Номер провадження: 11-кп/813/1647/25
Справа № 523/20773/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
17.04.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст.ст.392, 396 КПК України апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій посилається на необґрунтовану відмову прокурором в задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу для проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 . В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосувати до нього особисте зобов'язання.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя-доповідач вважає, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.
Статтею 392 КПК України (далі - КПК) визначено вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.
Апеляційний суд враховує положення ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Тобто, саме за допомогою чіткого визначення в Кримінальному процесуальному законі України порядку та переліку судових рішень, які підлягають апеляційному оскарженню, знаходить свою реалізацію конституційний припис закріплений в п.8 ч.1 ст.129 Конституції України - забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм Конституції України, кримінального процесуального закону та правових висновків Конституційного суду України вказує на те, що конституційний принцип забезпечення апеляційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, що регламентовано положеннями ст. 55 Конституції України та ст.ст. 24, 392 КПК.
Згідно положень ст. 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про можливість підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду суддя-доповідач враховує той факт, що скарга не містить посилання на те, яке саме судове рішення оскаржується обвинуваченим, що позбавляє суд надати оцінку дотриманню обвинуваченим вимог процесуального закону щодо строків подачі апеляційної скарги, а також відносно того, чи підлягає відповідне судове рішення оскарженню.
За наведених обставин, з урахуванням відсутності вказівки апелянта на конкретне судове рішення, яке ним оскаржується, суддя-доповідач не вбачає підстав для відкриття апеляційного провадження.
Стаття 399 КПК визначає алгоритм дій судді-доповідача у разі надходження апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, у відповідності до якого визначена можливість залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження.
Разом з тим, діючим КПК не передбачено повернення апеляційної скарги, в разі не зазначення в ній незгоди з конкретним рішення суду.
За таких обставин, суддя-доповідач вважає за необхідне керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК, враховує загальні засади Кримінального судочинства, передбачені ст.7 КПК, та застосовує положення п.3 ч.3 ст. 399 КПК, якою регламентовані підстави для повернення апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в апеляційному суді.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга обвинуваченого, в якій не вказується незгода з конкретним рішенням суду, не підлягає розгляду апеляційним судом, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Одночасно суддя-доповідач вважає за необхідне роз'яснити обвинуваченому, що у разі його незгоди з конкретною ухвалою суду першої інстанції в межах конкретного кримінального провадження, або незгоди з конкретним судовим рішенням слідчого судді/суду першої інстанції, він вправі звернутися з апеляційною скаргою у передбаченому законом порядку.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Апеляційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_3 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2