15 квітня 2025 року м.Суми
Справа №592/4514/24
Номер провадження 22-ц/816/450/25
22-ц/816/1242/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року, повний текст складено 25 червня 2024 року, та на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2024 року в складі судді Литовченка О.В., ухвалених в м. Суми,
20 березня 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення оплати по договору за надання посередницьких послуг в сумі 26600 грн та 133000 грн неустойки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 жовтня 2023 року між сторонами був укладений договір про надання посередницьких послуг із придбання квартири в м. Суми. Відповідачці була запропонована для огляду квартира АДРЕСА_1 , яка відповідала її вимогам і яку вона оглянула. Під час огляду квартири була також присутня матір відповідачки - ОСОБА_4 . Для підтвердження наміру купівлі вказаної квартири 10 жовтня 2023 року між відповідачкою та продавцем в агентстві нерухомості «Сан» був укладений договір завдатку, згідно з яким відповідачка передала продавцю 20000 грн та зобов'язалася до 21 листопада 2023 року укласти договір купівлі-продажу квартири у нотаріуса. Проте, запланована зустріч у приватного нотаріуса для укладання договору купівлі-продажу квартири не відбулась через відмову відповідачки від придбання квартири, оскільки зі слів продавця у нього буде друга продаж в поточному році і щоб не сплачувати великі податки за другу продаж відповідачці було запропоновано перенести оформлення договору на наступний 2024 рік, однак покупець відмовилася чекати. Натомість, 11 січня 2024 року відповідачка з продавцем все ж оформили договір у іншого приватного нотаріуса без участі агенства і без сплати вартості послуг з пошуку квартири, чим порушила умови п. 3.1 договору і не сплатила агентству 700 доларів США (26600 грн). Крім того, на підставі п. 4.2 договору за придбання квартири без сплати послуг агенції відповідачка має сплатити неустойку в 5-кратному розмірі від 700 доларів США, тобто 3500 доларів США (133000 грн).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що з боку агенства були виконані всі істотні умови договору, а сторона відповідачки не спростувала твердження позивача про відмову підписувати акти прийому-передачі інформації замовнику, огляду квартири та прийому-передачі виконаних робіт. Щодо розірвання договору завдатку, то відповідачка відмовилась від придбання квартири усно, а не письмово.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Мазурової К.Д., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 жовтня 2023 року між ФОП ОСОБА_1 (Сумське агентство нерухомості) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір про надання посередницьких послуг із придбання об'єкта нерухомості. Договір підписаний ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , підпис ОСОБА_3 у договорі відсутній (а.с. 4).
Згідно з п. 1.1 договору Агенція нерухомості зобов'язалась надати замовнику комплексну ріелторську послугу в придбанні об'єкта на ім'я замовника, його родини або на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а замовник зобов'язується прийняти та сплатити послуги агенції. Замовник підтверджує факт передачі інформації родичам, на ім'я яких буде придбано об'єкт, зазначений у Акті прийому-передачі інформації замовнику.
Згідно з п. 2.1.1 договору агенція зобов'язується надавати інформацію про варіанти придбання об'єкта у вигляді Акту огляду квартири або Акту приймання-передачі виконаних послуг, залучаючи до виконання послуг за договором інших агенцій з нерухомості, та підтвердженим показом об'єкта.
Згідно з п. 3.2 договору при укладанні договору завдатку, оферти або попереднього договору замовник вносить половину (50%) за агентські послуги від суми, вказаної в п. 3.1 договору.
Згідно з п.4.3 договору договір набуває чинності після його підписання і діє до виконання сторонами прийнятих за договором зобов'язань.
Крім того, 10 жовтня 2023 року між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_2 укладено договір завдатку, за умовами якого відповідачка передала продавцю квартири завдаток у розмірі 20000 грн як доказ наміру укласти договір купівлі-продажу (міни) квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Зі змісту претензії від 21 лютого 2024 року вбачається, що укладений 10 жовтня 2023 року договір завдатку було розірвано (а.с. 6).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 не підписував договір про надання послуг з придбання об'єкта нерухомості від 10 жовтня 2023 року, що свідчить про не набуття чинності правочином. Крім того, сторони не виконали умови договору, оскільки не підписали Акт прийому-передачі інформації замовнику, Акт огляду квартири та Акт приймання-передачі виконаних послуг. До того ж, договір завдатку було розірвано, а сплачені за ним кошти повернуто. Відтак, суд вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання компенсації витрат на правничу допомогу, суд встановив, що відповідачка під час розгляду справи в суді понесла відповідні витрати та вважав достатньою суму компенсації 5000 грн.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначено вище, пунктами 1.1 та 2.1.1 укладеного 10 жовтня 2023 року договору про надання посередницьких послуг із придбання об'єкта нерухомості передбачені умови виконання цього договору, за яких у відповідачки виникає обов'язок сплатити позивачу кошти, які становлять ціну договору. Зокрема, відповідачка мала підписати Акт прийому-передачі інформації замовнику, Акт огляду квартири або Акт приймання-передачі виконаних послуг. Цих юридично значущих дій відповідачка не вчиняла, а позивачем не зафіксовано відмову від підписання актів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Отже, позивачем не доведено підписання відповідачкою жодного з вказаних вище Актів, тобто не доведено виникнення в ОСОБА_2 обов'язку сплачувати кошти за договором.
Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови в позові.
Крім того, як правильно встановив суд першої інстанції, а також визнано позивачем у його претензії від 21 лютого 2024 року, укладений 10 жовтня 2023 року між відповідачкою та продавцем квартири ОСОБА_5 договір завдатку було розірвано 22 листопада 2023 року, а кошти повернуто.
Відтак, на момент укладення договору купівлі-продажу квартири 11 січня 2024 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 у відповідачки були відсутні обов'язки перед позивачем, передбачені умовами договору від 10 жовтня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.
Погоджується колегія суддів також і з додатковим судовим рішенням про часткову компенсацію за рахунок позивача понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України) та витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Вказані витрати (на професійну правничу допомогу і на вчинення інших процесуальних дій) покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Так, правнича допомога відповідачці під час розгляду справи в суді першої інстанції надавалась адвокатом Мазуровою К.Д. на підставі договору про надання правової допомоги від 15 травня 2024 року (а.с. 60), а надані адвокатом послуги підтверджуються відповідним Актом №1 здачі-приймання послуг від 21 червня 2024 року (а.с. 62). Орієнтовний розрахунок гонорару за надані адвокатом послуги склав 8000 грн (а.с. 61).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
З огляду на те, що адвокатом Мазуровою К.Д. в суді першої інстанції дійсно надавалась правнича допомога відповідачці, у задоволенні позову суд відмовив, адвокат знайомилась з матеріалами справи, складала відзив на позовну заяву, брала участь у судовому засіданні 20 червня 2024 року, тому колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду, що співмірною із складністю вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт буде компенсація за рахунок позивача витрат відповідачки за надану їй правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.
Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов