Справа № 947/35669/24
Провадження № 4-с/947/30/25
17.04.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про визнання неправомірними рішення, дій, бездіяльності державного виконавця та зобов'язати вчинити дії ,-
06 листопада 2024 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про визнання неправомірними рішення, дій, бездіяльності державного виконавця та зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження та скаргу було повернуто представнику скаржника разом з доданими до неї додатками.
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 березня 2025 року задоволено апеляційну скаргу та скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
15 квітня 2025 року на адресу Київського районного суду м. Одеси з Одеського апеляційного суду надійшли матеріали вказаної цивільної справи.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суд виходить з наступного:
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Представником скаржника при поданні скарги 06 листопада 2024 року долучено до скарги її копію та копію всіх документів, доданих до скарги, проте вказані копії скарги до додатків до неї повернуто Київським районним судом м. Одеси представнику скаржника Голосову Ю.В. супровідним листом 14 листопада 2024 року.
Вивчивши подану скаргу, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим нормами цивільно-процесуального законодавства, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК.
Аналогічні роз'яснення щодо правил оформлення даного виду скарги містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».
Оскільки статтею 448 ЦПК України прямо не визначено наслідків недотримання закону при подачі скарги на дії/бездіяльність державного виконавця, слід виходити з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а тому застосовуються положення ст. 175, 177 ЦПК України.
Враховуючи ту обставину, що на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року, яку було скасовано Одеським апеляційним судом, матеріали скарги повернуто скаржнику разом з доданими до неї документами, а тому в матеріалах справи за скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 наявна тільки сама лише скарга без додатків.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст.183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Отже враховуючи вищевикладене, звертаю увагу на те, що скаржником необхідно подати до суду скаргу про визнання неправомірними рішення, дій, бездіяльності державного виконавця та зобов'язати вчинити дії, із документами у відповідності до переліку додатків зазначених у скарзі, а також з підтвердженням надсилання такої скарги з додатками усім заінтересованим особам, які відповідно до завершеного виконавчого провадження були учасниками такого виконавчого провадження.
За таких обставин дану заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
При цьому слід зауважити, що залишення заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення скарги без руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про визнання неправомірними рішення, дій, бездіяльності державного виконавця та зобов'язати вчинити дії залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.