ-22 за 1 000 доларів США.
При цьому ОСОБА_4 повідомив, що здійснювати збут вищевказаних предметів він бажає у вихідний день з метою невикриття своєї злочинної діяльності сторонніми особами, а також відправив ОСОБА_6 геопозицію свого місцярозташування повідомленням через месенджер «Телеграм».
На виконання існуючої домовленості ОСОБА_6 19.10.2024р. на належному йому автомобілі виїхав в бік м. Одеса та 20.10.2024р. о 6 год 10 хв. прибув у визначене ОСОБА_4 місце у с. Гвардійське Одеського району Одеської області. В подальшому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 точне місце свого перебування, а саме полігон військової частини, куди о 9 год. 15 хв. особисто приніс та поклав до багажного відділення належного ОСОБА_6 автомобіля дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22, що є бойовими припасами, придатними до стрільби та вибухів.
Відразу ж після цього, ОСОБА_6 на виконання раніше існуючої домовленості передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 000 доларів США готівкою (по 500 доларів США за кожну одиницю реактивної протитанкової гранати РПГ-22), що станом на 20.10.2024 згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 41 235 гривень.
В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу щодо збуту 5 одиниць РПГ-22 та поставлену мету, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх незаконність, а також передбачаючи суспільно небезпечні наслідки цих дій, в період часу з 06.11.2024 по 16.11.2024 в ході спілкування по мобільному телефону через месенджер «Телеграм», ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_6 про збут ще трьох реактивних протитанкових гранат РПГ-22 за раніше обумовленою ціною (по 500 доларів США за одиницю).
На виконання існуючої домовленості ОСОБА_6 16.11.2024р. на належному йому автомобілі виїхав в бік м. Одеса та 17.11.2024р. о 6 год 50 хв. прибув у визначене ОСОБА_4 місце у АДРЕСА_2, куди о 7 год. 10 хв. особисто приніс та поклав до багажного відділення належного ОСОБА_6 автомобіля три реактивні протитанкові гранати РПГ-22.
Відразу ж після цього, ОСОБА_6 на виконання раніше існуючої домовленості передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 500 доларів США готівкою (по 500 доларів США з кожну одиницю реактивної протитанкової гранати РПГ-22), що станом на 17.11.2024 р. згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 61 866 гривень, після чого ОСОБА_4 був відразу затриманий працівниками правоохоронних органів.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому пояснив, що ОСОБА_6 є другом його знайомої, коли вони разом були на орендованій квартирі, в ході спілкування вони стали обговорювати ЗСУ та зброю. Він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , повідомив, що має відповідні боєприпаси, оскільки має доступ до полігону. Вказані боєприпаси на обліку не перебували. Він запропонував ОСОБА_6 придбати в нього відповідні боєприпаси з метою збагачення. Спочатку ОСОБА_6 відмовився, але через деякий час погодився. Вони узгодили схему продажу боєприпасів, що повністю узгоджується з обвинувальним актом. Він декілька разів продавав ОСОБА_6 боєприпаси за обумовленою ціною, яка також узгоджується з обвинувальним актом. Останнього разу його затримали на гарячому. Він дуже шкодує про вчинене. У вчиненому злочині розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України, з чим також погодився прокурор.
Зі вступною промовою учасники процесу виступити відмовилися.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, за ознаками незаконне поводження з бойовими припасами, а саме їх носіння і збут.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого, в тому числі матеріали наданої досудової доповіді, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів: нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні матір -інваліда 2 групи, та неповнорідну н/л сестру ІНФОРМАЦІЯ_2., батько якої (вітчим обвинуваченого) загинув при обороні м.Бахмут, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем колишньої роботи, наразі проходить військову службу, скоїв умисне кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії тяжких відповідно до ст.12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.66 КК України являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині), активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (злочину).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, та зазначила, що в разі якщо суд дійде до висновку про можливість застосування ст.75 КК України (призначення покарання з іспитовим строком), застосувати ст.76 КК України з покладенням відповідних обов'язків, контроль за виконанням яких покласти на командира військової частини.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник-адвокат ОСОБА_5 просили призначити покарання з іспитовим строком.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого та що він є діючим військовослужбовцем, ряду обставин що пом'якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, що детально описано вище, суд дійшов висновку, що при обранні ОСОБА_4 міри покарання у виді позбавлення волі, можливим застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
В судових дебатах захисник-адвокат ОСОБА_5 також просила повернути заставу заставодавцю, разом із тим суду не було надано відповідної ухвали про обрання такого виду запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, тому суд позбавлений можливості вирішити питання про повернення застави, що не перешкоджає зверненню до суду із відповідним клопотанням в порядку ст.537 КПК Укаїни при наявності необхідних доказів.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон OnePlus з ІМЕІ: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , упакований до сейф-пакету №KIV 4122786, який повернутий під зберігальну розписку обвинуваченому ОСОБА_4 - необхідно вважати повернутим власнику ОСОБА_4 ; грошові кошти в сумі 1500 доларів США, упаковані в сейф-пакет №FPS 5006399, які передані у кімнату зберігання речових доказів ГСУ НП України - необхідно повернути до ФЕУ СБ України (код ЄДРПОУ 00034074); дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22, які зберігаються у Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» - необхідно вважати переданими Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»; три пускові пристрої від РПГ-22, передані в кімнату зберігання речових доказів Центру забезпечення №1 ГУНП у м Києві - необхідно знищити.
Процесуальні витрати по справі на залучення експерта з проведення криміналістичної експертизи, документально підтвердженні, тому відповідно до ст.124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 371-373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку ОСОБА_4 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром в/ч НОМЕР_1 , а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон OnePlus з ІМЕІ: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , упакований до сейф-пакету №KIV 4122786, який повернутий під зберігальну розписку обвинуваченому ОСОБА_4 - вважати повернутим власнику ОСОБА_4 ; грошові кошти в сумі 1500 доларів США, упаковані в сейф-пакет №FPS 5006399, які передані у кімнату зберігання речових доказів ГСУ НП України - повернути до ФЕУ СБ України (код ЄДРПОУ 00034074); дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22, які зберігаються у Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» - вважати переданими Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»; три пускові пристрої від РПГ-22, передані в кімнату зберігання речових доказів Центру забезпечення №1 ГУНП у м Києві -знищити.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на залучення експерта з проведення криміналістичних експертиз в сумі 19897 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 50 коп., на користь держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1