Справа №751/2141/25
Провадження №1-кп/751/198/25
17 квітня 2025 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернігова матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024270340003390 від 16 жовтня 2024 р., за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, неодруженого, із повною загальною середньою освітою, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 грудня 2024 р. за ч.ч.1,2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.4 ст.190, ч.2 ст.190 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
законний представник обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
24.02.2022 р. Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
В подальшому Указом Президента України від 23.07.2024 р. №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 р. №3891-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12.07.2024 р. строком на 90 діб.
1.1 02.10.2024 р., близько 22 год. 31 хв., ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: буд. АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті ОСОБА_8 в мобільному додатку «Ощадбанк», який діє на підставі банківської ліцензії №148 від 06.10.2011, авторські права на який належать АТ «Ощадбанк», що завантажений та встановлений на мобільний телефон марки «Realme C67» модель «RMX3890», з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , який являється фінансовим до карткового рахунку № НОМЕР_4 , що відкритий на ім'я ОСОБА_8 в АТ «Ощадбанк», без відома та дозволу ОСОБА_8 здійснив операцію по перерахуванню грошових коштів в сумі 6 000 грн. з карткового рахунку № НОМЕР_4 на картковий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_8 в АТ КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_5 .
Надалі, неповнолітній ОСОБА_3 , у період часу з 22 год. 41 хв. до 22 год. 44 хв. 02.10.2024 р., діючи з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті ОСОБА_8 в мобільному додатку «Приват24», який діє на підставі банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011 р., авторські права на який належать АТ КБ «Приватбанк», що завантажений та встановлений на мобільний телефон марки «Realme C67» модель «RMX3890», з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , який являється фінансовим до карткового рахунку № НОМЕР_6 , що відкритий на ім'я ОСОБА_8 в АТ КБ «Приватбанк», діючи умисно, без відома та дозволу ОСОБА_8 здійснив 3 операції по перерахуванню грошових коштів на загальну суму 12 550 грн. з карткового рахунку № НОМЕР_6 на картковий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_8 в АТ КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_5 , після чого, здійснив зарахування суми вкладу з рахунку № НОМЕР_7 «Скарбничка» на рахунок № НОМЕР_5 в сумі 2 000 грн., дані рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_8 .
У подальшому, 02.10.2024 р. у період часу з 22 год. 51 хв. по 22 год. 57 хв., неповнолітній ОСОБА_3 , без відома та дозволу ОСОБА_8 самостійно вивів у готівку грошові кошти на суму 20 550 грн., що належать ОСОБА_8 через банкомат CLCN5696, який обслуговується АТ КБ «Приватбанк» та знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Тероборони (раніше Гагаріна), буд. 11, та залишив їх собі для використання на власний розсуд, тим самим таємно викрав грошові кошти, що належать потерпілому ОСОБА_8 у сумі 20 550 грн., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Вказаними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
1.2 У подальшому, 03.10.2024 р., у період часу з 00 год. 35 хв. по 02 год. 45 хв., неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, переслідуючи прямий умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи з керування банківськими рахунками АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приват Банк», діючи з корисливих мотивів, шляхом вводу пін-кодів доступу, які йому стали відомі заздалегідь від ОСОБА_8 до мобільних додатків «Ощад24», який діє на підставі банківської ліцензії №148 від 05.10.2011 р., авторські права на який належать АТ «Ощадбанк», та «Приват24», який діє на підставі банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011 р., авторські права на який належать АТ КБ «Приватбанк», авторизувався в особистих кабінетах ОСОБА_8 від імені останнього, після чого ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «Споживчий центр» отримало особисті данні ОСОБА_8 , які знаходяться в АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приват Банк», використовуючи мобільний телефон марки «Realme C67» модель «RMX3890», з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 та від імені ОСОБА_8 несанкціоновано втрутився до інформаційних (автоматизованих) систем онлайн-банкінгу з метою здійснення в подальшому не санкціонованих транзакцій по перерахуванню грошових коштів, які належать ОСОБА_8 .
Вказаними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України.
1.3 Продовжуючи свою злочинну діяльність, неповнолітній ОСОБА_3 , близько 00 год. 37 хв., 03.10.2024 р., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, маючи вільний доступ до мобільного телефону ОСОБА_8 марки «Realme C67» модель «RMX3890», з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , який являється фінансовим до карткових рахунків, що відкриті на ім'я ОСОБА_8 в АТ «Ощадбанк», зайшовши до браузеру та відкривши офіційний сайт кредитної установи ТОВ «Авентус Україна», не узгоджуючи свої дії з ОСОБА_8 , використовуючи сім-картку мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 здійснив реєстрацію в особистому кабінеті Товариства через Інформаційно-телекомунікаційну систему ТОВ «Авентус Україна» з проходженням ідентифікації за допомогою Системи BankID НБУ, шляхом обману, видаючи себе за ОСОБА_8 , з використанням його персональних даних уклав від імені ОСОБА_8 кредитний договір №8348058 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на суму 7000 грн після чого отримав вказані грошові кошти, які були зараховані на зазначену ним банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_8 та в подальшому грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, таким чином ОСОБА_3 заволодів вищевказаними грошовими коштами ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», чим спричинив даному суб'єкту господарювання матеріальну шкоду на суму 7000 грн.
Вказаними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.
1.4 Продовжуючи свою злочинну діяльність, неповнолітній ОСОБА_3 , близько 01 год. 09 хв. 03.10.2024 р., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме, маючи вільний доступ до мобільного телефону ОСОБА_8 марки «Realme C67» модель «RMX3890», з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , який являється фінансовим до карткових рахунків, що відкриті на ім'я ОСОБА_8 в АТ «Ощадбанк» без відома та дозволу останнього, через офіційний інтернет - сайт Товариства «credit7», здійснив реєстрацію в особистому кабінеті Товариства через Інформаційно-телекомунікаційну систему з проходженням ідентифікації за допомогою Системи BankID НБУ та в подальшому, шляхом обману, видаючи себе за ОСОБА_8 з використанням його персональних даних уклав від імені останнього кредитний договір № 5013476 про надання коштів на умовах споживчого кредиту з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 10 000 грн., 00 коп., які були зараховані на зазначену ним банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_8 та в подальшому грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, таким чином ОСОБА_3 заволодів вищевказаними грошовими коштами ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», чим спричинив даному суб'єкту господарювання матеріальну шкоду на суму 10 000 грн.
Вказаними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.
1.5 Продовжуючи свою злочинну діяльність, неповнолітній ОСОБА_3 , близько 02 год. 45 хв. 03.10.2024 р., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме, маючи вільний доступ до мобільного телефону ОСОБА_8 марки «Realme C67» модель «RMX3890», з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , та являється фінансовим номером до карткових рахунків, що відкриті на ім'я ОСОБА_8 в АТ КБ «Приватбанк», без відома та дозволу останнього, через офіційний інтернет - сайт Товариства, здійснив реєстрацію в особистому кабінеті через Інформаційно-телекомунікаційну систему з проходженням ідентифікації за допомогою Системи BankID НБУ та в подальшому, шляхом обману, видаючи себе за ОСОБА_8 з використанням його персональних даних уклав від імені останнього кредитний договір № 03.10.2024-100000142 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на суму 4 000 грн., 00 коп., яка була зарахована на банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_8 та в подальшому грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, таким чином ОСОБА_3 заволодів вищевказаними грошовими коштами ТОВ «Споживчий центр», чим спричинив даному суб'єкту господарювання матеріальну шкоду на суму 4 000 грн.
Вказаними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.
1.6 Продовжуючи свою злочинну діяльність, неповнолітній ОСОБА_3 , близько 03 год. 34 хв. 03.10.2024 р., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме, маючи вільний доступ до мобільного телефону ОСОБА_8 марки «Realme C67» модель «RMX3890», з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , та являється фінансовим номером до карткових рахунків, що відкриті на ім'я ОСОБА_8 в АТ КБ «Приватбанк», без відома та дозволу останнього, здійснив вхід до особистого кабінету ОСОБА_8 в мобільному додатку «Приват24», який діє на підставі банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011 р., авторські права на який належать АТ КБ «Приватбанк» та в подальшому, діючи з єдиним злочинним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами АТ КБ «Приват Банк», видаючи себе за ОСОБА_8 з використанням його персональних даних оформив від імені останнього в АТ КБ «Приватбанк» кредит готівкою на суму 15 000 грн. з рахунком НОМЕР_8 та кредит готівкою на суму 15 000 грн. з рахунком НОМЕР_9 та вказані кошти вивів на картковий рахунок за № НОМЕР_10 , держателем якого є ОСОБА_8 в АТ КБ «Приватбанк» після чого, грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, таким чином ОСОБА_3 заволодів вищевказаними грошовими коштами АТ КБ «Приват Банк», чим спричинив останнім майнову шкоду на загальну суму 30 000 грн.
Вказаними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.
1.7 Продовжуючи свою злочинну діяльність, близько 15 год. 00 хв., 08.01.2025 неповнолітній ОСОБА_3 перебуваючи в під'їзді буд. 4 по вул. Дніпровська в м. Чернігові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, маючи вільний доступ до мобільного телефону марки «Tecno Spark 8C» з IMEI НОМЕР_11 в якому знаходилась сім-карта з абонентським номером НОМЕР_12 , яка є фінансовим номером до карткового рахунку за № НОМЕР_13 , який відкритий в АТ «Універсалбанк» на ім'я ОСОБА_9 та мобільного застосунку «Монобанк», який діє на підставі банківської ліцензії №92 від 10.10.2011, авторські права на який належать АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», під приводом здійснення операцій з грошовими коштами, пов'язаних зі збільшенням наявної у потерпілого суми коштів, здійснив переказ грошових коштів з мобільного застосунку «Mоnobank» однією транзакцією в сумі 4 800 грн. на банківську карту № НОМЕР_14 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_10 , та, в подальшому, близько 15 год. 36 хв. перебуваючи за адресою: вул. Тероборони, буд. 11 в м. Чернігові біля банкомату CACN5696, який обслуговується АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10 вивів у готівку грошові кошти в сумі 4 000 грн., які надалі біля банкомату передав ОСОБА_3 , та, перебуваючи на касі магазину «АТБ-маркет» за адресою: м. Чернігів, вул. Тероборони, буд. 21 ОСОБА_10 обготівкував кошти в сумі 800 грн., які надалі передав ОСОБА_3 , та якими останній розпорядився на власний розсуд, таким чином ОСОБА_3 заволодів вищевказаними грошовими коштами ОСОБА_9 , чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 4 800 грн.
Вказаними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
1.8 Вказаними в сукупності діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
2.1 Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Вказав на достатність та допустимість доказів, які у своїй сукупності доводять обставини, викладені в обвинувальному акті.
Просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, та на підставі ч.1 ст.71 КК України просив призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
2.2 Потерпілий ОСОБА_9 , представники ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явились, подали письмові клопотання про розгляд справи без їх участі, при вирішенні питання щодо виду та міри покарання покладаються на розсуд суду /т.2 а.с.72/. Представник ТОВ «Споживчий центр» також просив задовольнити цивільний позов.
Судом, у зв'язку з можливістю з'ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності потерпілих, керуючись положеннями ст.325 КПК України, було вирішено питання про проведення розгляду справи без їх участі, про що не заперечували сторони провадження.
2.3 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та детально пояснив обставини заволодіння ним грошовими коштами потерпілих.
Так, обвинувачений підтвердив, що в жовтні 2024 р. його знайома ОСОБА_11 познайомила з потерпілим ОСОБА_12 , якому він розповів про конфлікт з батьками та потребу в ночівлі. Потерпілий запропонував йому разом повечеряти та надав дозвіл на тимчасове проживання в квартирі. Побачивши в мобільному телефоні потерпілого додаток «Приватбанк» та наявність грошових коштів на його рахунку, обвинувачений повідомив про можливість додаткового заробітку, а саме збільшення залишку коштів з подальшим їх зняттям в банкоматі. Потерпілий погодився на пропозицію, надав паспорт громадянина України, мобільний телефон та повідомив необхідні паролі до необхідних мобільних додатків.
В подальшому, обвинувачений, маючи безперешкодний доступ до мобільного телефону ОСОБА_12 та його паспортних даних, здійснив ряд переказів грошових коштів між банківськими картками потерпілого, а потім самостійно, без дозволу останнього, зняв у банкоматі грошові кошти на суму 20 550 грн та розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений підтвердив, що використовуючи персональні дані ОСОБА_12 , через Інформаційно-телекомунікаційну систему з проходженням ідентифікації за допомогою Системи BankID НБУ за допомогою мобільного телефону, оформив мікро-кредити в ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «Авентус Україна», після чого здійснив несанкціоновані перерахування коштів та вивівши їх у готівку, розпорядився на власний розсуд.
Також обвинувачений підтвердив, що на початку січня 2025 р., отримавши вільний доступ до мобільного телефону потерпілого ОСОБА_9 під приводом збільшення балансу грошових коштів на рахунку, за допомогою мобільного застосунку «Монобанк» здійснив переказ 4 800 грн на банківську картку свого знайомого ОСОБА_10 . В подальшому, останній вивів у готівку грошові кошти в сумі 4 800 грн та передав обвинуваченому, якими він розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений підтвердив всі епізоди та обставини за яких він заволодів грошовими коштами потерпілих, при цьому визнав, що всі повідомлені потерпілим приводи для перерахунку коштів були вигадані, і він об'єктивно не мав наміру ані їх повертати, ані виконувати взяті на себе зобов'язання. Після отримання від них коштів, розмір яких не оспорював, заволодівав ними та розпоряджався на власний розсуд, завдавши останнім, кожному окремо, майнову шкоду.
Також обвинувачений повідомив, що має наміри відшкодувати потерпілим завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду, а заявлений ТОВ «Споживчий центр» цивільний позов визнав в повному обсязі.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
3.1 Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 надав показання про те, що в жовтні 2024 р., дізнавшись від його знайомої ОСОБА_13 про неповнолітнього хлопця, який вимушено мешкає в під'їзді будинку через складні взаємовідносини в родині, зі співчуття запропонував йому разом повечеряти в квартирі. Під час спілкування потерпілий розповів ОСОБА_3 про термінову необхідність, незважаючи на незадовільний стан здоров'я, відвідати банківську установу для проведення верифікації та перевипуску банківської картки у зв'язку з досягненням сорока п'ятирічного віку.
В свою чергу, обвинувачений повідомив про можливість проведення відповідних процедур вдома та запропонував надати йому мобільний телефон, паспорт громадянина України, а також паролі доступу до мобільних додатків «Ощадбанк» та «Приватбанку». Потерпілий підтвердив, що не надав дозволу обвинуваченому здійснювати грошові перекази, оформляти кредити та знімати грошові кошти. Однак останній, шляхом обману, маючи безперешкодний та тривалий доступ до мобільного телефону потерпілого, оскільки деякий час проживав у нього в квартирі, оформив ряд кредитів, а в подальшому заволодів грошовими коштами. Про існування кредитів потерпілий дізнався лише з смс-повідомлень та дзвінків від кредиторів, які почали регулярно надходити на мобільний телефон.
Потерпілий повідомив, що пропонував обвинуваченому добровільно сплатити взяті ним в кредит кошти, однак останній відшкодував йому лише 3 000 грн., просив призначити сувору міру покарання.
3.2 Законний представник обвинуваченого - його мати ОСОБА_5 надала показання про те, що вона дізналась про вчинення її сином одного із злочинів від потерпілого ОСОБА_8 , який будучи повнолітнім, не проявив належної обачності до поведінки неповнолітнього обвинуваченого, повірив у вочевидь неправдиві історії як щодо його родини та неналежних умов проживання, так і щодо його фінансової грамотності, та надав необмежений доступ до свого мобільного телефону, чим власне і скористався останній.
Мати обвинуваченого запевнила, що останній виріс в повній родині, був забезпечений всім необхіднім для повноцінного життя, однак визнала про нездатність забезпечити належний за ним контроль та виховання. Вважала, що причиною скоєння обвинуваченим злочинів є негативний вплив його товаришів та небажання працювати.
3.3 Стороною обвинувачення в обґрунтування доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.ч.2,4 ст.190 КК України, надані наступні досліджені в судовому засіданні документи та докази:
3.3.1 Витяги з ЄРДР за №12024270340000433, №12024270340000435, №12024270340000437, №12024270340000436 від 03.02.2025 р., якими підтверджуються внесення слідчим Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на підставі рапортів слідчих СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за ч.4 ст.185, ч.4 ст.190 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України.
3.3.2 Витяг з ЄРДР за №12024270340000434 від 03.02.2025 р., яким підтверджується внесення слідчим Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на підставі заяви ОСОБА_8 відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.361 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України.
3.3.3 Витяг з ЄРДР за №12024270340000100 від 09.01.2025 р., яким підтверджується внесення слідчим Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на підставі заяви ОСОБА_14 відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України.
3.3.4 Постанова прокурора від 03.02.2025 р. про об'єднання матеріалів досудових розслідувань за №12024270340000433, №12024270340000434, №12024270340000435, №12024270340000436, №12024270340000437, №12024270340000100 в одне провадження та присвоєння їм №12024270340003390 /т.1 а.с.169-173/.
3.3.5 Накази ГУНП в Чернігівській області №959 від 13.08.2024 р. та №139 від 22.01.2025 р. «Про встановлення спеціалізації слідчих СП ГУНП в Чернігівській області з розслідування кримінальних правопорушень за участю дітей», якими підтверджується повноваження слідчих в кримінальному провадженні /т.1 а.с.174-191/.
3.3.6 Протокол огляду речей від 16.10.2024 р., яким підтверджується проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд належного потерпілому ОСОБА_8 мобільного телефону «Realme», зокрема, мобільних застосунків «Приват24» та «Ощадбанк» щодо нарахування та списання грошових коштів з банківських карток № НОМЕР_5 та НОМЕР_15 відповідно /т.1 а.с.193-196/.
3.3.7 Протокол огляду речей від 05.11.2024 р., яким підтверджуєтеся проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд належного потерпілому ОСОБА_8 мобільного телефону «Realme» з абонентським номером НОМЕР_3 /т.1 а.с.198-212/.
3.3.8 Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.10.2024 року потерпілий ОСОБА_8 за загальними рисами обличчя, за формою брів, губ та розрізу очей серед запропонованих фотознімків впізнав фото з зображенням обвинуваченого ОСОБА_3 , який в період часу з 02.10.2024 р. до 08.10.2024 р., проживав разом з ним в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 /т.1 а.с.214-216/.
3.3.9 Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2024 року свідок ОСОБА_11 за формою губ, брів, розрізом очей, за загальними рисами обличчя серед запропонованих фотознімків впізнала фото з зображенням обвинуваченого ОСОБА_3 , якого 02.10.2024 р. вона провела до квартири за місцем проживання потерпілого ОСОБА_8 /т.1 а.с.217-219/.
3.3.10 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02.12.2024 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 12.11.2024 р., що підтверджують проведення, відповідно до ст.ст.103-105,159-166 КПК України, слідчих дій та їх результати.
Так, під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у розпорядженні АТ КБ «ПриватБанк», було вилучено інформацію в електронному вигляді, яка записана на електронний носій - диск CD-R.
Протокол огляду документа від 03.12.2024 р., що підтверджує проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд інформації записаної на CD-R диск представником АТ КБ «ПриватБанк».
Проведеним оглядом виявлено папку з фотографіями з камери банкомату під час зняття 02.10.2024 р. обвинуваченим ОСОБА_3 грошових коштів без використання банківської картки. Також виявлено вхід 03.10.2024 р. до мобільного додатку «Приват24» з фінансового номеру НОМЕР_3 та оформлення двох кредитів готівкою по 15 000 грн кожний /т.1 а.с.230-250/.
Постановою слідчого від 02.12.2024 р., якою вилучений в ході тимчасового доступу до речей і документів в АТ КБ «ПриватБанк» диск CD-R, визнано документом та долучено до матеріалів кримінального провадження /т.2 а.с.2/.
3.3.11 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.11.2024 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 12.11.2024 р., що підтверджують проведення, відповідно до ст.ст.103-105,159-166 КПК України, слідчих дій та їх результати.
Так, під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у розпорядженні ТОВ «Авентус Україна», було вилучено: договір про надання споживчого кредиту №8348058 від 03.10.2024 р. укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_8 ; додаток до договору про надання споживчого кредиту №8348058 у вигляді таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача; довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 19.11.2024 р. в підтвердження переказу коштів.
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Авентус Україна» договір про надання споживчого кредиту №8348058 від 03.10.2024 р. було укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи з застосування номеру НОМЕР_3 та перерахуванням грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_4 , що відкрита в АТ «Ощадбанк».
3.3.12 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 09.12.2024 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13.11.2024 р., що підтверджують проведення, відповідно до ст.ст.103-105,159-166 КПК України, слідчих дій та їх результати.
Так, під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у розпорядженні ТОВ «Лінеура Україна», було вилучено: договір 50134476 та додаток до нього, договір про перерахунок грошей, підтвердження процедури укладення договору, лист щодо порядку укладення договорів
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Лінеура Україна» електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту 50134476 було укладено о 01 год. 09 хв. 03.10.2024 р. з використанням одноразового ідентифікатора з застосування номеру НОМЕР_3 . Грошові кошти в розмірі 10 000 грн були перераховані на банківську картку № НОМЕР_16 .
3.3.13 Згідно заяви ТОВ «Споживчий центр» про виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів, 03.10.2024 р. о 02 год. 45 хв. онлайн було укладено кредитний договір № 03.10.2024-100000142. Контактний фінансовий номер телефону під час оформлення кредитного договору був зазначений НОМЕР_3 . Перерахування грошових коштів в розмірі 4 000 грн відбулося на банківську картку № НОМЕР_16 .
3.3.14 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 09.12.2024 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13.11.2024 р., що підтверджують проведення, відповідно до ст.ст.103-105,159-166 КПК України, слідчих дій та їх результати /т.2 а.с.108-149/.
Так, під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у розпорядженні АТ «Ощадбанк», було вилучено інформацію в електронному вигляді, яка записана на електронний носій - диск DVD-R.
Проведеним оглядом встановлено рух коштів по банківській картці № НОМЕР_4 , зокрема, зарахування 03.10.2024 р. коштів від IPAY_CREDIT_VC1 в сумі 7 000 грн, LINEURA UKRAYINA TOV в сумі 10000 грн, IPAY_CREDIT_VC1 в сумі 4 000 грн, 14 500 грн та 14 500 грн через Приват24, переказ коштів в сумі 19 000 грн, зняття готівки в сумі 2 000 грн та 5000 грн.
3.3.15 Протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 19.11.2024 р., що підтверджує вилучення слідчим оптичного носія DVD-R з фотознімками з фотокамери, встановленої в банкоматі АТ «Ощадбанк» А2401847, які зроблені під час зняття коштів в період 03.10.2024 р. з банківської картки НОМЕР_4 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_8 /т.2 а.с.150/.
3.3.16 Протокол огляду документа від 07.01.2025 р., що підтверджує проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд DVD-R диску з інформацією, наданою представником АТ «Ощадбанк».
Проведеним оглядом виявлено 66 фотознімків з банкомату АТ «Ощадбанк» А2401847 під час зняття грошових коштів в період часу з 8 год. 14 хв. до 8 год. 20 хв. 03.10.2024 р. На вказаних фото зафіксовано обвинуваченого ОСОБА_3 /т.2 а.с.151-156/.
3.3.17 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 09.12.2024 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 12.11.2024 р., що підтверджують проведення, відповідно до ст.ст.103-105,159-166 КПК України, слідчих дій та їх результати.
Так, під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у розпорядженні АТ «Ощадбанк», було вилучено інформацію в електронному вигляді, яка записана на електронний носій - диск DVD-R /т.2 а.с.165/.
3.3.18 Протокол огляду документа від 06.01.2025 р., що підтверджує проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд DVD-R диску з інформацією, наданою представником АТ «Ощадбанк».
Проведеним оглядом виявлено, зокрема, транзакцію руху коштів по рахунку НОМЕР_17 , який відкритий на ім'я ОСОБА_15 , а саме зарахування 19 000 грн від ОСОБА_8 , а також подальше зняття о 8 год. 28 хв. 03.10.2024 р. грошових коштів в сумі 10 000 грн через банкомат А2401869.
Окрім, того виявлено 19 фотознімків з банкомату АТ «Ощадбанк» А2401869 під час зняття грошових коштів в період часу з 8 год. 27 хв. до 8 год. 29 хв. 03.10.2024 р. На вказаних фото зображено обвинуваченого ОСОБА_3 /т.2 а.с.166-173/.
Постанову слідчого від 07.01.2025 р. про визнання дисків DVD-R з інформацією наданою в електронному вигляді представником АТ «Ощадбанк» від 09.12.2024 р. та 19.11.2024 р. документами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження.
3.3.19 Протокол огляду речей від 10.01.2025 р., що підтверджує проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд належного потерпілому ОСОБА_9 мобільного телефону «Tehno spark» з сім-картками: НОМЕР_18 та НОМЕР_19 .
За результатами огляду мобільного додатку «Монобанк» виявлено два перекази грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_14 на загальну суму 4864 грн /т.2 а.с.177-182/.
3.3.20 Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2025 р. потерпілий ОСОБА_9 за загальними рисами обличчя, за формою бров та розрізом очей серед запропонованих фотознімків впізнав фото з зображенням обвинуваченого ОСОБА_3 , який 08.01.2025 р. протиправно заволодів його грошовими коштами на загальну суму 4864 грн /т.2 а.с.185-187/.
3.3.21 Протокол огляду речей від 11.01.2025 р., що підтверджує проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд належного ОСОБА_10 мобільного телефону «Pocco» з сім-карткою: НОМЕР_20 .
За результатами огляду листування в соціальній мережі «Інстаграм» між ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_3 , встановлено, що останній обговорював обставини скоєння стосовно ОСОБА_9 злочину з метою уникнення відповідальності.
3.3.22 Згідно виписки з карткового рахунку № НОМЕР_14 за 08.01.2025 р., яка відкрита на ім'я ОСОБА_10 в АТ КБ «ПриватБанк», встановлено здійснення двох переказів від ОСОБА_9 на загальну суму 4864 грн /т.2 а.с.202-204/.
3.3.23 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.02.2025 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 15.01.2025 р., що підтверджують проведення, відповідно до ст.ст.103-105,159-166 КПК України, слідчих дій та їх результати.
Так, під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у розпорядженні АТ КБ «ПриватБанк», було вилучено інформацію в електронному вигляді, яка записана на електронний носій - диск СD-R.
Протокол огляду документа від 09.02.2025 р., що підтверджує проведення слідчим, відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України, огляд СD-R диску з інформацією, наданою представником АТ КБ «ПриватБанк».
Проведеним оглядом встановлено, що банківська картка № НОМЕР_14 відкрита на ім'я ОСОБА_10 , а також наявні на неї зарахування грошових коштів, зокрема, 08.01.2025 р. від ОСОБА_9 у сумі 4 864 грн, а в подальшому відповідно зняття готівки в сумі 4 000 грн через банкомат АТ КБ «ПриватБанк».
3.3.24 Постанову слідчого від 09.02.2025 р. про визнання диску СD-R з інформацією, наданою в електронному вигляді представником АТ КБ «ПриватБанк», - документом та долучення його до матеріалів кримінального провадження /т.2 а.с.223/.
3.3.25 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.02.2025 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 15.01.2025 р., що підтверджують проведення, відповідно до ст.ст.103-105,159-166 КПК України, слідчих дій та їх результати /т.2 а.с.229-230/.
Так, під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у розпорядженні АТ «Універсал Банк», було вилучено інформацію в електронному вигляді, яка записана на електронний носій - диск СD-R.
Проведеним оглядом виявлено виписку руху коштів по рахунку НОМЕР_21 , відкритого на ім'я потерпілого ОСОБА_9 , зокрема, дві операції переказу коштів в сумі 4800 грн на рахунок отримувача НОМЕР_22 /т.1 а.с.231-236/.
3.3.26 З дослідженого СD-R диску із записом проведеного 24.10.2025 р. допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , проведеного в порядку ст.225 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , отримавши доступ до мобільного телефону потерпілого, перерахував через мобільний додаток «Monobank» на банківську картку ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 4 800 грн. В подальшому останній обготівкував їх в банкоматі та передав обвинуваченому /т.2 а.с.247/.
3.3.27 Протоколом проведення слідчого експерименту 21.01.2025 р. підтверджується проведення слідчої дії за участі потерпілого ОСОБА_9 та його законного представника. Під час його проведення потерпілий повідомив, що на вимогу ОСОБА_3 він передав йому мобільний телефон та повідомив пін-код від мобільного додатку «Monobank». Після чого обвинувачений увів номер банківської картки ОСОБА_10 та здійснив на неї переказ грошових коштів в сумі 4 800 грн. В подальшому ОСОБА_10 зняв перераховані кошти в банкоматі та передав обвинуваченому.
Зазначений протокол містить інформацію про, те що від учасників слідчого експерименту та понятих заяв, зауважень чи доповнень не надходили /т.2 а.с.248-252/.
3.34 Письмові докази, що містять характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: раніше судимого за умисний злочин та скоєння злочину в період іспитового строку, наявність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності, неперебування на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, наявність зареєстрованого місця проживання, перебування родини ОСОБА_16 у полі зору Чернігівського міського центру соціальних служб, акт обстеження умов проживання, дані з досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації - ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а його виправлення без ізоляції від суспільства можливе лише у винятковому випадку.
3.35 Процесуальні документи в підтвердження повноважень групи слідчих, прокурорів та захисника.
3.36 Докази та документи надані стороною захисту та досліджені в судовому засіданні:
3.36.1 Розписка матері потерпілого ОСОБА_9 від 28.02.2025 р. про отримання від законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 4 800 грн, а також відсутність претензій матеріального та морального характеру /т.3 а.с.16/.
ІV. Оцінка Суду.
4.1 Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень надано докази, які були досліджені в судовому засіданні /див. пункти 3.1-3.35/.
5.2 В свою чергу, обвинувачений в присутності захисника та законного представника протягом всього судового розгляду підтверджував обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, зазначених в пред'явленому обвинуваченні, не оспорював належність та допустимість досліджених у судовому засіданні доказів, висловлював наміри відшкодувати завдані потерпілим збитки.
5.3 Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за можливе ухвалення обвинувального вироку у справі.
5.4 Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України
Аналізуючи показання обвинуваченого щодо обставин викрадення у потерпілого ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 20 550 грн, суд вважає їх достовірними, оскільки вони логічно узгоджуються з сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами виходячи з наступного.
Факт таємної авторизації обвинуваченого в особистому кабінеті потерпілого у мобільних додатках «Ощадбанк» та «Приват24», здійснення перерахунку грошових коштів в сумі 20 550 грн та їх подальше виведення у готівку, окрім визнавальних показань обвинуваченого в присутності захисника, підтверджуються протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2024 р. за участі свідка ОСОБА_11 , яка підтвердила перебування 02.10.2024 р. обвинуваченого в квартирі потерпілого; показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який вказав, що обвинувачений здійснив зняття грошових коштів без його дозволу та відому, а в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, виписками із транзакцій на банківські карткові рахунки потерпілого.
Перерахування обвинуваченим грошових коштів на картковий рахунок потерпілого в АТ КБ «Приватбанк» та їх подальше виведення у готівку, підтверджується фотознімками з банкоматів АТ КБ «ПриватБанк», та не спростовує факт заволодіння ними і сам обвинувачений.
При цьому, вчинення окремих дій обвинуваченим щодо авторизації, перерахування грошових коштів та виведення їх у готівку у короткий проміжок часу, загалом до 10 хвилин між кожною дією, свідчать про наявність стійкого прямого умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілого. Сам же спосіб виведення грошей з карткового рахунку та отримання їх через банкомат без використання карти і вказує на таємне викрадення майна потерпілого, а відтак підтверджує єдиний умисел дій обвинуваченого та кваліфікацію його дій.
Суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а відтак його дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України.
Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.190 КК України
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою справлення враження на потерпілого ОСОБА_9 , повідомив про можливість збільшення балансу грошових коштів на його рахунку.
Тобто, обвинувачений, реалізуючи злочинний умисел, шляхом обману, створював у потерпілого хибне враження щодо його фінансових можливостей, тим самим обумовлював у нього впевненість в реальності повідомленої ним інформації, а найважливіше - у вигідності перерахування йому грошових коштів, які в подальшому він і отримав добровільно від потерпілого шляхом здійснення переказу на підконтрольну особу.
Факт перерахування обвинуваченим під приводом збільшення суми коштів на рахунку ОСОБА_9 з карткового рахунку, відкритого на ім'я останнього, за допомогою мобільного застосунку «Монобанк» на банківську картку ОСОБА_10 , окрім показань обвинуваченого ОСОБА_3 , підтверджується протоколом огляду мобільного телефону потерпілого в частині виявлення переказів на загальну суму 4864 грн; змістом повідомлень в соціальній мережі «Інстаграм» між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_10 щодо обставин скоєння злочину; випискою з карткового рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», відкритого на ім'я ОСОБА_10 , в підтвердження отримання переказу від потерпілого на загальну суму 4864 грн; протоколом допиту ОСОБА_9 , проведеного в порядку ст.225 КПК України, та протоколом слідчого експерименту 21.01.2025 р., які підтверджують факт заволодіння обвинуваченим шляхом обману грошовими коштами потерпілого.
Суд враховує, що шахрайство є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно.
Безповоротне обернення обвинуваченим грошових коштів на свою користь, що були перераховані ним з дозволу потерпілого, який належним чином не усвідомлював реальність умислу обвинуваченого на заволодіння коштами, на банківську картку підконтрольного йому ОСОБА_10 , який в подальшому їх вивів у готівку та передав обвинуваченому, підтверджується безпосередніми показаннями ОСОБА_3 в судовому засіданні, балансом на картковому банківському рахунку потерпілого, а також відсутністю документів щодо здійснення послуг фінансового характеру, про необхідність виконання яких обвинувачений повідомляв потерпілому, створюючи у нього уявлення реального виконання.
Також в процесі судового розгляду не встановлено даних, які б свідчили, що обвинувачений мав намір повертати грошові кошти потерпілому ОСОБА_9 , що також враховується судом при встановленні суб'єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому злочину.
Суд вважає доведеним заволодіння ОСОБА_3 чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, а відтак його дії кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України.
Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.361 та ч.4 ст.190 КК України
Аналізуючи показання обвинуваченого щодо обставин його несанкціонованого втручання до інформаційних (автоматизованих) систем онлайн-банкінгу та здійснення не санкціонованих транзакцій по перерахуванню грошових коштів, які належать ОСОБА_8 , суд вважає їх достовірними, оскільки вони логічно узгоджуються з сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами виходячи з наступного.
Факт авторизації обвинуваченим від імені потерпілого в його особистих кабінетах «Ощад24» та «Приват24», та як наслідок надання доступу ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «Споживчий центр» до особистих даних потерпілого, а також оформлення кредитів в АТ КБ «Приватбанк», окрім визнавальних показань обвинуваченого в присутності захисника, підтверджується договорами споживчих кредитів, фактично укладених обвинуваченим від імені потерпілого з вище вказаними товариствами; випискою коштів по банківській картці № НОМЕР_4 , якою підтверджується зарахування коштів від ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «Споживчий центр»; фотознімками обвинуваченого з фотокамери, встановленої в банкоматі АТ «Ощадбанк», під час зняття готівки з банківської картки № НОМЕР_4 ; транзакцію руху коштів по рахунку НОМЕР_17 , який відкритий на ім'я ОСОБА_15 , а саме зарахування 19 000 грн від ОСОБА_8 , а також подальше зняття о 8 год. 28 хв. 03.10.2024 р. обвинуваченим грошових коштів в сумі 10 000 грн через банкомат А2401869 /т.2 а.с.166-172/.
Той факт, що потерпілий самостійно добровільно надав обвинуваченому, який певний час у нього проживав та мав безперешкодний доступ до мобільного телефону ОСОБА_8 , свій телефон та доступи до особистих кабінетів банків, саме з метою проведення верифікації та перевипуску банківської карти, не спростовує обставин вчинення шахрайства ОСОБА_3 шляхом оформлення кредитів, оскільки обвинувачений з потерпілим ці дії не узгоджував, а отримані кошти поступили виключно у розпорядження обвинуваченого, що і було його кінцевою метою.
Суд вважає доведеним несанкціоноване втручання ОСОБА_3 в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а відтак його дії кваліфікує за ч.1 ст.361 та ч.4 ст.190 КК України.
5.5 З проведеного аналізу доказів, наданих сторонами по справі, які обвинуваченим не оспорюються та є процесуальними джерелами доказів, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану; заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно; здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а відтак його дії кваліфікує за ч.4 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.361 та ч.4 ст.190 КК України відповідно.
V. Призначення покарання.
5.1 Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
5.1.1 Дані про вік неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуються паспортом громадянина України /а.с.155/.
В конкретному випадку суд не вбачає підстав для визнання обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , щире каяття, оскільки за усталеною правозастосовною практикою щире каяття це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та його наслідків, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину.
Натомість, в судовому засіданні обвинувачений, надаючи показання хоча і визнавав свою вину у вчиненні злочинів, однак стверджував, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи на меті збільшити баланс грошових коштів, тобто переслідуючи особистий корисний інтерес, добровільно надали йому паролі доступу до відповідних мобільних додатків, чим він власне і скористався.
Обвинувачений провину у вчиненні злочинів фактично переклав на потерпілих, які через свою необачність, надали можливість заволодіти їх грошовими коштами, що не свідчить про наявність у його діях щирого каяття.
5.1.2 Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.
Згідно ст.34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
5.1.3 Виходячи зі змісту п.2 ч.1 ст.66 КК України добровільне відшкодування має бути реальним та в повному обсязі, натомість в конкретному випадку обвинуваченим відшкодовано матеріальну шкоду лише потерпілому ОСОБА_9 . Іншим потерпілим шкоди, заподіяної злочинами, повністю не відшкодовано.
Враховуючи вище викладене, факт часткового добровільного відшкодування обвинуваченим завданого збитку судом буде враховано лише як обставину, що позитивно характеризує особу винуватого (ст.65 КК України).
Підстав для визнання або ж врахування інших обставин такими, що пом'якшують покарання, з огляду на конкретні обставини справи, суд не вбачає, як і не були такі вказані стороною захисту чи обвинувачення.
5.2 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67,103 КК України враховує:
5.2.1 - ступінь тяжкості вчинених злочинів, який згідно із ст.12 КК України, є тяжким та нетяжкими злочинами;
5.2.2 - фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб та мотиви скоєння злочинів, суспільно-небезпечні наслідки, поведінку обвинуваченого після скоєних злочинів, часткове добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди, повне відшкодування потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди);
5.2.3 - особу обвинуваченого: вік, освіту, стан здоров'я та загального розвитку, склад сім'ї, умови його життя та виховання, належні матеріально-побутові умови, відсутність негативного впливу дорослих, відповідальне ставлення матері до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, моральні принципи в родині, негативне ставлення неповнолітнього до навчального закладу та навчання, недостатньо організоване дозвілля, поодиноке вживання алкоголю, друзі з антисоціальною поведінкою.
5.2.4 - позицію потерпілого ОСОБА_8 , яких наполягав на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, та думку інших потерпілих, які у вирішенні цього питання покладаються на розсуд суду;
5.2.5 - наявність однієї обставини, що пом'якшує покарання, та наявність однієї обставини, що його обтяжує;
5.2.6 - неперебування обвинуваченого на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра;
5.2.7 - досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого;
5.2.8 - позицію прокурора щодо призначення покарання у виді реального позбавлення волі, думку захисника, обвинуваченого та його законного представника, які вважали за можливе призначення покарання з застосуванням ст.75 КК України.
За змістом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а враховуючи, що обвинувачений є неповнолітнім, додатковою метою такого покарання є його виховання та соціальна реабілітація.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 (02.10.2024 р.), ч.1 ст.361 (03.10.2024 р.) та ч.4 ст.190 КК України (03.10.2024 р.), тобто до ухвалення вироку Новозаводським районним судом міста Чернігова від 26 грудня 2024 р., а злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України - вчинив 08.01.2025 р., тобто вже після ухвалення судом вироку.
За таких обставин у цьому кримінальному провадженні алгоритм призначення покарання ОСОБА_3 буде наступним: 1) призначення покарання за ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 та ч.4 ст.190 КК України; 2) визначити покарання за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 та ч.4 ст.190 КК України; 3) визначити покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 грудня 2024 р.; 4) призначити покарання за ч.2 ст.190 КК України; 5) визначити остаточне покарання за правилами ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом частково приєднання покарання за цим вироком та невідбутої частини покарання за вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 грудня 2024 р.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами покарання», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробування і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.
У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 вересня 2021 року (справа № 127/25037/17), якою наголошено, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням суперечить точному змісту кримінального закону.
Враховуючи вчинення ОСОБА_3 злочину в цьому провадженні у період відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про неможливість в конкретному випадку застосувати положення ст.75 КК України, оскільки виключно реальний вид покарання у межах санкції статті буде сприяти досягненню мети, яка закріплена ст.50 КК України.
В той же час, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, з урахуванням особи обвинуваченого - його молодого віку, який через незначний проміжок часу з моменту ухвалення попереднього вироку, вчинив нові умисні корисливі злочини, знаючи про наслідки порушення умовного терміну покарання, а також розміру покарання визначеного судом, що не стало стримуючим фактором, а відтак, лише пом'якшуючі покарання обставини, за відсутності обставини, яка може бути визнана, як така, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відсутності даних про особу, які можуть свідчити про недоцільність призначення покарання у межах санкції інкримінованої статті, не можуть бути самостійними та достатніми підставою для застосування положень ст.ст.69,75 КК України.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
6.1 Рішення щодо речових доказів, з урахуванням позиції власників майна, необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.
Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
6.2 Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 умисними неправомірними діями заподіяв потерпілому ТОВ «Споживчий центр» матеріальної шкоди на суму 3 240 грн.
Враховуючи визнання ОСОБА_3 позовних вимог потерпілого ТОВ «Споживчий центр» про відшкодування матеріальної шкоди та доведеність його вини у її заподіянні під час судового розгляду, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно п.10 Пленуму ВСУ №3 від 31.03.1989 р. (з наступними доповненнями та змінами) «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», питання про матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями неповнолітніх, вирішується згідно зі статтями 446 і 447 ЦК України і роз'ясненнями, що містяться у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними доповненнями та змінами).
Неповнолітній у віці від 15 до 18 років за заподіяну ним шкоду несе матеріальну відповідальність на загальних підставах. При відсутності у нього майна або заробітку, достатніх для відшкодування, відповідний обов'язок покладається на його батьків (усиновителів) або піклувальників за умови їх винної поведінки, що сприяла виникненню шкоди. Якщо шкоду заподіяно спільними діями неповнолітніх, в яких різні батьки, самі неповнолітні несуть солідарну відповідальність, а їх батьки або піклувальники відповідають перед потерпілими за принципом дольової відповідальності.
Враховуючи, що неповнолітній обвинувачений не має власного заробітку та майна, достатнього для відшкодування потерпілому ТОВ «Споживчий центр» матеріальної шкоди, вказана сума підлягає стягненню з його законного представника - матері ОСОБА_5 .
6.3 Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 , відповідно до ст.208 КПК України, рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 25.02.2025 р.
6.4 Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, оскільки існують ризики переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.368,373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч.4 ст.185 КК України - у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.361 КК України - у виді 1 /одного/ року пробаційного нагляду;
-за ч.4 ст.190 КК України - у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.12.2024 р. призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.12.2024 р. та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 /п'яти/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 25.02.2025 р.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Цивільний позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Споживчий центр» 3 240 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази: мобільні телефони марки «Realme C67», «Tecno Spark 8C» та «Pocco», які передані під зберігальну розписку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно, залишити у користуванні володільців.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1