Справа №2-1917/11
Провадження №2/751/2348/24
04 квітня 2025 року місто Чернігів
у складі: головуючого-судді Деркача О. Г.
секретаря судового засідання Курач В.С.
розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Встановив
У провадженні Новозаводського районного суду міста Чернігова перебувала цивільна справа №2-1917/11 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
08.11.20211 року заочним рішенням суду позов ПАТ КБ «Приват Банк» було задоволено стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 9 356,58 доларів США заборгованості, по 372 грн. 86 коп. судового збору, з кожного та по 60,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з кожного. (а.с.1-2)
10.10.2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Антоненко Л.А. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.11.2011 року по цивільній справі № 2-1917/11 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. (а.с.11-13)
17.10.2024 року ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.11.2011 по цивільній справі № 2-1917/11 призначено до судового розгляду. (а.с.18)
07.11.2024 року ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Антоненко Л.А. про перегляд заочного рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.11.2011 року у справі № 2-1917/11, за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволено.
Заочне рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.11.2011 року у справі №2-1917/11, скасовано.
Витребувано у ПАТ КБ «Приват Банк»: копію кредитного договору №КR-32-06 від 27.03.2006 року, укладеного між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 ; копію договору поруки від 27.03.2006 року, укладеного між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 (а.с.26-27)
25.11.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Антоненко Л.А. надійшов відзив на позовну заяву (з додатками), в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає позов не обґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Зазначає, що підставою для винесення заочного рішення від 08.11.2011 року (справа №2-1917/11) була заборгованість за кредитним договором №KR-32-06, яка виникла з 14.11.2008 року, та була направлена вимога до основного боржника - ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Проте, в січні 2009 року позивач звертався до Деснянського районного суду міста Чернігова про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором і 26.06.2009 року по даній справі винесено заочне рішення (справа№2-1643/09). Тобто ще в січні 2009 року позивачем була пред'явлена вимога до поручителя ( ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Про існування рішення Деснянського районного суду міста Чернігова зазначено і в заочному рішенні Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.11.2011 року. А тому вважає, що в силу ч.4 ст.559 ЦК України, яка була чинна на момент звернення до Новозаводського районного суду міста Чернігова, порука за кредитним договором №KR-32-06 була припинена. Стверджує, що договір поруки №KR-32-06/pr1 ОСОБА_2 як фізична особа не укладала і не підписувала, а тому звернулась із клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: Чи зроблений підпис в договорі поруки №KR-32-06/pr1 від 21.04.2006 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 .? Проведення даної експертизи просила доручити судовим експертам Чернігівського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру. Також, представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про витребування у ПАТ КБ «ПриватБанк» оригіналу договору поруки №KR-32-06/pr1від 21.04.2006 року.
20.01.2025 року на офіційну електронну адресу позивача повторно, направлено запит про надання кредитного договору №KR-32-06 від 21.04.2006 року укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 та договору поруки №KR-32-06/pr1 від 21.04.2006 року укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , попереджено про наслідки не подання доказів передбачені ч.10. ст.84 ЦПК України.
31.01.2025 року від позивача на адресу суду надійшли листи від 26.01.2025 року №20.1.0.0/7-250120/3292, в яких повідомляють, що відповідь на запитувану інформацію буде підготовлена та направлена протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного листа.
Станом на день розгляду справи по суті, витребувані ухвалою суду від 07.11.2024 року та листом-запитом від 20.01.2025 року документи, на адресу суду від позивача не надходили, причини неподання доказів витребуваних судом не повідомлено.
Враховуючи вище викладене, суд здійснює розгляд справи за наявними у справі доказами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що особа, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
Основними засадами судочинства є не припустимість зловживання сторонами своїми процесуальними правами (п. 11 ст. 2 ЦПК України).
Частина 6 та 7 статті 84 ЦПК України визначено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно п. 10 ст.84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач в супереч покладеного на нього обов'язку, не надав у визначений судом строк затребувані судом докази (документи), необхідні для вирішення спору, причини неможливості їх неподання не повідомив.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, слід залишити без розгляду, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Щодо клопотань представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Таким чином, в зв'язку із залишенням даного позову без розгляду з підстав визначених п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України, вирішення/не вирішення вище зазначених клопотань не впливає на результат закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 13, 84, ч. 1 ст. 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складений 04.04.2025 року.
Суддя О. Г. Деркач