Справа № 740/1397/25
Провадження № 3/740/539/25
Іменем України
16 квітня 2025 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., за участю секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
15.03.2025 о 19 год 00 хв ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, виражався нецензурною лайкою, що могло призвести до шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, клопотань про відкладення від нього не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про місце розгляду справи, він був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи саме Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка на думку суду свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою. Таким чином, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходить до наступного висновку.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, в даному випадку за ч.1 ст.173-2 КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
За змістом ст.ст.251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з протоколом ОСОБА_1 за місцем проживання висловлювався нецензурною лайкою в бік дружини ОСОБА_2 , що могло призвести до шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За правовою конструкцією норма ч.1 ст. 173-2 КУпАП є адміністративним правопорушенням із матеріальним складом, для відповідальності за яким обов'язковою умовою є настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Будь-яких відомостей щодо спричинення потерпілій ОСОБА_2 шкоди психологічному здоров'ю ні протокол про адміністративне правопорушення, ні інші зібрані уповноваженою посадовою особою докази, не містять.
Сам факт висловлювання нецензурної лайки в адресу особи, яка є її близьким родичем чи членом сім'ї, не утворює беззаперечно склад правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Отже, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із них, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства судді не надано.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Водночас поліцейський не перевірив наявність обов'язкових ознак домашнього насильства, при цьому ОСОБА_2 зазначила, що виник конфлікт, в ході якого останній виражався в її бік нецензурною лайкою.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують про факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не було встановлено, суддя дійшла до переконання про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, з наведених вище мотивів.
Керуючись ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
постановив:
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Гагаріна