17 квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2025 року, якою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2025 року. Визначено заставу у сумі 151 400 ( сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання, або зменшити розмір застави.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2025 року. Визначено заставу у сумі 151 400 ( сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги .
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначає, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказує, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, співпрацює зі слідством, вину визнає в повному обсязі, щиро розкаявся.
Звертає увагу, що слідчим суддею визначено розмір застави завідомо непомірний для підозрюваного.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152020000269 від 05.03.2025р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За версією органу досудового розслідування, кулеметник першого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (шквал) НОМЕР_1 окремої механізованої бригади, солдат ОСОБА_5 11.02.2025 близько 08 год. 49 хв. перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (торгове місце N85), який розташований на ринку «Юліана» за адресою: м. Миколаїв, вул. 3-тя Слобідська, 56, в якому ОСОБА_6 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, під час дії воєнного стану на території України, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, скориставшись тим, що його злочинні дії були не помітні для оточуючих, підійшов та взяв зі стелажу ноутбук марки «Lenovo» серії «Legion Y520-15IKBN» вартістю 13000,00 грн., який сховав до поліетиленового пакету, та утримуючи при собі викрадене майно, а саме ноутбук марки «Lenovo» серії «Legion Y520-15IKBN» вартістю 13000,00 грн. , вийшов з магазину не розрахувавшись за вказаний товар, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши своїми діями ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень).
21.03.2025р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в обґрунтування клопотання зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України та про наявність ризиків, передбачених п.1,3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, послався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Захисник ОСОБА_4 в апеляційній скарзі зазначила про розгляд апеляційної скарги без її участі.
Від прокурора ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги захисника без його участі в порядку письмового провадження.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 406 КПК України, зазначене є підставою для ухвалення судового рішення в порядку письмового апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
За версією органу досудового розслідування, кулеметник першого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (шквал) НОМЕР_1 окремої механізованої бригади, солдат ОСОБА_5 11.02.2025 близько 08 год. 49 хв. перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (торгове місце N85), який розташований на ринку «Юліана» за адресою: м. Миколаїв, вул. 3-тя Слобідська, 56, в якому ОСОБА_6 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, під час дії воєнного стану на території України, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, скориставшись тим, що його злочинні дії були не помітні для оточуючих, підійшов та взяв зі стелажу ноутбук марки «Lenovo» серії «Legion Y520-15IKBN» вартістю 13000,00 грн., який сховав до поліетиленового пакету, та утримуючи при собі викрадене майно, а саме ноутбук марки «Lenovo» серії «Legion Y520-15IKBN» вартістю 13000,00 грн. , вийшов з магазину не розрахувавшись за вказаний товар, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши своїми діями ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень).
21.03.2025р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що є значна ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду оскільки,підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того доведено існування ризиків, передбачених п. 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що ОСОБА_5 , будучи засудженим за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби, належних висновків не зробив, самовільно залишив місце проходження служби - в/ч НОМЕР_2 та вчинив злочин проти власності, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, з урахуванням того, що ОСОБА_5 легальних джерел доходу не має, у якості заробітку обрав злочинну діяльність.
Вищезазначені обставини вказують на наявність ризиків передбачених п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги про те, що ризики, на які вказує слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, не підтверджені, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Апеляційний суд, враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти власності, раніше судимий. У зв'язку з чим тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному є достатнім мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, всупереч доводам апелянта, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, а така можливість в даному кримінальному провадженні, з огляду на характер злочину, що розслідується та наразі інкримінується ОСОБА_5 , об'єктивно та беззаперечно, існує.
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Що стосується розміру застави, з яким не погоджується сторона захисту, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність визначення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 ( сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Так при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано обставини кримінального правопорушення, те що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, раніше судимий, що свідчить про його суспільну небезпечність, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який, з урахуванням наведених ризиків і особи підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2025 року, щодо ОСОБА_5 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді